Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2016 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючогоГвоздика П.О., суддів: Євтушенко О.І., Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів, за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 - на рішення апеляційного суду Харківської області від 24 грудня 2015 року, в с т а н о в и л а: У червні 2015 року позивач звернулася до суду з даним позовом, зазначивши в його обгрунтування, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 12 жовтня 2001 року, мають сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2006 року шлюб між ними розірвано. Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з нею. Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не бере участі у вихованні дитини, не надає матеріальної допомоги на її утримання, просила суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі у розмірі 1 500 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2015 року позов задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі одна тисяча гривень щомісячно, починаючи з 17 червня 2015 року до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання про стягнення судового збору. Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 24 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено в частині визначення розміру аліментів. Стягнуто з ОСОБА_7 аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини заробітної плати та інших доходів відповідача, починаючи з 17 червня 2015 року та до досягнення дитиною повноліття, але не менше ј частини прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В іншій частині рішення суду залишено без змін. У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 - просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не бере участі у вихованні та утриманні дитини, та врахував, що на його утриманні знаходяться батьки, які є особами похилого віку, а також малолітній син від іншого шлюбу, у зв'язку з чим дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у розмірі 1 000 гривень щомісяця з дня подання позову до досягнення дитиною повноліття. Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів, апеляційний суд виходив з того, що відповідач має постійне місце роботи та, врахувавши його матеріальне становище та наявність на утриманні дитини від іншого шлюбу, дійшов висновку про стягнення аліментів у розмірі ј частини від заробітної плати та інших доходів, починаючи з 17 червня 2015 року до досягнення дитиною повноліття. Проте з таким висновком апеляційного суду в повній мірі погодитись не можна. За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні правовідносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. Указаних вимог судом не дотримано. Судом встановлено, що 12 жовтня 2001 року між сторонами відділом реєстрації актів цивільного стану Дзержинського районного управління юстиції м. Харкова був зареєстрований шлюб. Від шлюбу мають сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова 29 вересня 2006 року шлюб розірвано. Як вбачається з матеріалів справи малолітній ОСОБА_9 проживає разом із позивачкою, відповідач участі в утриманні сина не бере. Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно зі ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до ст. 183 СК України аліменти на дитину стягуються у вигляді частки заробітку (доходу) відповідача, яка визначається судом. Правильно встановивши обставини, які враховуються при визначенні розміру аліментів, та визначаючи такий розмір у частці від заробітку (доходу) відповідача, апеляційний суд зазначив, що він повинен бути не менше ј частини прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, однак не врахував, що за змістом ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню. На підставі викладеного колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку про зміну рішення апеляційного суду в частині визначення розміру аліментів. Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в и р і ш и л а: Касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 - задовольнити частково. Рішення апеляційного суду Харківської області від 24 грудня 2015 року змінити, виклавши резолютивну частину наступним чином: «Стягнути з ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.н. НОМЕР_1), аліменти на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утримання сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17 червня 2015 року та до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку». Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий П.О. Гвоздик Судді: О.І. Євтушенко І.М. Завгородня Ю.Г. Іваненко О.М. Ситнік