Роботодавець не приймає заяву про звільнення. Не звільняє з займаної посади. Як діяти працівнику?

Фабула судового акту: Бувають випадки, коли працівник бажає звільнитись з займаної ним посади, але керівник чи уповноважений орган не приймає заяву про звільнення за власним бажанням, не видає наказ про звільнення, затягує такий процес, або ніяк не реагує. В такому випадку працівнику потрібно направити заяву про звільнення поштою на юридичну адресу підприємства, де він працює. День отримання підприємством такого листа \заяви\ буде вважатись днем подання працівником заяви про звільнення.

За ст.38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Але є випадки, коли працівник може звільнитись не чекаючи двох тижневого терміну, коли таке звільнення з роботи зумовлено неможливістю продовжувати роботу, наприклад, переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин.

За таких обставин роботодавець повинен звільнити працівника у термін вказаний в заяві останнього.

Адвокат Ярослав Новіков прийняв участь у справі № 753/7773/16-ц, де юридична особа, в особі її власників, не вчиняла жодних дій щодо звільнення керівника після подання ним заяви про звільнення.

Керівник звернувся до загальних зборів учасників юридичної особи з заявою про звільнення його з посади директора, однак загальні збори учасники товариства не провели, питання про звільнення позивача з посади директора не вирішили. Керівник підприємства змушений був звернутись до суду з приводу його звільнення та відновлення його прав, як працівника.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору також є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

В даній справі суд розцінив бездіяльність відповідачів щодо припинення трудових відносин з директорм, як протиправну, що порушує трудові права позивача, як працівника.

Крім того, вказав, що за нормами ч.ч. 3, 6 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. У даному випадку бездіяльністю відповідача порушуються права позивача щодо вільного вибору праці.

На підставі такого, судом задоволені вимоги позивача, - розірвано трудовий договір між керівником та підприємством, визнано повноваження директора припиненими, та зобов'язано відповідача внести до трудової книжки директора записи про звільнення з посади директора.

26.07.2017 року

Адвокат АО BSB Partners Ярослав Новіков

office@novikov-legal.com.ua

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7773/16-ц

провадження № 2/753/732/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Заболотній Л.Г.

розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ „Перший Фонд проектного інвестування „АВТО-ІНВЕСТ", ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання трудового договору, визнання повноважень припиненими, зобов'язання внести записи до трудової книжки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів ТОВ «Перший Фонд проектного інвестування «АВТО-ІНВЕСТ», ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в якому просив: розірвати трудовий договір між ним та ТОВ «Перший Фонд проектного інвестування «АВТО-ІНВЕСТ» з 09.03.2016 року, визнати повноваження ОСОБА_2, як директора ТОВ «Перший Фонд проектного інвестування «АВТО-ІНВЕСТ», припиненими з 09.03.2016 року, зобов`язати ТОВ «Перший Фонд проектного інвестування «АВТО-ІНВЕСТ» внести до трудової книжки ОСОБА_2 відповідні записи про звільнення з посади директора, а також стягнути з ТОВ «Перший Фонд проектного інвестування «АВТО-ІНВЕСТ» на користь позивача витрати по сплаті судового збору. Вказані вимоги мотивував тим, що 17.03.2006 року між ним та ТОВ «Перший Фонд проектного інвестування «АВТО-ІНВЕСТ» було укладено трудовий договір, за умовами якого ОСОБА_2 було прийнято до ТОВ «Перший Фонд проектного інвестування «АВТО-ІНВЕСТ» на посаду директора з окладом згідно штатного розпису. В січні 2016 року позивач звернувся до загальних зборів учасників ТОВ «Перший Фонд проектного інвестування «АВТО-ІНВЕСТ» з заявою про звільнення його з посади директора, однак на день звернення його до суду з даним позов, загальні збори учасників товариства не проведені, питання про звільнення позивача з посади директора не вирішено. 01.03.2016 року позивач звернувся до загальних зборів учасників ТОВ «Перший Фонд проектного інвестування «АВТО-ІНВЕСТ» з письмовою заявою про звільнення з посади директора з 09.03.2016 року у зв`язку з переїздом на нове місце проживання. Однак на день подачі позову до суду, позивача із займаної посади не звільнено, що порушує його права як працівника.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином (а.с.75-76, 80-84), з заявами чи клопотаннями про неможливість розгляду справи у їх відсутність до суду не звертались.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе провести заочний порядок розгляду даної цивільної справи.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.53-59), державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Фонд проектного інвестування «АВТО-ІНВЕСТ», яке знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, 131, було проведено 17.03.2006 року. Засновниками (учасниками) вказаного товариства є ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Керівником даного товариства було обрано (призначено) ОСОБА_2

Відповідно до ч.1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною 4 ст.24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Пунктом 1 ч.1 ст.23 КЗпП України визначено, що трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк.

Таким чином, суд вважає доведеним факт перебування позивача у трудових відносинах з ТОВ «Перший Фонд проектного інвестування «АВТО-ІНВЕСТ» з 17.03.2006 року.

У відповідності до ст.ст.97, 98 ЦК України органами управління товариства є загальні збори його учасників, які мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Як стверджував позивач у судовому засіданні, в січні 2016 року він звернувся до загальних зборів учасників ТОВ «Перший Фонд проектного інвестування «АВТО-ІНВЕСТ» з заявою про звільнення його з посади директора, однак збори учасників проведені не були, рішення щодо його вимог не прийнято.

01.03.2016 року позивач звернувся до загальних зборів учасників відповідача з заявою про звільнення його з посади директора з 09.03.2016 року у зв`язку із переїздом на нове місце проживання (а.с.3), яку направив поштовим зв`язком з повідомленням про вручення (а.с.4). Дану заяву було отримано товариством 11.03.2016 року, однак на день розгляду справи позивача із займаної посади директора ТОВ «Перший Фонд проектного інвестування «АВТО-ІНВЕСТ» не звільнено.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору також є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу у зв`язку із переїздом на нове місце проживання, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Суд розцінює бездіяльність відповідачів ТОВ «Перший Фонд проектного інвестування «АВТО-ІНВЕСТ», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо припинення трудових відносин з ОСОБА_2, як протиправною, що порушує трудові права позивача як працівника.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ч.ч. 3, 6 ст. 13 ЦК України).

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо розірвання трудового договору між ним та ТОВ «Перший Фонд проектного інвестування «АВТО-ІНВЕСТ», визнання повноважень ОСОБА_2, як директора ТОВ «Перший Фонд проектного інвестування «АВТО-ІНВЕСТ», припиненими з 09.03.2016 року, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є обґрунтованими, доведеними, а отже такими, що підлягають задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Статтею 49 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Таким чином, підлягають також задоволенню вимоги позивача про зобов'язання ТОВ «Перший Фонд проектного інвестування «АВТО-ІНВЕСТ» внести записи до трудової книжки ОСОБА_2 про звільнення його з роботи.

Згідно ст.88 ЦПК України оскільки задоволено позов у повному обсязі, тому з ТОВ «Перший Фонд проектного інвестування «АВТО-ІНВЕСТ» на користь позивача необхідно стягнути 551,20 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду. Крім того, з відповідача ТОВ «Перший Фонд проектного інвестування «АВТО-ІНВЕСТ» на користь держави необхідно стягнути 1 280 грн. судового збору, оскільки ОСОБА_2 при зверненні до суду з даним позовом був звільнений від сплати судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.43 Конституції України, ст. 21, 23, 24, 36, 38, 48, 49 КЗпП України, ст. 97, 98 ЦК України, керуючись ст.10; 11; 60; 79; 88; ч.3 209; 213-215, 224-225 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розірвати трудовий договір між ОСОБА_2 та ТОВ „Перший Фонд проектного інвестування „АВТО-ІНВЕСТ" з 9.03.2016 року.

Визнати повноваження директора ТОВ „Перший Фонд проектного інвестування „АВТО-ІНВЕСТ" ОСОБА_2 припиненими з 9.03.2016 року.

Зобов'язати ТОВ „Перший Фонд проектного інвестування „АВТО-ІНВЕСТ" внести до трудової книжки ОСОБА_2 записи про звільнення з посади директора.

Стягнути з ТОВ „Перший Фонд проектного інвестування „АВТО-ІНВЕСТ" на користь ОСОБА_2 551 грн. 20 коп. судового збору.

Стягнути з ТОВ „Перший Фонд проектного інвестування „АВТО-ІНВЕСТ" на користь держави 1280 грн. судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дарницького районного суду м. Києва протягом 10 днів з дня отримання його копії відповідачами.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини заочного рішення через Дарницький районний суд м. Києва.

СУДДЯ: О.М.КОЛЕСНИК