Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Касьяна О.П.,

суддів: Амеліна В.І., Дербенцевої Т.П.,

Остапчука Д.О., Савченко В.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Базилівщинської сільської ради Машівського району Полтавської області, Машівської державної нотаріальної контори, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та прийняття спадщини

за касаційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника на рішення апеляційного суду Полтавської області від 10 грудня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про встановлення факту його постійного проживання разом із спадкодавцем - ОСОБА_5, його матір'ю, у період із 03 жовтня 1996 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року (час відкриття спадщини) та прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5

У порядку виконання ухвали суду про усунення недоліків подав позовну заяву. Заявлені вимоги мотивовано тим, що після смерті матері відкрилася спадщина на житловий будинок із господарськими спорудами та земельну ділянку площею 0, 2860 га по АДРЕСА_1. В установлений строк він прийняв спадщину шляхом вступу в управління спадковим майном. Разом з тим, у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено у зв'язку з тим, що на момент відкриття спадщини ніхто не був зареєстрований у спадковому будинку.

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 17 листопада 2014 року позов задоволено частково.

Встановлено факт прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 10 грудня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову у позові.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 14 жовтня 2014 року скасовано рішення Машівського районного суду Полтасської області від

11 вересня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та залишено заяву без розгляду з підстав наявності спору про право. Ухвала набула законної чинності (заява про встановлення факту первісно подавалася в іншому провадженні).

Відповідно до ст. ст. 548, 549 ЦК Української РСР 1963 року (діяли на момент відкриття спадщини), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15> України, правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом (якщо спадщина відкрилася до 01 січня 2004 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст. ст. 529-531 ЦК УРСР <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540-06> до 01 січня 2004 року).

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини відповідно до ст. 549 ЦК <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15> Української РСР 1963 року.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_5 Із 03 жовтня 1996 року до часу смерті ОСОБА_5 проживала без реєстрації у будинку свого сина - ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на садибу по АДРЕСА_1.

Після відкриття спадщини ОСОБА_3 як єдиний спадкоємець вступив у фактичне управління спадковим майном шляхом утримання земельної ділянки та спадкового будинку, тобто прийняв спадщину до набрання чинності ЦК України на підставі ст. 549 ЦК Української РСР 1963 року.

Обставини щодо фактичного прийняття спадщини ОСОБА_3 суд першої інстанції дослідив повно та всебічно із належною оцінкою здобутих доказів, на підставі встановленого обґрунтовано встановив факт прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном.

Відмовляючи у позові з тих підстав, що із вимог ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та прийняття спадщини не вбачається спору про право, а тому такі мають заявлятися в окремому провадженні, апеляційний суд не взяв до уваги , що рішення суду першої інстанції оскаржується лише нотаріусом з тих підстав, що нотаріус у справах такої категорії не може бути відповідачем, чи стороною.

Суд першої інстанції частково задовольнив позов ОСОБА_3, у тому числі й щодо відповідача Машівської державної нотаріальної контори.

За змістом ст. 33 ЦПК України, положень ЦК <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15> України про спадкування, належним відповідачем у таких справах є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право спадкоємця на спадкове майно.

У спорах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами та не можуть розглядатися в якості належного відповідача. Якщо нотаріус відмовляє у вчиненні покладених на нього нотаріальних дій, у судовому порядку оскаржується саме відмова від вчинення нотаріальних дій.

Разом з тим, сільрадою рішення суду не оскаржувалося, з врахуванням встановлених обставин щодо фактичного прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті матері є правильним по суті.

З урахуванням викладеного, колегією суддів скасовується у повному обсязі рішення апеляційного суду, рішення суду першої інстанції у частині вирішення позову до Машівської державної нотаріальної контори із ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у позові та із залишенням в силі рішення суду першої інстанції в іншій частині відповідно до ст. ст. 339, 341 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 10 грудня 2014 року скасувати.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 17 листопада 2014 року скасувати у частині вирішення позову ОСОБА_3 до Машівської державної нотаріальної контори про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та прийняття спадщини.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Машівської державної нотаріальної контори про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та прийняття спадщини відмовити.

В іншій частині рішення Машівського районного суду Полтавської області від 17 листопада 2014 року залишити в силі.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий О.П. Касьян

Судді: В.І. Амелін

Т.П. Дербенцева

Д.О. Остапчук

В.О. Савченко