рішення

іменем україни

12 жовтня 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,

Кафідової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії - Запорізьке обласне управління до ОСОБА_3, третя особа - приватне акціонерне товариство страхова компанія «Юнівес», про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 грудня 2015 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 27 січня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 року публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України») в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії - Запорізьке обласне управління звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), яка сталася 29 січня 2014 року з вини відповідача, було пошкоджено автомобіль Ford Transit Connect, який належить позивачу. Розмір матеріальної шкоди становить 143 930,66 грн. та прирівнюється до дійсної ринкової вартості автомобіля, тому що його ремонт вважається економічно необґрунтованим. Приватне акціонерне товариство страхова компанія «Юнівес» (далі - ПрАТ СК «Юнівес») сплатило позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 49 000 грн. Загальний розмір збитків, який відповідач повинен відшкодувати позивачу, становить 96 054,66 грн., у тому числі: 94 930,66 грн. - матеріальна шкода та 1 124 грн. - витрати, пов'язані з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_3 загальний розмір збитків, а також судові витрат.

Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 грудня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» матеріальну шкоду в розмірі 96 054,66 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. Зобов'язано ПАТ «Державний ощадний банк України» передати ОСОБА_3 Ford Transit Connect, державний номер НОМЕР_1, після повного відшкодування шкоди.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 27 січня 2016 року змінено заочне рішення місцевого суду в частині вирішення питання щодо передачі пошкодженого автомобіля. Зобов'язано ПАТ «Державний ощадний банк України» передати ОСОБА_3 залишки автомобіля Ford Transit Connect після повного відшкодування шкоди. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У решті рішення місцевого суду до суду апеляційної інстанції не було оскаржено, а тому апеляційним судом не переглядалося.

У касаційній скарзі ПАТ «Державний ощадний банк України», мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення в частині передачі пошкодженого автомобіля відповідачу та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому судом касаційної інстанції за правилом ст. 335 ЦПК України судом касаційної інстанції не переглядаються.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про передачу ОСОБА_3 автомобіль Ford Transit Connect після повного відшкодування шкоди, місцевий суд виходив із того, що така передача передбачена чинним законодавством.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання щодо передачі пошкодженого автомобіля Ford Transit Connect та ухвалюючи в цій частині рішення про передачу ОСОБА_3 залишків вказаного автомобіля, апеляційний суд виходив із того, що залишки транспортного засобу позивача мають певну цінність і у разі їх залишення останньому розмір відшкодування буде перевищувати дійсний розмір матеріальної шкоди, що суперечить нормам матеріального права.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані рішення не відповідають.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 29 січня 2014 року, керуючи автомобілем Inftnіti, порушив Правила дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Ford Transit Connect, який належить ПАТ «Державний ощадний банк України».

Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 29 квітня 2015 року сума матеріальної шкоди, завданої ПАТ «Державний ощадний банк» внаслідок вищевказаної ДТП, становить 143 930,66 грн., вартість матеріальної шкоди прирівнюється до дійсної ринкової вартості автомобіля, оскільки ремонт вважається економічно необґрунтованим.

03 липня 2014 року на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» зараховано страхове відшкодування від ПрАТ СК «Юнівес» у розмірі 49 000 грн.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 05 липня 2012 року № 5090-VI ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» викладено в новій редакції, яка не передбачає права страховика чи інших осіб на отримання залишків транспортного засобу у разі визнання його фізично знищеним.

За змістом п. 1 ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п. 2 ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності (ч. 1 ст. 5 ЦК України).

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин страховик та інші особи були позбавлені права вимоги щодо отримання залишків транспортного засобу у разі визнання його фізично знищеним та відшкодування шкоди власнику.

Враховуючи наведене, суди дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для передачі відповідачу автомобіля (залишків автомобіля) Ford Transit Connect після відшкодування шкоди.

Оскільки обставини справи в цій частині судами встановлені повно і правильно, не потребують додаткового дослідження доказів, однак судами неправильно застосовано норми ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що призвело до неправильного вирішення спору в частині передачі відповідачу автомобіля (залишків автомобіля) Ford Transit Connect після відшкодування шкоди, а це відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог.

Керуючись статтями 335, 336, 341, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.

Рішення Мелітопольского міськрайонного суду Запорізької області від 01 грудня 2015 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 27 січня 2016 року в частині передачі ОСОБА_3 автомобіля (залишків автомобіля) Ford Transit Connect, державний номер НОМЕР_1, скасувати.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий О.С. Ткачук

Судді: В.С. Висоцька

М.К.Гримич

О.В.Кафідова

І.М. Фаловська