Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Мартинюка В.І., Мостової Г.І.,

Наумчука М.І., Кадєтової О.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Банк Форум», третя особа - ОСОБА_4, про стягнення коштів за депозитним рахунком, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 2 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом. Зазначав, що 28 лютого 2014 року між ним та публічним акціонерним товариством «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум») було укладено договір банківського вкладу № 263/1119/690246, за умовами якого банк відкрив вкладний депозитний рахунок № НОМЕР_1 строком на три місяці зі сплатою 22,2 % річних по вкладу за користування грошовими коштами. На рахунок було внесено кошти в розмірі 200 000 грн. Йому не виплачені нараховані проценти на вклад та у зв'язку з цим завдано моральну шкоду. Посилаючись на викладене, просив задовольнити позов.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 2 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 243 грн 60 коп.

ОСОБА_3 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 28 лютого 2014 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_3 було укладено договір банківського вкладу № 263/1119/690246, за умовами якого банк відкрив вкладний депозитний рахунок № НОМЕР_1 строком на три місяці зі сплатою 22,2 % річних по вкладу за користування грошовими коштами. На рахунок було внесено кошти в розмірі 200 000 грн.

Відповідно до п. 12 зазначеного договору виплата процентів за договором банківського вкладу здійснювалась на картковий рахунок № НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4

Згідно із довідкою від 11 листопада 2014 року № 11323/1100 ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_4 визнано кредитором та кредиторські вимоги включено до 4 черги на суму 70 250,67 грн.

Судами також установлено, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14 березня 2014 року № 14 у ПАТ «Банк Форум» запроваджено тимчасову адміністрацію з 14 березня 2014 року по 13 червня 2014 року відповідно до ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон).

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16 червня 2014 року № 49 розпочато ліквідацію ПАТ «Банк Форум» відповідно до плану врегулювання з 16 червня 2014 року (а.с. 24).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Згідно із ч. 4 ст. 49 Закону будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст. 54 Закону рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду. Оскарження рішень, визначених частиною першою цієї статті, не зупиняє виконання оскаржуваного рішення або дії.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходячи із предмету і підстав позову, дійшов обґрунтованого висновку про те, що в зв'язку із введенням у ПАТ «Банк Форум» тимчасової адміністрації позов ОСОБА_3, як вкладника, до банку не підлягає задоволенню відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону.

Зазначені висновки відповідають обставинам справи, які встановлені на підставі поданих сторонами доказів, і ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права.

Порушень норм ЦПК України при оцінці доказів не встановлено.

У поданій до суду позовній заяві ОСОБА_3 не оскаржував рішення працівників Фонду в тому числі з приводу акцептування своїх вимог як кредитора.

Залишаючи без змін судові рішення в цій частині колегія суддів виходить з положень ст. 335 ЦПК України згідно якої під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Разом з тим, висновки судів про те, що з ОСОБА_3 на користь держави підлягає стягненню судовий збір підлягають виключенню із судових рішень.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

ОСОБА_3 у спірних правовідносинах є споживачем, ним подано позов з приводу захисту його порушених прав як споживача.

Чинним законодавством не передбачено стягнення судового збору із споживача, від сплати якого він був звільнений при поданні позову, на користь держави у разі залишення його позову без задоволення.

На допущене судом першої інстанції порушення ОСОБА_3 вказував у поданій ним апеляційній скарзі.

Однак з цього приводу апеляційний суд ніяких висновків не зробив.

За таких обставин ухвалені у справі рішення, відповідно до ст. 341 ЦПК України, підлягають зміні шляхом виключення із рішення суду першої інстанції вказівки про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави судового збору у розмірі 243 грн 60 коп.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 2 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року змінити, виключити із резолютивної частини рішення суду першої інстанції вказівку про стягнення з ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 243 грн 60 коп.

В іншій частині зазначені судові рішення залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов Судді:М.І. Наумчук В.І. Мартинюк Г.І. Мостова О.В. Кадєтова