Вищий спеціалізований суд україни з розгляду цивільних і кримінальних справ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

13 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів: Мазур Л.М., Мартинюка В.І.,

Нагорняка В.А., Попович О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Яремчанського міського управління юстиції Івано-Франківської області, треті особи: ОСОБА_4, публічне акціонерне товариство «Мегабанк», про визнання права власності на будинок і зняття арешту з будинку,

за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Мегабанк» на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 03 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на будинок АДРЕСА_1 та зняти арешт з указаного будинку, накладений постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Яремчанського міського управління юстиції (далі - ВДВС Яремчанського МУЮ) від 29 квітня 2015 року, ВП № 40896568.

На обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що відповідно до нотаріально посвідченого договору дарування від 01 березня 2012 року вона прийняла у дар від ОСОБА_4 указаний вище будинок, і цього ж дня нею проведено державну реєстрацію правочину, що підтверджується витягом із Державного реєстру правочинів, який також зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Посилаючись на те, що у червні 2015 року для погашення боргу ОСОБА_4 на належний їй на праві власності будинок накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 03 липня 2015 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на будинок АДРЕСА_1.

Знято арешт з будинку АДРЕСА_1, накладений постановою державного виконавця ВДВС Яремчанського МУЮ Івано-Франківської області від 29 квітня 2015 року.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2015 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Мегабанк» (далі - ПАТ «Мегабанк») відхилено, рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 03 липня 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ «Мегабанк», посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 01 березня 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір дарування, за яким остання отримала у дар житловий будинок АДРЕСА_1 (а. с. 5).

Згідно із витягом з Державного реєстру правочинів цей договір дарування зареєстрований 01 березня 2012 року за № 4903054 (а. с. 6).

Заочним рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 10 грудня 2012 року стягнуто в солідарному порядку із ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором від 13 квітня 2007 року в сумі 2 061 261 грн 34 коп. (а. с. 39-40).

Постановою державного виконавця ВДВС Яремчанського МУЮ про арешт майна боржника ОСОБА_4 та оголошення заборони на його відчуження від 29 квітня 2015 року накладено арешт на спірний житловий будинок (а. с. 92).

За даними Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 08 травня 2015 року на вищевказане нерухоме майно накладено обтяження із зазначенням власника майна - ОСОБА_4 (а. с. 8).

Згідно із ч. ч. 1, 3, 4 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

При цьому ч. ч. 1, 4 ст. 722 ЦК України передбачено, що право власності обдарованого на дарунок виникає з моменту його прийняття. Прийняття обдарованим документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

Частиною 1 ст. 210 ЦК України визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до положень ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Задовольняючи позов у частині звільнення майна з-під арешту, суди попередніх інстанцій дослідили докази у справі, надали їм належну оцінку і з урахуванням встановлених обставин справи і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України врахували, що договір дарування нотаріально посвідчений і внесений до Державного реєстру правочинів, на час його укладання ОСОБА_4 не мав обмежень щодо розпорядження спірним майном, дійшовши обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки позивачка як власник зазначеного вище об'єкта нерухомості не є особою, права якої обтяжуються, а тому її право власності не може бути обмежено шляхом арешту та заборони на відчуження за боргами іншої особи.

Такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтується на поданих сторонами доказах, відповідає фактичним обставинам справи, порушень норм процесуального права при проведенні оцінки доказів не встановлено.

Разом із цим судами попередніх інстанцій неправильно застосовано до спірних правовідносин норми ЦК України щодо визнання за позивачкою права власності на спірний житловий будинок, оскільки право власності за договором дарування нерухомого майна виникає з моменту нотаріального посвідчення такого договору та прийняття дарунку обдарованим, а тому відповідно до вказаних вище норм матеріального права остання вже є власником зазначеного об'єкта нерухомого майна, відомості про що 06 березня 2012 року зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно (а. с. 5), і визнання за нею такого права у судовому порядку є безпідставним.

У такому випадку, за наявності витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 08 травня 2015 року, в якому власником спірного майна зазначено ОСОБА_4, позивачка має право оскаржити дії відповідної реєстраційної служби щодо неправильного внесення до реєстру даних про власника нерухомого майна.

Оскільки обставини справи судами встановлені повно і правильно, додаткового дослідження доказів чи встановлення обставин у справі не вимагається, однак в частині вирішення позовних вимог про визнання права власності судами ухвалені рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права, ухвалені у справі судові рішення відповідно до статті 341 ЦПК України підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у вказаній частині, в іншій частині судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 341, 345, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Мегабанк» задовольнити частково.

Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 03 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2015 року скасувати в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на будинок АДРЕСА_1.

Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до відділу державної виконавчої служби Яремчанського міського управління юстиції Івано-Франківської області, треті особи: ОСОБА_4, публічне акціонерне товариство «Мегабанк», про визнання права власності на будинок.

В іншій частині рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 03 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2015 року залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий М.Є. Червинська

Судді: Л.М. Мазур

В.І. Мартинюк

В.А. Нагорняк

О.В. Попович