РІШЕННЯ

іменем україни

27 січня 2016 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Касьяна О.П.,

суддів: Дербенцевої Т.П., Остапчука Д.О., Попович О.В., Савченко В.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дейлі» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Свод-Буд», ОСОБА_3, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус ЮА», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Власенко Ірина Вікторівна, приватний нотаріус Ясинуватського міського нотаріального округу Лавріщев Олег Анатолійович, про визнання права власності, визнання недійсними правочинів та витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Дейлі» на рішення Апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Дейлі» (далі - ТОВ «Дейлі») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Свод-Буд» (далі - ТОВ «Свод-Буд»), ОСОБА_3 про визнання права власності, визнання недійсними правочинів та витребування майна з чужого незаконного володіння, посилаючись на те, що належне йому на праві власності нежиле приміщення № АДРЕСА_1 вибуло з його володіння поза його волею, а відповідач ОСОБА_1 незаконно заволодів вказаною нерухомістю, яку в подальшому відчужив на користь ОСОБА_2, який в свою чергу продав будівлю адміністративно-експозиційного повільйону ТОВ «Свод-Буд», яке передало спірне нежиле приміщення в іпотеку ОСОБА_3, оскільки у товариства не існувало жодних боргових зобов'язань перед товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредіт Лізинг» й відповідно - судових проваджень з цього приводу, а відтак спірне майно не могло вибути з його власності шляхом продажу на прилюдних торгах, а всі документи щодо проведення таких торгів, що були надані приватному нотаріусу для видачі свідоцтва про право власності були сфабриковані та підроблені.

Уточнивши під час розгляду справи позовні вимоги, ТОВ «Дейлі» остаточно просила визнати за товариством право власності на нежилий будинок № АДРЕСА_1; визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна на прилюдних торгах № НОМЕР_1, видане 18 червня 2013 року на ім'я ОСОБА_1; визнати недійсним договір купівлі-продажу спірного будинку, укладений 31 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2; визнати недійсними договори купівлі-продажу вказаної нерухомості, укладені 11 листопада 2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Свод-Буд»; визнати недійсним договір іпотеки, укладений 16 листопада 2013 року між ТОВ «Свод-Буд» та ОСОБА_3 та витребувати у ТОВ «Свод-Буд» спірне нежиле приміщення.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 08 червня 2015 року позов задоволено.

Визнано за ТОВ «Дейлі» право власності на нежилий будинок - адміністративно-експозиційний павільйон Ук-ком № АДРЕСА_1.

Визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна на прилюдних торгах № НОМЕР_1, видане 18 червня 2013 року на ім'я ОСОБА_1

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилого будинку № АДРЕСА_1, укладений 31 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Визнано недійсними договір купівлі-продажу 1/3 частини нежилого будинку № АДРЕСА_1 та договір купівлі-продажу 2/3 частин вказаного приміщення, укладені 11 листопада 2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Свод-Буд».

Визнано недійсним іпотечний договір, предметом якого є спірна нерухомість, укладений 16 листопада 2013 року між ТОВ «Свод-Буд» та ОСОБА_3

Витребувано із незаконного володіння ТОВ «Свод-Буд» на користь ТОВ «Дейлі» об'єкт нерухомого майна - нежилий будинок № АДРЕСА_1.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року зазначене рішення районного суду скасовано й в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «Дейлі» просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції, що було помилково скасовано.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що за позивачем на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 26 квітня 2010 року було зареєстровано право власності на окремо розташований двоповерховий адміністративно-експозиційний павільйон Ук-ком № АДРЕСА_1.

На підставі протоколу проведення прилюдних торгів від 07 травня 2013 року та акта про реалізацію майна від 23 травня 2013 року, які було складено за наслідками прилюдних торгів у межах виконавчого провадження по виконанню виданого Господарським судом м. Києва наказу від 14 вересня 2011 року №48/155/11 про стягнення з ТОВ «Дейлі» на користь ТОВ «УніКредіт Лізинг» коштів, на ім'я ОСОБА_1 18 червня 2013 року було видано свідоцтво про придбання ним на прилюдних торгах спірного будинку № АДРЕСА_1.

31 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу спірного нежилого приміщення.

В подальшому ОСОБА_2 за договорами купівлі-продажу від 11 листопада 2013 року відчужив 1/3 та 2/3 частини вказаного приміщення ТОВ «Свод-Буд», яке в свою чергу за іпотечним договором від 16 листопада 2013 року, передало цю нерухомість в іпотеку ОСОБА_3

За договором від 06 лютого 2014 року ОСОБА_3 відступила право вимоги за договором іпотеки, предметом якого є спірний будинок, на користь нового кредитора ТОВ «Глобус ЮА».

Разом з тим, згідно листа ТОВ «УніКредіт Лізинг» № 3625 від 24 березня 2014 року у товариства з ТОВ «Дейлі» не існувало жодних правовідносин й відповідно судових справ.

Відповідно до листа Господарського суду м. Києва від 19 лютого 2014 року у провадженні вказаного суду відсутня справа № 48/155/11 за позовом ТОВ «УніКредіт Лізинг» до ТОВ «Дейлі» про стягнення заборгованості.

У відповіді на судовий та адвокатський запити, відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва листами від 18 березня 2014 року та від 21 березня 2014 року повідомив про те, що на виконання до відділу, наказ № 48/155/11 виданий Господарським судом м. Києва від 14 вересня 2011 року про стягнення з ТОВ «Дейлі» на користь ТОВ «УніКредіт Лізинг», коштів не надходив.

Крім того, згідно Скороченого витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 26 лютого 2014 року № 73796 щодо ТОВ «Дейлі» відсутня інформація про здійснення виконавчих проваджень.

Листом № 954 від 23 червня 2014 року ПП «Нива-В.Ш.» повідомило, що підприємством прилюдні торги з реалізації нежилого будинку № АДРЕСА_1 не проводилися й відповідно не складався й не затверджувався протокол проведення таких торгів. Наявний у справі протокол про проведення прилюдних торгів від 07 травня 2013 року підписаний директором ОСОБА_7, в той час коли виконуючим обов'язки філії був ОСОБА_8

Також, станом на 31 жовтня 2013 року було зареєстровано арешт на спірний будинок згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2013 року, а станом на 13 листопада 2013 року - згідно ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 11 листопада 2013 року.

Згідно зі ст. 391 ЦК Українивласник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого ст. 41 Конституції України, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Відповідно до ч. 1 ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

За приписами статті 387 ЦК Українивласник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 388 ЦК Українивласник має право витребувати своє майно від добросовісного набувача в тому разі, якщо майно було викрадене в нього або вибуло з його володіння не з його волі іншим шляхом.

Положення наведеної норми є підставою для витребування майна у набувача за обставин, коли майно придбавається не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати, поза волею власника цього майна.

За змістом ч. 1 ст. 388 ЦК Українипередбачена необхідність встановлення обставин вибуття майна із володіння власника, який вважає своє право власності порушеним та вимагає повернення майна, а не особи, яка в подальшому здійснила продаж цього майна відповідачу.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного із власником договору (висновки Верховного Суду України, викладений у постанові від 10 червня 2015 року № 6-348цс15).

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині витребування об'єкта нерухомого майна - нежилого будинку № АДРЕСА_1 в останнього власника ТОВ «Свод-Буд» відповідно до положень ст. 388 ЦК України, на які посилається позивач, як на правову підставу заявлених ним позовних вимог, оскільки спірне майно вибуло з володіння ТОВ «Дейлі» не з його волі.

Також, є вірними висновки суду щодо визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 16 листопада 2013 року між ТОВ «Свод-Буд» та ОСОБА_3, предметом якого є спірне нежиле приміщення, оскільки за правилами ст. ст. 1, 5 Закону України «Про іпотеку», іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, предметом іпотеки може бути лише нерухоме майно, що належить іпотекодавцю на праві власності.

Крім того, установивши факт відсутності виконавчого провадження та непроведення ПП «Нива-В.Ш.» прилюдних торгів з реалізації нежилого будинку № АДРЕСА_1 й відповідно відсутність затвердженого протоколу проведення таких торгів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо недійсності свідоцтва про придбання нерухомого майна на прилюдних торгах № НОМЕР_1, виданого 18 червня 2013 року на ім'я ОСОБА_1

До таких висновків суд дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, звертаючись до суду із даним позовом, ТОВ «Дейлі» також просило визнати недійсними договір купівлі-продажу спірного будинку, укладений 31 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, договори купівлі-продажу вказаної нерухомості, укладені 11 листопада 2013 року між ОСОБА_2 і ТОВ «Свод-Буд» та визнати за товариством право власності на спірну нерухомість.

Розглядаючи спір у вказаній частині суд першої інстанції виходив з того, що позивача було незаконно позбавлено права власності на спірний об'єкт нерухомості. Апеляційний суд зазначив про відсутність належних доказів на підтвердження підробки документів, на підставі яких видавалося оскаржуване свідоцтво, крім того вказане свідоцтво видавалося на підставі правочину, який позивачем в установленому порядку не оспорено.

Проте колегія суддів касаційного суду не погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

За нормами ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи у разі порушення нею положень ч. 2 ст. 13 цього Кодексу, де зазначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушувати права інших осіб.

Згідно з вимогами ЦК України особа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутись до суду як з позовом про визнання відповідної угоди недійсною, так і з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 ст. 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

Норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до набувача з використання правового механізму, установленого ст. ст. 215, 216 ЦК України. Такий спосіб захисту можливий лише шляхом подання віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.

Отже, за таких обставин належним способом захисту порушеного права власності є витребування майна від нинішнього його володільця шляхом пред'явлення віндикаційного позову.

З урахуванням наведеного, обраний ТОВ «Дейлі» спосіб захисту в частині позовних вимог щодо визнання недійсними спірних договорів купівлі-продажу нерухомого майна не відповідає вимогам закону.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року № 6-67цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК Україниє обов'язковою для судів.

Таким чином, колегія суддів касаційного суду вважає, що суди зазначеного не врахували та дійшли помилкових висновків при вирішенні позову у частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірної нерухомості, а тому в цій частині рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам закону.

Крім того, є безпідставним та не відповідає вимогам закону висновок суду першої інстанції щодо визнання за позивачем права власності на нежилий будинок - адміністративно-експозиційний павільйон Ук-ком № АДРЕСА_1, оскільки саме в порядку захисту його прав власника на його користь, як власника нерухомості, було витребувано спірне нежиле приміщення.

Оскільки обставини справи судами встановлені повно і правильно, додаткового дослідження доказів чи встановлення обставин у справі не вимагається, однак в частині позовних вимог про визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу судами ухвалені рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права, ухвалені у справі судові рішення відповідно до статті 341 ЦПК Українипідлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у вказаній частині.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дейлі» задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року скасувати повністю.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08 червня 2015 року скасувати в частині вирішення вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Дейлі» про визнання права власності на нежилий будинок - адміністративно-експозиційний павільйон Ук-ком № АДРЕСА_1, визнання недійсними договору купівлі-продажу спірного будинку, укладеного 31 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, договорів купівлі-продажу вказаної нерухомості, укладених 11 листопада 2013 року між ОСОБА_2 і товариством з обмеженою відповідальністю «Свод-Буд».

Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.

Залишити в силі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08 червня 2015 року в частині задоволення вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Дейлі» про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна на прилюдних торгах № НОМЕР_1, виданого 18 червня 2013 року на ім'я ОСОБА_1, визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 16 листопада 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Свод-Буд» та ОСОБА_3, витребування із незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Свод-Буд» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дейлі» об'єкт нерухомого майна - нежилий будинок № АДРЕСА_1.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий О.П. Касьян

Судді: Т.П. Дербенцева

Д.О.Остапчук

О.В.Попович

В.О.Савченко