РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ в складі:

головуючого: Дьоміної О.О.,

суддів: Коротуна В.М., Ступак О.В.,

Касьяна О.П., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Чернівецької міської ради, ОСОБА_4, Першої Чернівецької державної нотаріальної контори, Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації, треті особи: Реєстраційна служба Чернівецького міського управління юстиції, садівниче товариство «Локомотив», про визнання недійсним та скасування рішення Чернівецької міської ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Чернівецької області від 06 листопада 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що власницею земельної ділянки АДРЕСА_1 була ОСОБА_5 (тітка позивачки). У ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

Після смерті ОСОБА_5, позивачка прийняла спадщину на все її майно, в тому числі і на вищевказану земельну ділянку.

Проте, 23 квітня 2010 року нотаріусом було винесено постанову, якою позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку, оскільки нею не було подано правовстановлюючих документів про належність даної земельної ділянки ОСОБА_5

Крім того, рішенням 37 сесії V скликання Чернівецької ради № 848 від 26 лютого 2009 року ОСОБА_4 був виданий державний акт на право приватної власності на зазначену земельну ділянку.

Враховуючи вказане, позивачка просила визнати недійсним та скасувати рішення 37 сесії V скликання Чернівецької міської ради № 848 від 26 лютого 2009 року про передачу земельної ділянки АДРЕСА_1, ОСОБА_4; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 810464, виданий управлінням Держкомзему у м. Чернівці на підставі рішення № 848 37-ї сесії V скликання від 26 лютого 2009 року Чернівецької міської ради від 26 лютого 2009 року на вказану земельну ділянку на прізвище ОСОБА_4; встановити факт прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_5 та визнати за нею право власності на спірну земельну ділянку; зобов'язати Чернівецьке комунальне обласне бюро технічної інвентаризації виконати обов'язок та виготовити на ім'я ОСОБА_3 технічну документацію на спірну земельну ділянку, а також надати їй витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; зобов'язати Першу Чернівецьку державну нотаріальну контору виконати обов'язок та видати свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку площею 0,0379 га.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 вересня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 06 листопада 2013 року, рішення суду першої інстанції було скасовано та у справі ухвалено нове рішення, яким позов було задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано рішення 37-ї сесії V скликання Чернівецької міської ради від 26 лютого 2009 року № 848 про передачу земельної ділянки АДРЕСА_1 ОСОБА_4

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 810464, виданий управлінням Держкомзему у м. Чернівці на підставі рішення 37 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 26.02.2009 року № 848 на земельну ділянку для ведення садівництва під АДРЕСА_1 на прізвище ОСОБА_4

Встановлено факт прийняття ОСОБА_3 спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, яка померла у ІНФОРМАЦІЯ_1, і складається із земельної ділянки під АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно - земельну ділянку під АДРЕСА_1.

В задоволенні інших позовних вимог було відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності позовних вимог, оскільки ОСОБА_5 не набула права власності на спірну земельну ділянку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 на все її майно, то наявні підстави для задоволення її позовних вимог.

За вимогами статей 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Судами встановлено, що власницею земельної ділянки АДРЕСА_1 була ОСОБА_5 (тітка позивачки). У ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

Після смерті ОСОБА_5 на все її майно спадщину прийняла ОСОБА_3

23 квітня 2010 року нотаріусом було винесено постанову, якою ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку, оскільки нею не було подано правовстановлюючих документів про належність даної земельної ділянки ОСОБА_5

На підставі рішення 37 сесії V скликання Чернівецької ради № 848 від 26 лютого 2009 року ОСОБА_4 був виданий державний акт на право приватної власності на зазначену земельну ділянку.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 140 ЗК України, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Таким чином, апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що оскільки позивачка прийняла спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 та відповідно отримала у спадщину вказану земельну ділянку, то наявні підстави для задоволення позову в частині визнання недійсним та скасування рішення 37-ї сесії V скликання Чернівецької міської ради від 26 лютого 2009 року № 848 про передачу земельної ділянки АДРЕСА_1 ОСОБА_4; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 810464, виданий управлінням Держкомзему у м. Чернівці на підставі рішення 37 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 26.02.2009 року № 848 на земельну ділянку для ведення садівництва під АДРЕСА_1 на прізвище ОСОБА_4; визнання за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно - земельну ділянку під АДРЕСА_1.

Проте, вирішуючи справу, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позову про встановлення факту прийняття ОСОБА_3 спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України 2003 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України 2003 року і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Вирішуючи справу, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що положення цивільного законодавства щодо встановлення факту прийняття спадщини можливо застосовувати лише до спадщини, яка відкрилась до набрання чинності Цивільним кодексом України 2003 року, тобто до 1 січня 2004 року.

Встановлення факту прийняття спадщини Цивільним кодексом України 2003 року не передбачено.

Суд апеляційної інстанції на зазначені вище положення закону та обставини справи уваги не звернув, належної оцінки їм не дав та ухвалив помилкове рішення в частині встановлення факту прийняття ОСОБА_3 спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, через неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в цій частині й ухвалення нового рішення про відмову в позові.

В іншій частині рішення суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 333, 335, 336, 341, 343, 344, 346, 347 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Чернівецької області від 06 листопада 2013 року в частині встановлення факту прийняття ОСОБА_3 спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, яка померла у ІНФОРМАЦІЯ_1, і складається із земельної ділянки під АДРЕСА_1, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

У позові про встановлення факту прийняття ОСОБА_3 спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, відмовити.

В іншій частині рішення апеляційного суду Чернівецької області від 06 листопада 2013 року залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Дьоміна

Судді: В.М. Коротун

О.П. Касьян

О.В. Ступак

С.П. Штелик