Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючогоКузнєцова В.О.,суддів: Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В., Мостової Г.І., Наумчука М.І., розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 24 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 19 листопада 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів із урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних у розмірі 25 455 грн.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 05 жовтня 2013 року ОСОБА_7 отримав від нього 15 000 грн як передоплату за транспортний засіб (трактор), на підтвердження чого останнім було складено розписку.

Відповідно до усної домовленості між ними, трактор повинен бути переданий ОСОБА_6 до 05 квітня 2014 року, але в обумовлений строк ОСОБА_7 цього не зробив, грошові кошти не повернув.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 24 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 19 листопада 2015 року, позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 25 455 грн та судовий збір у сумі 255 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Судами встановлено, що відповідно до розписки від 05 жовтня 2013 року ОСОБА_7 отримав грошові кошти у розмірі 15 000 грн як передоплату за трактор марки ЮМЗ-6, який продав.

Строк продажу трактора у розписці не зазначений, проте обидві сторони визнали та пояснили у судовому засіданні, що продаж трактора мав відбутися не пізніше квітня 2014 року за ціною 25 000 грн, але в обумовлений строк ОСОБА_7 цього не зробив, грошові кошти не повернув.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскільки трактор позивачу не було передано на час звернення до суду з позовом, то позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_7 грошових коштів із урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних ґрунтуються на нормах ст. ст. 526, 623, 625, 635, 1212 та 1214 ЦК України.

Із такими висновками судів повністю погодитись не можна з огляду на таке.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно із ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_6 посилався на те, що, не зважаючи на отримання ОСОБА_8 передоплати за транспортний засіб за розпискою, останній не виконав зобов'язання щодо передачі йому у власність трактора у визначені за усною домовленістю строки та не повернув отримані грошові кошти.

Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи, дійшов вмотивованого висновку про наявність підстав, для повернення суми попередньої оплати та нарахованих процентів на суму попередньої оплати від дня, коли товар мав бути переданий, до дня повернення йому суми попередньої оплати, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, однак застосував закон, який не поширюється на ці правовідносини, а саме: ст. ст. 1212, 1214 ЦК України.

Відповідно до ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Зважаючи на те, що в справі не вимагається додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судом повно й правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, оскаржувані судові рішення необхідно змінити, зазначивши правовою підставою вирішення спору ст. 526, ч. 2 ст. 625, ст. ст. 655, 656, 663 ЦК України, ч. ч. 1, 2 ст. 692, 693 ЦК України.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. ст. 341, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 24 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 19 листопада 2015 року змінити, зазначивши правовою підставою вирішення спору ст. 526, ч. 2 ст. 625, ст. ст. 655, 656, 663 ЦК України, ч. ч. 1, 2 ст. 692, ст. 693 ЦК України.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: В.О. Кузнєцов Т.Л. Ізмайлова О.В. Кадєтова Г.І. Мостова М.І. Наумчук