"Це ніколи, мабуть, не вийде з голови": морпіх зі Зміїного розповів про те, як побачив кораблі РФ

Морський піхотинець Роман Грибов, який був серед військових, які тримали оборону острова Зміїний у перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, розповів про момент, коли на початку вторгнення побачив російські кораблі.

Про це він сказав в інтерв'ю Українській службі "Голосу Америки", відповідаючи на запитання, чи пам'ятає момент, коли на початку повномасштабного вторгнення побачив російські кораблі.

"Це ніколи, мабуть, не вийде з голови. 24 лютого о пів на четверту ранку ми всі вже були на бойових позиціях. Спочатку очікували на російську авіацію, вона повинна була прямувати в наш бік, але авіація якось обійшла нас стороною, і тоді нам доповіли, що їхні кораблі починають пересуватися потроху в нашому напрямку", - зазначив Грибов.

Близько 6-ї ранку, коли вже трохи посвітлішало, вони здалеку побачили перший корабель. Тоді вони не знали, який саме це корабель, адже була дуже далека відстань, близько 15 км.

"Коли він наблизився, ми побачили, що це славнозвісний крейсер "Москва", а зліва від нього був їхній десантний корабель "Василь Биков", - розповів морпіх.

До обіду вони дали коридор для того, щоб евакуювати цивільних осіб, які займалися обслуговуванням на острові Зміїний.

"Коли їх евакуювали, крейсер "Москва" завдав першого шквального удару по острову Зміїний, аби показати нам свою силу, і зайняв п'ятикілометрову відстань від острова. Ми тоді не знали, для чого саме, але потім зрозуміли, коли через годину по нас почала працювати їхня авіація. На острові з озброєння, можна сказати, ми не мали взагалі нічого протикорабельного", - зауважив Грибов.

Так, з ворожою авіацією військові могли боротися, але проти крейсера "не могли зробити взагалі нічого, ми просто повинні були триматися".

"І ми протрималися якимось чином до 17 години, що дало можливість Одесі підготуватися до російського вторгнення", - сказав морський піхотинець.

Він також розповів про те, коли потрапив у полон.

"О 17 годині 24 лютого вони нас повністю відрізали від зв'язку з материкової частиною. Верхню частину острова вони повністю "під нуль" знешкодили авіабомбами, тож ми не могли ні з ким зв'язатися. Тож укотре підійшли десантні кораблі і знову включили нам запис: "Я русский военный корабль. Предлагаю сложить оружие и сдаться", і тоді старший острова, порадившись із усіма нами, ухвалив рішення, що потрібно здаватися", - розповів Грибов.

Морпіх зауважив, що цим старший острова зберіг життя усіх хлопців.

"І всі ті, хто повернулися з полону, вони далі в строю і далі захищають Батьківщину, 25 осіб ще перебувають у полоні, а загалом нас було 82", - зауважив він.

На запитання щодо того, як із ним поводилися в полоні, чи застосовували до нього тортури, Грибов зазначив, що у його історії "такого пекла порівняно з іншими хлопцями не було".

"Було цькування собак, поводження, як із худобою, також моральний тиск їжею, бо нам давали їжу, як для свиней, щоб ми перейшли на їхній бік. Це неодноразово лунало від них, оскільки, за їхніми словами, Україна вже була в оточенні з трьох боків, нам не було жодного сенсу повертатися додому. Тож щодня в нас були допити і нам постійно наголошували, щоб ми переходили на їхню сторону, бо інакше або нас вб'ють, коли ми повернемося додому, або ж ми будемо пожиттєво в них сидіти", - розповів він.

Після звільнення з полону, зауважив Грибов, він три дні був у домашніх умовах, до нього приходили психологи, але "на той момент вони не зовсім розуміли, як потрібно проводити лікування полонених".

"Бо те, що їм розповідав, у їхній голові не вкладалося", - зазначив морпіх.

Наразі ж, розповів Грибов, він служить в морській піхоті, він - головний сержант дивізіону 35-ї окремої бригади морської піхоти.

Раніше в інтерв’ю УНІАН фельдшер прикордонної застави острова Зміїний Олександр Куртєв, який майже два роки провів у російському полоні, розповів про захоплення острова ворогом, ставлення росіян до бранців та постійні тортури.

Зокрема, він зазначив, що 80% росіян зомбовані пропагандою. Полонених, за те, що вони українці, били та всіляко знущалися, проявляючи "максимально креативно-садистські нахили".