Проблеми державного регулювання ринку етилового спирту

Правитель Російської імперії, Петро Перший, поставив перед собою амбітну мету − модернізація держави та завоювання сусідніх територій. Щоб фінансувати досягнення цих цілей, він використовував усі можливі методи та засоби. Перш за все − ввів державну монополію на виробництво та продаж міцних алкогольних напоїв. Так він отримав надійне та стабільне джерело для наповнення державної скарбнички. З тих часів й до наших днів в Україні, та й в інших державах, які раніше входили до складу Російської імперії, зберігалась державна монополія на виробництво спирту.

Навіть після того, як Україна стала незалежною державою, коли почалась велика приватизація, спиртзаводи залишились у державній власності. Всі вони були включені до складу концерну Укрспирт. Звичайно, що державна власність − це далеко не найкраща форма ефективного господарювання. Тому з часом Україна втратила провідні позиції на світовому ринку етанолу та зараз не потрапляє навіть до двадцятки країн за обсягами виробництва спирту.

Добре, що Верховна Рада нарешті внесла зміни до законодавства й дозволила приватизацію спиртзаводів. Тепер у нас з'явилась надія на відновлення перспективної галузі. Але постала нова проблема − необхідність регулювання.

Головна проблема державного регулювання галузі

Було б нелогічно накладати великі податки на державні підприємства. Якщо при цьому приватний бізнес би зазнавав меншого податкового тиску. Тому завжди додаткові непрямі податки, такі, як акцизний збір, накладались на приватних виробників готових до вживання алкогольних напоїв. А державні виробники спирту, які постачали сировину для цих напоїв, платили тільки звичайні податки.

Це викликало велику цінову нерівність. Наприклад, згідно з чинним на початок 2022 року прайс-листа концерну Укрспирт, один літр спирту, виготовленого з меляси, коштує 38 грн 13 коп. А вже з акцизом його вартість зростає до 190 грн 49 коп. Як бачите, ціна зростає в п'ять разів.

Це дуже великий дисбаланс. Як показує вся історія незалежної України, велика різниця в цінах породжує поле для зловживань. Наприклад, на відмінності у вартості газу для населення та бізнесу виросли мільярдні статки. Кримінальні угруповування, що в дев'яностих роках виглядали, як невеличкі банди, користаючи з дисбалансу газового ринку виросли до великих фінансово-промислових груп.

Якщо різниця в ціні між спиртом та підакцизною горілкою буде залишатись на такому високому рівні, то в кращому випадку це тільки збільшить тіньовий сектор економіки.

Регулювання може дати поштовх галузі

Але не треба думати, що втручання держави може тільки ускладнювати бізнес. Як показує досвід США та Бразилії, введення правильного регулювання може суттєво розширити ринок надати цілій галузі поштовх для розвитку.

Потрібно всього нічого − впровадити квоти на біопаливо. Зобов'язати мережі АЗС продавати певні обсяги пального, виготовленого на основі етанолу. Тоді на ринку з'являться нові гравці. Нові покупці, які будуть зацікавлені в величезних об'ємах етанолу. Й питання якості вони будуть визначати зовсім по іншому. Їх вже не буде цікавити вміст альдегідів чи сивушних масел. Адже спирт піде не в організм людини, а в бак автомобіля.

Сьогодні ми експортуємо більшу частину продукції сільгоспвиробників в непереробленому стані. З мінімальною доданою вартістю. А якщо це зерно буде перероблятись, хоча б частково, на біопаливо, то всі тільки виграють. Автомобілі будуть заправлятись більш екологічним паливом. Спиртзаводи наростять виробництво. Водії отримають дешевший варіант пального. А держава зменшить залежність від імпорту нафтопродуктів.

Джерело - https://vodka-ua.luxe/