Право власності на нерухомість підтверджується технічним паспортом на майно (АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ справа №492/825/17)

Фабула судового акту: Позивач - Міхайловс Юріс звернувся до суду до відповідача - Якуша Антона Івановича з позовом, про стягнення заборгованості за договором позики, звернення стягнення на нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідно до договору позики від 17 липня 2014 року, Якуш А.І., що є відповідачем по справі, позичив у Міхайловс Юріс, позивача по справі, грошові кошти в сумі 250 000,00 доларів США, в гривневому еквіваленті 2 929 925,00 грн., які повинен був повернути позивачу строк до 01 травня 2017 року.

Згідно п. 4.2 зазначеного договору у разі, якщо позичальник не поверне суму позики у зазначений в договорі строк, позикодавець має право вимагати від Позичальника передачі в рахунок погашення боргу за позикою будь-якого майна, вартість якого не буде перевищувати суми позики.

Судом встановлено, що у відповідача - Якуша Антона Івановича, нібито, наявний садибний (індивідуальний) житловий будинок з нежитловими приміщеннями та паркінгом № 44/1а по вул. Мічуріна м. Київ зазначене нерухоме майно розміщене на земельній ділянці 0,0743 га, кадастровий номер 8000000000:82:102:0029, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Мічуріна, буд. № 44/1а.

Рішенням Арцизького районного суду Одеської області позовні вимоги Міхайловс Юріс до Якуша Антона Івановича задоволено в повному обсязі.

В рахунок погашення боргу за договором позики від 17 липня 2014 року, звернено стягнення на нерухоме майно: частину садибного (індивідуального) житлового будинку з нежитловими приміщеннями та паркінгом загальною площею 3 438 кв.м., позначений в технічному паспорті від 18 травня 2015 року літ. «А», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Мічуріна, буд. № 44/1а та знаходиться на земельній ділянці 0,0743 га, кадастровий номер 8000000000:82:102:0029.

Визнано за громадянином Латвії Міхайловс Юріс, право власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок з нежитловими приміщеннями та паркінгом загальною площею 3438 кв.м., позначений в технічному паспорті від 18 травня 2015 року літ. «А», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Мічуріна, буд. № 44/1а та знаходиться на земельній ділянці 0,0743 га, кадастровий номер 8000000000:82:102:0029.

На перший погляд нічого особливого, проте, якщо розібратись в даній справі, то випливає, що:

До моменту винесення рішення Арцизьким районним судом Одеської області, право власності на вказаний садибний (індивідуального) житловий будинок зареєстровано не було, оскільки будівництво на об’єкті не закінчене і ще тривають будівельні роботи.

Доказом, що підтверджує право власності відповідача на садибний (індивідуальний) житловий будинок з нежитловими приміщеннями та паркінгом № 44/1а, що розташованій за адресою: м. Київ, вул. Мічуріна, буд. № 44/1а, є наявність у відповідача технічного паспорту.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Згідно з порядком прийняття в експлуатації закінчених будівництвом об’єктів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461, Будинок має бути введений в експлуатацію відповідно до норм чинного законодавства, після чого буде можливим реєстрація права власності.

Будинок не введено в експлуатацію, поштову адресу Будинку не присвоєно, будівництво триває, тому він не вважається закінченим будівництвом.

Чинним законодавством України не передбачено можливості визнання права власності на незакінчений будівництво об’єкт в судовому порядку.

Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд України, яким проведено «Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ», відповідно до якого, судам слід мати на увазі, що визнання права власності на об’єкт незавершеного будівництва (на недобудоване нерухоме майно) в судовому порядку ЦК України не передбачено.

Норми чинного цивільного процесуального кодексу України (ст. 114 ЦПК України) передбачають виключну підсудність у справах за позовами, які виникають з приводу нерухомого майна. Такі спори пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (в даному випадку це Печерський районний суд м. Києва).

ТЕКСТ РІШЕННЯ: ДИВІТЬСЯ ВКЛАДЕННЯ (на початку)

Аналізуйте судовий акт: Визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, що є спільною сумісною власністю подружжя (Черняхівський районний суд Житомирської області у справі № 293/564/16-ц від 09 жовтня 2017р.)

Припинення права власності на частку у майні можливе лише за умови дотриманя інтересів іншого співласника (ВССУ у справі № 308/2858/15-ц від 05.10.2017)

Скасування шахрайської реєстрації права власності на нерухомість (Печерський районний суд м. Києва)

При витребуванні майна із володіння особи на користь держави НЕ існує універсального критерію оцінки «справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини» (ВСУ у справі № 3-109гс17)

Відсутність державної реєстрації об’єкту незавершеного будівництва не може бути підставою, для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний об’єкт ( Апеляц. суд Одеської області, справа № 22-ц/785/3090/17, 25.05.17)

Титульне володіння майном виключає набуття права власності на це майно на підставі ст. 344 ЦК України – за набувальною давністю (ВССУ від 15 лютого 2017р. у справі № 126/3733/15-ц)

Визначальним для поділу будинку в натурі, що перебуває у спільній частковій власності є не порядок користування ним, а розмір часток та технічна можливість такого поділу відповідно до часток співвласників (ВССУ, справа № 664/859/15-ц, 06.06.16)

Відсутність дозволу виконкому місцевої ради та належним чином затвердженої документації для проведення реконструкції унеможливлює легалізацію квартири, як об’єкту власності (ВССУ, справа б\н, 29.03.17)