Проблеми при виконанні судових рішень, за якими державний орган зобов’язаний вчинити певні дії

У разі порушення законних прав будь-яка особа чи суб’єкт господарювання бажає відновити порушені права. Якщо порушення прав пов’язане з володінням майна, то необхідні дії щодо відновлення порушених прав зрозумілі. Однак, коли ми маєио справу з невиконанням певних дій з боку державних органів, розуміємо, що відновити порушені права буде непросто.

Законність вимог щодо вчинення державним органом певних дій може бути підтверджена рішенням суду, що набрало законної сили. Однак, це ще не свідчить про можливість виконання цього рішення державним органом. Тому після закінчення судового провадження виникає питання подальших дій для забезпечення виконання судового рішення державним органом у межах виконавчого провадження.

Передусім необхідно зазначити, що порядок відкриття виконавчого провадження щодо вчинення певних дій чи утримання від здійснення дій державним органом загалом не відрізняється від загального порядку відкриття виконавчого провадження. Для відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом стягувачу необхідно лише подати заяву відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак, за виконавчими листами, де боржником є державний орган, наявні певні особливості. А саме, це підвідомчість виконавчого провадження відділам примусового виконання рішень згідно зі ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження».

Читайте статтю: Чи допоможуть виконанню рішень судів приватні виконавці? Думки різні.

Слід врахувати, що на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, вищі чи центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та інші органи державної влади та їхні посадові особи.

Якщо боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їхні структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їхні посадові особи, то виконання рішення покладається на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби головного управління юстиції області, міста Києва.

Державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження протягом трьох днів з дня надходження виконавчого документа, якщо:

• не закінчився строк пред’явлення такого документа до виконання;
• документ відповідає вимогам, передбаченим законом;
• пред’явлений для виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

Читайте статтю: В Україні з'являться приватні виконавці та приватні виконавчі служби

Подальший порядок та строки виконання судового рішення щодо виконання державним органом певних дій після відкриття виконавчого провадження встановлений ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження». Проте зазначений порядок виконання рішення є недостатньо ефективним та не завжди забезпечує повне виконання судових рішень з огляду на таке:

Недотримання встановлених строків для здійснення виконавчих дій

Стаття 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює порядок виконання судових рішень, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їхнього вчинення, з переліком відповідних виконавчих дій та строків їх виконання. Проте не варто покладатись на встановлені законом строки для виконавчих дій під час виконавчого провадження з огляду на таке.

Відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», після відкриття виконавчого провадження та закінчення семиденного строку на добровільне виконання рішення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше, ніж на наступний день після закінчення строку на добровільне виконання рішення. А якщо рішення підлягає негайному виконанню, перевірка здійснюється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Однак під час виконання судових рішень ця норма щодо строків часто не працює. Перевірка виконання рішення здійснюється у кращому випадку через кілька днів після закінчення строку на добровільне виконання. Основні причини затримок перевірки виконання – це:

• Очікування відповіді від боржника з урахуванням можливих затримок з доставкою поштової кореспонденції.
• Значне навантаження державних виконавців за іншими справами.

На строки перевірки виконання рішення можуть впливати також:

• Заяви боржника щодо відкладення провадження виконавчих дій на підставі ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку із затримкою в отриманні постанови про відкриття виконавчого провадження.
• Звернення боржника до державного виконавця щодо фактичної неможливості виконання рішення з певних причин.

Для того, щоб зазначені звернення боржника не затримували виконання рішення в межах виконавчого провадження стягувачу необхідно регулярно ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження та у разі потреби надавати письмові пояснення, клопотання щодо провадження певних виконавчих дій. Крім того, відповідно до ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» можливе оскарження бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби.

Читайте статтю: Как исполнить решения суда предусматривающее перерасчёт пенсии

На підставі ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії з виконання рішення немайнового характеру у двомісячний строк. Однак всі виконавчі дії, передбачені ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», на практиці не виконуються у двомісячний строк та фактичний строк проведення всіх виконавчих дій може складати до трьох місяців.

Отже, встановлені законом строки для певних виконавчих дій фактично не завжди дотримуються під час виконавчого провадження у зв’язку з виникненням різних обставин, що затримують здійснення виконавчих дій.

Відсутність реальних механізмів, які б спонукали державні органи до виконання судових рішень

Порядок виконання судового рішення щодо вчинення певних дій державним органом, встановлений у ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», передбачає лише спрямування державним виконавцем вимог боржнику щодо виконання судового рішення та накладення штрафів.

Так, якщо після направлення державним виконавцем постанови з вимогою виконати рішення, боржник не підтверджує виконання рішення без поважних причин, державний виконавець накладає штраф відповідно до ст. 89 Закону «Про виконавче провадження»:

• на посадових осіб – від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 грн до 680 грн);
• на боржника – юридичну особу – від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 680 грн до 1020 грн) та встановлює новий строк виконання.

Згідно зі ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», не пізніше п’яти робочих днів з дня накладення штрафу державний виконавець повторно перевіряє стан виконання рішення та у разі невиконання на боржника повторно накладається штраф у подвійному розмірі.

Якщо за виконавчим листом зобов’язання вчинити певні дії покладено на державний орган, державний виконавець накладає штраф за невиконання рішення на цей державний орган. Проте зрозуміло, що виконання певних дій державним органом залежить від виконання посадовими особами цього державного органу своїх обов’язків. Тому накладання штрафу на держаний орган найменше спонукає посадових осіб державних органів до виконання судового рішення.

Читайте статтю: Взыскание денег с бюджетной сферы

До того ж, якщо під час виконання рішення майнового характеру у державного виконавця є реальні механізми виконання рішення, такі, як накладання арешту та вилучення майна, то під час виконання рішень щодо виконання певних дій державним органом у державного виконавця немає дієвих механізмів виконання рішення та виконавче провадження з таких справ полягає лише у спрямуванні вимог та накладанні штрафів. Однак вимогами та штрафами неможливо забезпечити виконання рішень.

Отже, з огляду на те, що ні вимоги державного виконавця, ні штрафи не спонукають державні органи до виконання судового рішення, це підтверджує відсутність у законодавстві реального механізму для виконання судових рішень державними органами.

Не встановлений порядок виконання судових рішень колегіальними державними органами

Відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом.

Проте, якщо виконання рішення покладено на державний колегіальний орган, зазначений механізм виконання судових рішень державним виконавцем неможливо реалізувати. Встановлений порядок виконання рішень щодо вчинення певних дій державним органом не передбачає спеціальних процедур для виконання судових рішень державними колегіальними органами.

Тому під час виконавчого провадження державні колегіальні органи намагаються привернути увагу державних виконавців щодо неможливості виконання судових рішень з огляду на те, що певні дії повинні виконуватися колегіальним органом та залежать від результатів голосування цього органу.

Отже, відсутність встановленого механізму виконання судових рішень державними колегіальними органами не дозволяє в межах виконавчого провадження забезпечити ефективне виконання судового рішення.

Взагалі головні висновки, які можна зробити під час виконавчого провадження щодо вчинення певних дій державними органами полягають у невідповідності встановлених у законі строків проведення виконавчих дій фактичним строкам виконання цих дій. Проте значним недоліком у законодавстві залишається саме відсутність реальних механізмів для виконання державним виконавцем судових рішень щодо вчинення певних дій державним органом.

Автор статті: Марина Гріцишина, головний юрисконсульт ТОВ «ВІНД ПАУЕР»

Джерело: Юридична газета

Дивиться відео: Реформа Державної виконавчої служби України