Листування у соціальній мережі є неналежним та недопустимим доказом, оскільки в них будь-яка людина може зареєструватись за будь-яким прізвищем та ідентифікації не підлягає (Овідіопольський районний, справа № 509/2305/16-ц, 17.10.16р.)

Фабула судового акта: Цю судову справу можна було б кваліфікувати як звичайну «аліментну» справу, якби не той факт, що суд був змушений надати оцінку таким доказам, як роздруківки скан-копій сторінок соціальної мережі «Однокласники» (Веб-ресурс https://ok.ru/), на яких зображене листування сторін по справі.

Отже, громадянка звернулась до районного суду з позовною завою до колишнього чоловіка про стягнення аліментів, у тому числі, за минулі 3 роки, оскільки з жовтня 2013 року вживала заходів щодо отримання від відповідача аліментів у позасудовому мировому порядку, однак останній неодноразово уникав цієї теми, хоча й міг перераховувати грошові кошти на дитини, наприклад, поштовим відправленням або кур'єром, грошовим переказом до запитання на ім'я позивачки. Ці обставини позивачка підтвердила роздруківками скан-копій сторінок соціальної мережі «Однокласники» (Веб-ресурс https://ok.ru/), на яких зображене їх листування.

Суд позов задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь колишньої дружини аліменти на утримання неповнолітнього сина щомісячно, в сумі 1000 грн., починаючи з 29.06.2016 року до повноліття сина.

Суд зазначив при цьому, що згідно вимог ч.2 ст.191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

В силу ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи в позові частині присудження аліментів за минулий час, суд вказав, що вважає неналежним та недопустимим доказом того, що позивач вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати, посилання позивача на вказані роздруківки «оскільки в соціальних мережах будь-яка людина може зареєструватись за будь-яким прізвищем, імям, по батькові та вона ніякій ідентифікації не підлягає».

Довідка: Апеляційним судом Одеської області рішення районного суду змінено, розмір призначених аліментів зменшено до 800 грн. В інший частині рішення залишене без змін. Відомості про касаційний розгляд справи відсутні.

Доречно зауважити, що судами не розглядалось питання призначення у справі комп’ютерно-технічної експертизи, на вирішення якої можливо було б поставити, наприклад, питання про те, чи містить носій досліджуваного комп'ютера інформацію про певні дії користувача, та інші, що пов’язані з обставинами справи.

Можливість призначення такої експертизи випливає з Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції від 8 жовтня 1998 року N 53/5 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції 3 листопада 1998 року за N 705/3145 (із змінами та доповненнями).

Аналізуйте судовий акт:

Алименты в размере 1/2 части от всех видов доходов – реально!

Додаткові витрати для навчання повнолітніх дітей за ст. 185 СК України не стягуються з батьків – треба стягувати аліменти за ст. ст. 199, 180 -184 СК України (Постанова ВСУ від 24 лютого 2016р. у справі № 6-1296цс15)

Аліменти на двох і більше дітей визначаються судом у єдиній частці від заробітку (доходу) батька, а не в будь-який інший спосіб на розсуд суду (ВСУ від 19 жовтня 2016 р. у справі № 6-1798цс16)

Пеня за прострочення сплати аліментів нараховується за прострочення кожного окремого місячного платежу та підсумовується судом у загальну суму до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.(Постанова ВСУ у справі №6-149цс14 від1 жовтня 2014р.)

Недоведеність участі підсудних у скоєнні злочину та вичерпність можливостей збирання доказів стало підставою для визнання їх невинними та виправдання по суду (Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області, суддя Федорова Н. О.)

Як повернути майно вилучене при обшуку? Досвід адвокатів BSB-Partners. (Печерський районний суд м. Києва від 19 грудня 2016р. у справі № 757/49170/16-к)

Справа № 509/2305/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

смт.Овідіополь

17 жовтня 2016 року

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Паламарчук І.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Овідіополь цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

29.06.2016 року ОСОБА_1 звернулась до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовною завою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в обґрунтування якого зазначила, що 14 травня 2005 року між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб, про що органом реєстрації актів цивільного стану зроблено відповідний актовий запис за № 52. Від шлюбу у них народилася дитина: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. У ході спільного життя вони з відповідачем вели домашнє господарство, працювали та будували міцну сім'ю, однак відносини між ними не склалися. Відповідач працював у товаристві з обережною відповідальністю «Бруклін-Київ» та як підтверджується Відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., за 2013 рік відповідач отримав у вигляді заробітної плати 88 472,54 грн., тобто 7372,71 грн. на місяць. Тривалий час відповідач не проживає з нею та дитиною, не приділяє уваги дитині та не виконує стосовно сина батьківські обов'язки по утриманню дитини, що передбачені чинним законодавством України та міжнародним законодавством, що ратифіковане Україною. Відомо, що відповідач тривалий час проживав в м.Москва Російської Федерації, а станом на сьогодні тимчасово проживає в Одесі та знов планує переїзд до Москви. Так, роздруківками скан-копій сторінок соціальної мережі «Однокласники» (Веб-ресурс https://ok.ru/), на яких зображене листування сторін по справі, підтверджується, що позивачка з жовтня 2013 року вживала заходів щодо отримання від відповідача аліментів у позасудовому мировому порядку, однак останній неодноразово уникав цієї теми, хоча й міг перераховувати грошові кошти на дитини, наприклад, поштовим відправленням або кур'єром, грошовим переказом до запитання на ім'я позивачки. Таким чином відповідач цинічно та зневажливо віднісся до власних батьківських обов'язків стосовно дитини, фактично ухилився від сплати аліментів на сина. У зв'язку з вказаним я вимушена поставити перед судом питання про стягнення аліментів з відповідача на утримання нашої неповнолітньої дитини. Відповідач у 2013 році мав дуже добрий заробіток, станом на сьогодні має професійні навички та досвід, що дозволяють заробляти значно більше, однак за її інформацією він офіційно не працевлаштований та має нерегулярний заробіток, відтак є підстави для стягнення аліментів. на дитину у твердій грошовій сумі. Інших дітей, утриманців відповідач не має, має у власності власне житло - частку квартири в Одесі, що підтверджується штампом в паспорті про приватизацію. Враховуючи вищевикладене, прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, постійно зростаючий рівень цін на дитячі товари, засоби гігієни, продукти харчування, комунальні послуги та інше, вона вважає що належним внеском на утримання дитини з боку відповідача буде грошова сума на рівні 2500 грн. на місяць. З огляду на викладене, з посиланням на ст.ст.181, 182, 184, 191 СК України вона просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 2500 гривень на місяць, у тому числі за минулі 3 роки, з 01.11.2013 року до досягнення дитиною віку 18 років, допустити негайне виконання рішення в межах платежу за 1 місяць, судові витрати покласти на відповідача.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала та просить суд його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, в частині стягнення аліментів за минулий час не визнав, в частині стягнення аліментів визнав частково зазначивши, що він є безробітним та хворим, в звязку з чим може сплачувати тільки 500 грн. щомісячно.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані суду письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вибачається з матеріалів справи та підтверджується письмовими доказами по справі 14 травня 2005 року між сторонами був зареєстрований шлюб, про Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області зроблено відповідний актовий запис за № 52.

Від шлюбу у них народилася дитина: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.10.2016 року шлюб між сторонами розірвано, сина залишено на виховання матері.

Згідно вимог ч.2 ст.191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

В силу ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає неналежним та недопустимим доказом того, що позивач вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати, посилання позивача на роздруківками скан-копій сторінок соціальної мережі «Однокласники» (Веб-ресурс https://ok.ru/), на яких зображене листування сторін по справі, оскільки в соціальних мережах будь-яка людина може зареєструватись за будь-яким прізвищем, імям, по батькові та вона ніякій ідентифікації не підлягає.

Крім того, такі посилання не спростовують пояснень відповідача про надання в цей період грошових коштів позивачу.

Також, суд звертає увагу на те, що до 29.06.2016 року позивач не зверталась до суду ані з позовом про розірвання шлюбу, ані з позовом про стягнення аліментів, шлюб між сторонами розірвано лише 06.10.2016 року за позовом відповідача, та сина, за рішенням суду, залишено на виховання матері. Отже, суд вважає, що зазначені обставини доводять, що ситуація, яка склалась між чоловіком та дружиною до 29.06.2016 року щодо забезпечення чоловіком родини, влаштовувала позивача, в звязку з чим суд вважає позовну вимогу про стягнення аліментів за минулий час (3 роки до звернення до суду з позовом про стягнення аліментів) безпідставною, необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до повноліття.

У відповідності до ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ст.184 CK України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Частиною 1 ст.182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1)стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2)стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 на час розгляду справи є безробітним, що підтверджується копією трудової книжки та копією направлення на працевлаштування, хворіє на загальні захворювання, що підтверджується наданими відповідачем довідками медичних закладів, але при цьому є кваліфікованим, працездатним, не має інвалідності та інших утриманців, виходячи з розумних потреб на утримання дитини та забезпечення її нормальної життєдіяльності, з врахуванням прожиткового віку для дітей відповідного віку (з 01.05.2016 року 1531 грн.), суд вважає визнану відповідачем суму 500 грн. в місяць такою, що не відповідає інтересам та потребам дитини, а заявлену позивачем суму в 2500 грн. непомірною для відповідача, в звязку з чим задовольняє позовні вимоги частково, визначаючи розмір аліментів в твердій грошовій сумі 1000 грн.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 214-215, п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, ст.ст.180, 181, 182, 184 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, щомісячно, в сумі 1000 грн., починаючи з 29.06.2016 року до повноліття ОСОБА_3, тобто до 14.10.2023 року.

Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 551,20 грн.

Привести рішення в негайне виконання в частині стягнення аліментів за один місяць.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя А.І.Бочаров