Страхування професійної відповідальності адвокатів та приватних виконавців, шахрайство чи забезпечення платоспроможності?

В усьому цивілізованому світі страхування професійної відповідальності (professional liability insurance) призначене для покриття збитків, завданих третім особам, внаслідок помилок і упущень такими посадовими особами, як адвокати, архітектори, аудитори, бухгалтери, нотаріуси, тощо. Страхування професійної відповідальності (далі за текстом – СПВ) поширюється на певний період часу, а не на конкретний випадок[1].

Виходячи зі змісту ст. 4 Закону України «Про страхування» і ст. 980 ЦК України страхування відповідальності можна визначити як страхування майнових інтересів, що не суперечить законодавству України і які пов’язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником. Такий вид страхування в багатьох країнах світу здійснюється в обов'язковій формі. Наявність страхового поліса є одним із елементів, необхідних для отримання ліцензії на приватну професійну практику певним категоріям фахівців. В Україні страхування професійної відповідальності з прийняттям нової редакції Закону України «Про страхування» (2001) передбачено проводити в обов'язковій формі, але тільки за переліком професій, визначених Кабінетом Міністрів України. Для решти професій таке страхування може проводитись також у добровільній формі. Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про страхування» СПВ адвокатів та приватних виконавців в Україні підпадає під здійснення страхової діяльності у формі добровільного страхування відповідальності перед третіми особами.

Особливість страхування професійної відповідальності полягає у тому, що страховик зобов'язується згідно з договором страхування виплатити страхувальнику компенсацію за позовом третьої сторони за шкоду, заподіяну їй страхувальником через недбалість або помилку при виконанні ним своїх професійних обов'язків. Отже, як випливає із зазначеного, при страхуванні відповідальності, дії або бездіяльність страхувальника є причиною настання страхового випадку та здебільшого є правопорушенням. Скоєння правопорушення і завдання шкоди особою є підставою для притягнення її до певних видів юридичної відповідальності: кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та ін. З врахуванням тієї обставини, що страхуванню підлягає лише цивільно-правова відповідальність страхувальника, то відповідно за вчинення ним дій, що спричиняють настання страхового випадку, цивільно-правова відповідальність буде відшкодована Страховиком, а всі наслідки, що випливають з правопорушення (притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності), нестиме особисто страхувальник.

А отже, з вищезазначеної тези постає логічне запитання, чи є страхування професійної відповідальності адвоката та приватного виконавця запорукою його професійної діяльності чи просто є черговим механізмом стягнення додаткових платежів з самозайнятих осіб?

Для відповіді на дане питання потрібно більш детально розглянути спеціальні нормативно-правові акти, якими висунуто вимоги до СПВ. На сьогодні страхування цивільно-правової відповідальності адвокатів регулюються загальними положеннями про страхування, закріпленими в Цивільному кодексі України та Законі України «Про страхування». При цьому Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 не містить жодних посилань щодо обов’язку страхування цивільно-правової відповідальності адвокатів (аналогічно жодних посилань не містилося і в попередній реакції Закону України «Про адвокатуру» від 19.12.1992). Однак сучасні реалії ведення бізнесу, в тому числі в сфері надання юридичних послуг, спонукають суспільство до більш чіткого регулювання питання платоспроможності адвокатів в разі заподіяння ними шкоди клієнтам в процесі здійснення адвокатами своєї професійної діяльності.

Одні з перших реальних дій, щодо запровадження інституту страхування професійної відповідальності адвокатів та приватних виконавців в Україні зроблено Указом Президента України від 20 травня 2015 року № 276/2015 «Про Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки», якім запропоновано введення СПВ адвокатів та приватних виконавців, однак лише абстрактно визначено, що підлягає страхуванню, без зазначення виду страхування в якому воно повинно здійснюватися.

Так, у Верховній Раді України зареєстровано Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо обов’язкового страхування професійної відповідальності адвоката)» № 2298а від 06.07.2015 року, яким запропоновано впровадити інститут обов’язкового страхування майнової відповідальності адвокатів шляхом внесення відповідних змін та доповнень до Закону України «Про страхування» та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відтак, положеннями вищезазначеного Проекту Закону України запропоновано доповнити ст. 7 Закону України «Про страхування» положенням наступного змісту: «В Україні здійснюються такі види обов'язкового страхування:

47) страхування ризику професійної майнової відповідальності адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.».

Слід відзначити, що ідея закріплення на рівні Закону питання страхування професійної відповідальності адвокатів заслуговує на підтримку, однак віднесення даного виду страхування до обов’язкових видів страхування видається доволі дискусійним. На нашу думку, достатньо ефективним є запровадження обов’язку адвоката щодо укладення договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами на певну страхову суму, розмір якої б залежав від ціни спору в якому адвокат представлятиме інтереси свого клієнта та розраховувався б в певному відсотковому співвідношенні між ціною спору та страховою сумою.

Даним шляхом пішов законодавець запроваджуючи доволі «нову» для України професію – приватного виконавця. З прийняттям Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 2.06.2016 р. та Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 2.06.2016 р., чітко було визначено, що приватний виконавець зобов’язаний до початку здійснення діяльності застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами (ч.1 ст.24.), а також, що здійснення діяльності приватного виконавця без чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності забороняється (ч.4 ст.27.). Запроваджуючи дані норми, на нашу думку, законодавець чітко врегулював питання того, що страхування є обов’язковим для здійснення діяльності приватного виконавця але здійснюється у формі добровільного страхування відповідальності перед третіми особами. Застосування такого механізму СПВ дає змогу приватним виконавцям, як суб’єктам підприємництва, самостійно обрати страхову компанію з якою укласти договір страхування саме на тих умовах, які він вважатиме прийнятними та достатніми для здійснення своєї професійної діяльності. Хоча, безумовно, Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» також чітко визначено межі страхування та суми страхової відповідальності страхувальників з обмеженням розмірів виконавчих проваджень, що можуть перебувати у них на виконанні при СПВ в певних межах, що обраховується у відсотковому відношенні.

Проводячи системний аналіз правової природи цих двох видів страхування професійної відповідальності, вважаємо, що вони мають однакову правову природу та мають спільні риси що її характеризують. Вважаємо дані види страхування повинні здійснюватися у вигляді добровільного страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами, що виявляється у:

• відшкодуванні майнових збитків, заподіяних Страхувальником/Застрахованою особою підчас виконання ним свої професійних обов’язків, третій особі (Клієнту). При цьому страховим випадком є умисні дії адвоката вчинені під-час виконання ним професійних обов’язків вчинені в період дії договору страхування (порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом; інших порушень, що випливають з професійної діяльності Страхувальника;
• відшкодуванні майнових збитків, заподіяної Страхувальником/Застрахованою особою треті особі в результаті здійснення приватним виконавцем своїх професійних обов’язків, завданих в результаті незалежних від виняткової волі Страхувальника/Застрахованої особи обставин (зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця; порушення правил професійної етики приватного виконавця; розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків, в результаті яких було заподіяно безпосередньо третій особі (учаснику виконавчого провадження) тощо).

А отже, покриватися за Договорами СПВ повинні лише ті реальні збитки, що заподіяні страхувальником своєму клієнті, що виникли з його вини, мають прямий умисел або вчинені з професійної недбалості, а також за умови наявності причинного зв’язку між протиправною поведінкою страхувальника та збитками, що настали.

Підсумовуючи все вище сказане, слід дійти висновку, що лише добровільне страхування професійної відповідальності адвокатів та приватних виконавців, в сучасних умовах існування цих професій, здатне ефективно функціонувати та забезпечувати основну свою мету – забезпечення платоспроможності страхувальників за вимогами третіх осіб до них в разі вчинення останніми протиправних дій при виконанні ними професійних обов’язків. І лише ті учасники страхового ринку, що запропонують гнучкі умови договорів страхування професійної відповідальності та ринково конкурентні тарифи за цими ризиками будуть здатні забезпечити стабільну та процвітаючу систему юридичного захисту та примусового виконання рішень в Україні.

А загалом, запровадження інститут страхування професійної відповідальності в Україні є позитивним зрушенням в напрямку Євроінтеграційних процесів, що останніми роками відбуваються в Україні та, безумовно, здатно позитивно вплинути на розвиток професії правника в цілому.

Автор статті: Луценко Дмитро

Начальник юридичного відділу ТДВ «Страхова компанія «СПЕЙР», м. Київ

[1] Мачунський В.В., Страхове право : навч. Посіб. / В. В. Мачунський. – К. : КНЕУ, 2009. - С. 454