Головна Сервіси для юристів ... Закони Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України Стаття 13. Операції з об’єктами права приватної, державної та комунальної власності на тимчасово окупованій території України Стаття 13. Операції з об’єктами права приватної, д...

Стаття 13. Операції з об’єктами права приватної, державної та комунальної власності на тимчасово окупованій території України

Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України (ЗМІСТ) Інші закони
  • 335

    Переглядів

  • 335

    Переглядів

  • Додати в обране

    13.1. Об’єкти права приватної, державної та комунальної власності, що розташовані (знаходяться) на тимчасово окупованій території України, залишаються у власності осіб, які мали такі об’єкти у власності (користуванні) на початок тимчасової окупації.

    13.2. Протягом строку тимчасової окупації:

    а) передача права приватної власності на об’єкти, що розташовані (знаходяться) на тимчасово окупованій території України, підлягає реєстрації на іншій території України згідно з правилами, встановленими законодавством України;

    б) приватизація об’єктів державної та комунальної власності здійснюється згідно із Законом України "Про приватизацію державного майна" та законодавством України про приватизацію комунального майна;

    в) будь-які правочини із землями, що розташовані (знаходяться) в межах тимчасово окупованої території України, здійснюються за правилами, встановленими Земельним кодексом України та іншим законодавством України щодо відчуження (продажу, оренди) землі на території України.

    13.3. Протягом тимчасової окупації не дозволяється здійснення будь-яких правочинів з об’єктами власності, зазначеними у пункті 13.1 цієї статті, якщо їх стороною є особа, яка знаходиться у власності або перебуває під контролем держави-окупанта. Термін "контроль" вживається у значенні, визначеному пунктом 17 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

    13.4. Будь-які договори, укладені всупереч вимогам цієї статті, вважаються юридично нікчемними з дня їх укладення та не підлягають виконанню.

    Попередня

    13/15

    Наступна
    Додати в обране
    КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

    Аналізуйте судовий акт: Чи може електропіч вивезена з Криму нести потенційну загрозу національній безпеці України? (ВС/КАС у справі № 826/9502/16 від 04.02.2021)

    2014 р. став важким для України у всіх проявах, особливо це стосувалось цілісності території нашої держави.

    Наразі АРК визнана територією, що тимчасово окупована. Виходячи із такого формулювання, закріпленому на законодавчому рівні, можна припустити, що влада України все ще має надію на «повернення» своїх територій. А поки «тимчасовість» триває, владою прийнято ряд Законів, що врегульовує порядок взаємодії з Кримом та його громадянами.

    Громадяни України, що вирішили виїхати з Криму на материкову територію отримали статус осіб, яка переміщуються з тимчасово окупованої території України.

    Позивачка пересікала кордон і виїжджала із Криму, однак отримала відмову у пропуску через митний кордон України, з тих підстав, що переміщувала «незаконно» власні електропіч та електросушарку.

    У зв’язку із цією ситуацією позивачка звернулась до суду із вимогою визнати постанову КМУ від 16.12.2015 №1035 «Про обмеження поставок окремих товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію» незаконною повністю та скасувати її.

    Оскільки даний правовий акт порушує її право, як внутрішньо переміщеної особи, вільно володіти, користуватись та розпоряджатись власним рухомим майном (уживаною побутовою технікою позивачки до окупації). Адже, переміщення її речей не несе загрози безпеці держави, громадському порядку або здоров`ю населення України.

    Суди перших двох інстанцій позов задовольнили частково. Визнали незаконним і нечинним п. 1 постанови КМУ № 1035.

    ВС справа розглянута лише через 4 роки, однак, суд касаційної інстанції залишив рішення без змін, а скаргу КМУ - без задоволення.

    Вирішуючи спір, суд встановив, що постанова № 1035 прийнята КМУ на виконання положень пп. 4 п. 12.4 ст. 12 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», яким визначено, що під час тимчасової окупації поставки товарів на територію (з території) ВЕЗ «Крим» здійснюються з урахуванням того, що КМУ має право тимчасово обмежити поставки окремих товарів (робіт, послуг) та/або під окремими (всіма) митними режимами з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію. Однак, таке рішення приймається виключно з метою забезпечення безпеки держави, збереження громадського порядку та охорони здоров`я населення України.

    Разом з тим, згідно із преамбулою, даний Закон є спеціальним і його норми визначають особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України згідно зі ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», створюють вільну економічну зону «Крим» та врегульовують інші аспекти правових відносин між фізичними і юридичними особами, які знаходяться на тимчасово окупованій території або за її межами.

    Відповідно до п. 13.1 ст. 13 ЗУ «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», об’єкти права приватної, державної та комунальної власності, розташовані на тимчасово окупованій території України, залишаються у власності осіб, які мали такі об’єкти у власності (користуванні) на початок тимчасової окупації.

    При цьому, внутрішньо переміщена особа, зокрема, має право на сприяння у переміщенні її рухомого майна (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).

    За приписами ст. 14 цього Закону внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.

    З урахуванням зазначеного, Верховний Суд дійшов до висновку, що спеціальними правовими нормами, які регулюють особливості економічної діяльності на тимчасово окупованій території України та особливості захисту прав та охоронюваних законом інтересів внутрішньо переміщених осіб, передбачено гарантію захисту права власності осіб на об’єкти, розташовані на тимчасово окупованій території України, а також сприяння у переміщенні рухомого майна, належного внутрішньо переміщеним особам.

    До того ж, Закон наділив КМУ повноваженнями тимчасово обмежувати під час тимчасової окупації саме поставки окремих товарів (робіт, послуг), тобто постачання останніх у межах господарської діяльності відповідних суб`єктів, натомість, позбавлений на встановлення обмежень, згідно з вказаними положеннями, щодо переміщення особистих речей фізичними особами, які не є суб`єктами господарювання.

    Верховний Суд констатував, що суб’єкт нормотворчості не повинен порушувати права особи внаслідок прийняття «неоднозначних» нормативно-правових актів.

    Отже, електропіч завозити на територію України все ж таки можна, безпеці України більше нічого не загрожує.

     

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст