1. Замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
{Пункт 1 частини першої статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4220-VI від 22.12.2011 , № 5459-VI від 16.10.2012 ; в редакції Законів № 320-VIII від 09.04.2015 , № 1817-VIII від 17.01.2017 }
{Пункт 2 частини першої статті 34 виключено на підставі Закону № 1817-VIII від 17.01.2017 }
3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
{Пункт 3 частини першої статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1817-VIII від 17.01.2017 , № 2059-VIII від 23.05.2017 }
2. Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.
{Частину другу статті 34 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1817-VIII від 17.01.2017 }
{Частину третю статті 34 виключено на підставі Закону № 199-IX від 17.10.2019 }
4. Реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об’єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури може здійснюватися без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм та правил. Порядок влаштування засобів безперешкодного доступу до об’єктів або їх розумного пристосування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
{Частину четверту статті 34 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 473-IX від 16.01.2020 }
Будівництво кабельних ліній електропередачі напругою до 150 кВ включно, що здійснюється оператором системи передачі та/або операторами систем розподілу та/або третіми особами на підставі відповідного договору з оператором системи передачі та/або операторами систем розподілу на землях державної або комунальної власності, може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, за умови отримання дозволу (дозволу розпорядника земель державної або комунальної власності для використання цих земель на період виконання будівельно-монтажних робіт).
{Частину четверту статті 34 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2956-IX від 24.02.2023 }
У разі якщо у 45-денний строк з дня реєстрації клопотання про надання дозволу на використання земель державної або комунальної власності в період виконання будівельно-монтажних робіт відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування не надав такого дозволу або вмотивовану відмову в його наданні, особа, яка подала клопотання, з наступного дня після закінчення зазначеного строку має право проводити будівельно-монтажні роботи без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.
{Частину четверту статті 34 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 2956-IX від 24.02.2023 }
{Частина четверта статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4052-VI від 17.11.2011 , № 5496-VI від 20.11.2012 ; в редакції Закону № 320-VIII від 09.04.2015 }
5. Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.
{Частина п'ята статті 34 в редакції Закону № 1817-VIII від 17.01.2017 }
6. Інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про клас наслідків (відповідальності) об’єкта, ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта), замовника та підрядників розміщуються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).
{Статтю 34 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 4220-VI від 22.12.2011 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1817-VIII від 17.01.2017 , № 199-IX від 17.10.2019 }
7. Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
{Статтю 34 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 1817-VIII від 17.01.2017 }
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Експлуатація не прийнятого в експлуатацію об`єкта, збудованого в 2003 році не є триваючим правопорушенням, а тому відповідальність за таку експлуатацію не передбачена (КАС/ВС, справа 520/8065/19 від 23 вересня 2021 року)
Аналізуйте судовий акт: Зміна функціонального призначення приміщення не є реконструкцією об’єкту нерухомості, якщо його основні техніко-економічні показники не змінились (ВС/КАС у справі № 334/2101/16-а від 20 травня 2021).
До суду звернувся власник приміщення, який оскаржував дії інспектора ДАБК під час перевірки та просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 12 ст. 96 КУпАП.
У позовній заяві пояснював, що він є власником приміщення, що введено в експлуатацію під назвою об’єкту «Аптека та складські приміщення після реконструкції».
Під час проведення перевірки інспектор встановив, що приміщення аптеки та складських приміщень використовувалось під спортивно-танцювальну студію та розцінив це як зміну функціонального призначення приміщення, шляхом реконструкції без отримання права на виконання таких робіт, а саме: декларації на початок виконання будівельних робіт.
Та з цих підстав дійшов до висновку про порушення п.2 ч.1 ст.34 , абз.2 ч.2, ч.8 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Читати повністю
Аналізуйте судовий акт: Роботи, якими не змінено площу нежитлового приміщення, його конструкцію та функціональне призначення, не є реконструкцією, а тому не потребують отримання дозвільних документів на їх виконання (КАС/ВС у справі № 814/162/16 від 03.11.2020)
У цій справі Верховний Суд висловив позицію щодо розмежування понять «реконструкція», «капітальний ремонт» та «поточний ремонт».
Так, під час перевірки інспекція державного архітектурно-будівельного контролю прийшла до висновку, що позивачем були порушені вимоги частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: самовільно, без реєстрації документів, що надають право на будівельні роботи, проведено реконструкцію нежитлового приміщення під приміщення для надання банківських послуг.
Позивач не погодився з таким твердженням, адже, на його думку, ним було проведено поточний ремонт у приміщенні, на що жодних дозвільних документів отримувати не потрібно.
Отримавши в оренду зазначене нежитлове приміщення, позивач виконав у ньому роботи, які полягали у монтажі скляних стінок, облаштуванні броньованими панелями приміщення каси, фарбуванні стін, заміні дверей, розміщенні вивісок з назвами та логотипами банку.
Позиція ВС: Згідно з пунктом 1 Порядку виконання будівельних робіт (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466), будівельними роботами є роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.
Згідно з положеннями пунктів 3.2, 3.7, 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.
Капітальний ремонт - це сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будинку в цілому або його частини.
Реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Таким чином, реконструкцією можуть вважатися будівельні роботи, у результаті яких здійснюється зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. При цьому, зазначені зміни та удосконалення мають бути наслідком зміни геометричних розмірів та/або функціонального призначення об`єкта будівництва.
Обсяг ремонтних робіт, який був виконаний позивачем жодним чином не змінив площу приміщення, його конструкцію та функціональне призначення самого приміщення. Зазначені роботи є дрібними, направлені лише на підтримання експлуатаційних якостей приміщення, без мети зміни конструктивних елементів споруди, та можуть бути кваліфіковані як поточний ремонт.
Аналізуйте судовий акт: Проведенню капітального ремонту будівлі має передувати затвердженя проектної документації і отримання права на виконання будівельних робіт. Їх відсутність буде підставою для адміністративної відповідальності (ВАСУ, спр. К/800/24432/15, 22.11.16)
Підставою для адміністративної відповідальності слугував акту перевірки, яким встановлено, що Товариством проведено капітальний ремонт будівлі існуючої пекарні та влаштовано огороджувальну конструкцію з обшиванням сандвіч - панелями до будівлі пекарні. Також встановлено, що роботи по капітальному ремонту будівлі проведені без розробленої та затвердженої проектної документації та без права на виконання будівельних робіт, а саме без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням ст.ст.7, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», ч.ч.4, 5 ст.26, ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». В акті зазначено, що об'єкт експлуатується без прийняття його, після капітального ремонту, в експлуатацію, що є порушенням п.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов Товариства задоволено, - визнано протиправними та скасовано припис та вказані постанови.
ВАСУ залишив ці судові рішення без змін, зазначивши, зокрема, що судами попередніх інстанцій встановлено, - комплекс ремонтно-будівельних робіт, проведених Товариством відноситься до поточного, а не капітального ремонту, у зв'язку з чим доводи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про порушення товариством вимог чинного законодавства є безпідставними, а оскаржувані припис та постанови – є протиправними.
Крім того, ВАСУ послався на висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 27 лютого 2012 року у справі №21-419а11, де зазначено, що до капітального ремонту відносяться роботи, пов'язані зі зміною існуючого вигляду раніше експлуатованого приміщення з заміною конструктивних елементів споруди, а при поточному ремонті заміни конструктивних елементів споруди не відбуваються. Поняття «капітальний ремонт» і «поточний ремонт» збігаються за назвою виконуваних робіт, проте при капітальному ремонті експлуатація будівлі за цільовим призначенням призупиняється, а при поточному ремонті - ні. Якщо після поточного ремонту відновлюється можливість експлуатації конструкцій та систем будівлі, як правило, без їх повної заміни та без покращення експлуатаційних показників, то при капітальному ремонті ці ознаки повністю або частково мають місце.