Р І Ш е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючогоДьоміної О.О., суддів: Демяносова М.В., Леванчука А.О., Парінової І.К., Ступак О.В.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про зменшення розміру стягнутих аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 9 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 13 серпня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом про зменшення розміру стягнутих аліментів.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 9 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 13 серпня 2015 року, позов ОСОБА_6 задоволено.

Зменшено розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7, на утримання сина ОСОБА_8 з ј частини всіх видів заробітку, щомісячно та до досягнення дитиною повноліття на 1/6 частину всіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 29 квітня 2015 року та до досягнення дитиною повноліття.

Вирішено питання про стягнення судових витрат

У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити, мотивуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що на утриманні позивачки перебувають двоє малолітніх дітей, вона знаходиться у скрутному матеріальному становищі, що підтверджується довідками про доходи, а тому дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів з ј частини всіх видів заробітку до 1/6 частини, які стягуються з позивачки на користь ОСОБА_7 на утримання сина ОСОБА_8, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 192 СК України. Крім того, суди дійшли висновку, що стягнення з позивачки аліментів на утримання сина ОСОБА_8 у зменшеній частині розпочинається в період з 29 квітня 2015 року (дата подачі позовної заяви) і до досягнення дитини повноліття.

Проте повністю погодитись з такими висновками судів частині визначення дати з якої розпочинається стягнення аліментів не можна.

Судами встановлено, що на підставі рішення апеляційного суду Полтавської області від 25 липня 2013 року з ОСОБА_6 стягнуто на користь ОСОБА_7 аліменти у розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання сина ОСОБА_8 до його повноліття, починаючи з 22 березня 2013 року (а. с. 4-7).

31 грудня 2014 року відділом державної виконавчої служби Полтавського РУ відкрито виконавче провадження.

На утриманні позивачки перебувають двоє малолітніх дітей - ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та ОСОБА_10 (ІНФОРМАЦІЯ_2).

Із довідки про доходи ОСОБА_6 від 21 серпня 2014 року вбачається, що за період з 1 березня 2014 року по 21 серпня 2014 року вона не мала доходу, а з січня 2015 року по березень 2015 року позивачка отримала дохід у сумі 1 172 грн.

Також позивачка до 22 червня 2015 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною.

Відповідно до частини 1 статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Згідно з частиною 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У разі пред'явлення до особи, яка вже сплачує аліменти, позову про стягнення їх на дитину (дітей) від іншої матері або утримання на інших осіб суд має вчинити передбачені ч. 3 ст. 36 ЦПК дії щодо залучення одержувача аліментів до участі у справі. Якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи, розмір аліментів може бути зменшено за заявою батьків, уповноваженого цієї громади чи особи і за згодою органу опіки та піклування. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 суди правильно врахували те, що на утримання позивачки перебувають двоє малолітніх дітей, вона перебуває у скрутному матеріальному стані, а тому враховуючи вимоги ст. 192 СК України дійшли правильного висновку про зменшення розміру аліментів.

Проте, суди не врахували роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», а також те, що у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Враховуючи зазначене, судами не правильно визначено дату з якої необхідно сплачувати аліменти у новому розмірі, а тому судові рішення підлягають зміні в зазначеній частині.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 9 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 13 серпня 2015 року змінити в частині зазначення дати стягнення аліментів у новому розмірі.

Стягнення аліментів розпочати із 9 липня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

В інших частинах судові рішення залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Дьоміна

Судді: М.В. Дем'яносов

А.О.Леванчук

І.К.Парінова

О.В.Ступак