Рішення

іменем україни

14 грудня 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Висоцької В.С.,

суддів: Гримич М.К., Кафідової О.В.,

УмновоїО.В., Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 16 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 01 квітня 2011 року між ним та ОСОБА_4 укладено договір позики, згідно з умовами якого останньому надано грошові кошти у розмірі 600 000 грн, що в еквіваленті становить 75 000 доларів США, які позичальник зобов'язувався повертати рівними частинами у розмірі 12 000 грн, що в еквіваленті становить 1 500 доларів США, до повної виплати суми боргу.

Зазначав, що відповідач свої зобов'язання за договором позики виконав частково, а саме: 30 квітня 2011 року ним повернуто частину боргу у розмірі 12 000 грн, що в еквіваленті становить 1 500 доларів США, 23 листопада 2012 року - 72 000 грн, що в еквіваленті становить 9 000 доларів США, що підтверджується відповідними записами на зворотному боці розписки.

У зв'язку з наведеним, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 64 500 доларів США, що в еквіваленті становить 1 363 885 грн.

Посилаючись на те, що відповідачем повернення чергової частини позики прострочено, у нього виникло право на дострокове повернення позики, просив стягнути з ОСОБА_4 залишок неповернутої частини позики за договором від 01 квітня 2011 року у розмірі 64 500 доларів США, що в еквіваленті складає 1 362 885 грн, проценти у розмірі 40 918, 45 доларів США, що в еквіваленті складає 864 606 грн 85 коп., 3 % річних у розмірі 3 886, 26 доларів США, що в еквіваленті становить 82 117 грн 31 коп.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 16 лютого 2016 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 2 227 491 грн 85 коп., що в еквіваленті становить 105 418, 45 доларів США, з яких: залишок неповернутої частини позики за договором від 01 квітня 2011 року у розмірі 1 362 885 грн, що в еквіваленті становить 64 500 доларів США, проценти у розмірі 864 606 грн 85 коп., що в еквіваленті становить 40 918, 45 доларів США, а також 3% річних у розмірі 82 117 грн 31 коп.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що 01 квітня 2011 року ОСОБА_4 позичив у ОСОБА_3 600 000 грн, що еквівалентно 75 000 доларів США доларів США, та зобов'язався повертати їх рівними частинами по 12 000 грн щомісячно в еквіваленті 1 500 доларів США, що підтверджується розпискою від 01 квітня 2011 року.

Також встановлено, що відповідач свої щомісячні зобов'язання з повернення позики виконав лише частково, а саме: 30 квітня 2011 року ним було повернуто частину боргу в сумі в 1 500 доларів США, що в еквіваленті 12 000 грн та 23 листопада 2012 року - в сумі 9000 доларів США, про що на зворотному боці розписки зроблено записи, тобто неповернута сума позики становить 1 362 885 гривень, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України - 64 500 доларів США.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно виходив із того, що у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором позики, у позивача виникло право на дострокове повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів у розмірі облікової ставки НБУ та трьох процентів від простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відхиляючи доводи ОСОБА_4 про не отримання ним від ОСОБА_3 коштів, апеляційний суд виходив із того, що письмова форма договору позики є не лише доказом укладення договору, але й факту передачі грошових коштів позичальнику. Крім того, відповідачем вчинялися дії щодо погашення позики, про що свідчать записи на зворотному боці розписки.

При цьому судами правильно відхилено доводи ОСОБА_4 про неналежність позивача, оскільки умисне неправильне написання прізвища позикодавця не може свідчити про таке.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам.

Разом з тим, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність зазначення в мотивувальній та резолютивній частинах суму боргу та штрафних санкцій в еквіваленті іноземної валюти.

У силу наданих чинним ЦПК України повноважень апеляційний суд міг усунути допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, проте, не врахувавши доводів апеляційної скарги, дійшов передчасного висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції.

З копії розписки, що міститься в матеріалах справи вбачається, що відповідач позичив у позивача 600 000 грн в еквіваленті 75 000 доларів США, тобто отримав в борг грошові кошти у національній валюті.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України (ч. 1 ст. 192 ЦК України).

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про необхідність зазначення суми боргу, який виник саме у національній валюті, в еквіваленті іноземної валюти.

Відповідно до ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судом повно та правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, резолютивна частина рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 341, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Змінити рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 16 лютого 2016 року, шляхом виключення з резолютивної частини рішення суду першої інстанції зазначення залишку неповернутої частини позики, процентів та 3 % річних в еквіваленті іноземної валюти.

У решті рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 16 лютого 2016 року залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий В.С. Висоцька

Судді: М.К. Гримич

О.В. Кафідова

О.В. Умнова

І.М. Фаловська