1. Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності.
2. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
3. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.
4. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
5. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.
6. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Колишня дружина може і не проживати постійно із дитиною, проте все одно має право на утримання від колишнього чоловіка згідно ст. 84 СК України, якщо дитина після розлучення залишилася із матір’ю (13 червня 2018 р., № 750/9224/16-ц)
Знають далеко не всі, але це закон: чоловіки сплачують не тільки аліменти на дітей, а і аліменти на утримання колишніх дружин у випадках передбачених ст. 84 СК України. Право на утримання виникає у дружини, коли дитина залишається постійно проживати з матір’ю до досягнення дитиною трьох років.
В цій справі колишня дружина подала на чоловіка позов про стягнення з нього аліментів на власне утримання в сумі 1/5 частин від усіх видів доходу.
Як часто трапляється у таких випадках дитина де-факто проживала з батьками своєї матері, тобто з дідом та бабою. Сама ж матір навчалася у ВУЗі і проживала у гуртожитку більшість часу, з дитиною спілкувалася на вихідних.
Посилаючись на цей факт колишній чоловік доводив, що його колишня дружина не проживає з дитиною постійно, тому відсутні підстави для стягнення з нього аліментів на її утримання. Пункт 4, ст. 84 СК України передбачає, що «право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.» Суд апеляційної інстанції погодився із цим і відмовив у задоволенні позову.
Проте, ВС був іншої думки. Суд касаційної інстанції підкреслив, що після розлучення за домовленістю сторін дитина залишилась проживати разом із матір’ю, а в матеріалах справи відсутнє рішення суду яке б визначало місце проживання дитини разом із дідом та бабою. Перебування матері на навчанні в іншому місці, неможливість забрати дитину до себе у гуртожиток, хоча і підтверджено листом служби у справах дітей, не свідчить про окреме проживання матері та дитини. Тому, є всі підстави для задоволення позову.