Проблемні питання при розгляді клопотань засуджених про умовно-дострокове звільнення. Що застосовувати КПК або КВК? (справа № 521/6173/13-к від 14.03.2017)

Фабула судового акту: Частиною 3 статті 154 Кримінально-виконавчого кодекса визначено, що стосовно засудженого, щодо якого відповідно до статей 81, 82 Кримінального кодексу України може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміна невідбутої частини покарання більш м'яким, орган або установа виконання покарань у місячний термін надсилає клопотання до суду у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством.

В свою чергу ч. 7 ст. 539 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що у разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням розгляд повторного клопотання з цього самого питання щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п’яти років, може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше як через шість місяців.

Тобто з наведених норм вбачається те, що при вирішенні питання щодо застосування УДО до засудженого суд може прийняти рішення або про задоволення клопотання або про відмову у його задоволенні.

Проте окремі суди ухвалах посилаються на ст. 154 КВК України, що однозначно є незаконним, оскільки дана стаття регулює питання умовно-дострокового звільнення внаслідок подання органу або установи виконання покарань, а не порядок розгляду клопотання засудженого.

В даному випадку до суду надійшло клопотання засудженого в якому вона просить застосувати до нього умовно-дострокове звільнення від відбування подальшого покарання. Проте суд посилаючись на ст. 154 КВК залишив дане клопотання без розгляду у зв'язку із тим, що вже засудженому було відмовлено в застосуванні умовно-дострокового звільнення, та після цього ще не пройшов час, визначений ч. 7 ст. 154 КВК України на звернення з повторним поданням.

В свою чергу ВССУ однозначно відмовляє у перегляді рішень судів, пов'язаних із виконанням вироків оскільки ст. 539 КПК України не передбачає такого оскарження.

Отже таким чином із всієї цієї картини вбачається, що права засуджених систематично порушуються та вочевидь не можуть бути поновлені у зв'язку із недосконалістю законодавства.

Читайте статтю: ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЗАСУДЖЕНИХ ПРИ РОЗГЛЯДІ СУДАМИ КЛОПОТАНЬ ПРО УДЗ

Аналізуйте судовий акт: ВСУ: При скасуванні вироку на підставі рішення ЕСПЛ незаконно засуджений все одно залишається під вартою до вирішення судом питання про запобіжний захід на новому розгляді (ВСУ від 23 жовтня 2017р. у справі № 5-131кс(15)17)

ВСУ: При постановленні слідчим суддею ухвали, яка НЕ оскаржується згідно ст. 309, проте непередбачена КПК України, суд апеляційної інстанції має право її переглянути та за наявності підстав - скасувати (ВСУ від 12 жовтня 2017р., № 5-142кс(15)17)

ВССУ: Судові рішення щодо питань, пов'язаних з виконанням вироку касаційному перегляду НЕ підлягають (справа б/н від 30.10.2017)

УХВАЛА

14 березня 2017 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Корой В.Д., розглянувши клопотання засудженої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 про застосування умовно-дострокового звільнення, -

ВСТАНОВИВ :

13.03.2017 року до Малиновського районного суду м. Одеси надійшло клопотання засудженої ОСОБА_1 в якому вона просить застосувати до неї умовно-дострокове звільнення від відбування подальшого покарання.

Однак зазначене клопотання підлягає залишенню без розгляду, за наступних підстав.

Як встановлено, 05.12.2016 року Малиновським районним судом м. Одеси було постановлено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_1 про умовно дострокове звільнення від відбування покарання.

Відповідно до ч. 7 ст. 154 КВК України у разі відмови суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, повторне подання в цьому питанні щодо осіб, засуджених за тяжкі і особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п'яти років, може бути внесено не раніше як через один рік з дня винесення постанови про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше як через шість місяців.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 вже було відмовлено в застосуванні умовно-дострокового звільнення, та після цього ще не пройшов час, визначений ч. 7 ст. 154 КВК України на звернення з повторним поданням, суд приходить до висновку в залишенні клопотання без розгляду.

Керуючись ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, ст.ст. 537-539 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання засудженої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 про застосування умовно-дострокового звільнення - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити засудженій ОСОБА_1

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді