Стаття 38. Регресний позов страховика та МТСБУ

Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ЗМІСТ) Інші закони

3402

Переглядів

Переглядів

Додати в обране

38.1. Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов:

38.1.1. до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

{Підпункт "а" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 в редакції Закону № 3045-VI від 17.02.2011 }

б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії;

в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);

{Підпункт "в" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 в редакції Закону № 3045-VI від 17.02.2011 }

г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху;

ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону;

д) якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування);

{Підпункт 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 доповнено підпунктом "д" згідно із Законом № 3045-VI від 17.02.2011 }

38.1.2. до підприємства, установи, організації, що відповідає за стан дороги, якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини;

38.1.3. до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.

38.2. МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов:

38.2.1. до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону;

{Підпункт 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3045-VI від 17.02.2011 }

38.2.2. до водія транспортного засобу, який заволодів транспортним засобом за допомогою протиправних дій;

38.2.3. до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом;

38.2.4. до підприємства, установи, організації, що відповідають за стан дороги, якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини;

38.2.5. до особи, визначеної у пункті 13.1 статті 13 цього Закону, яка причетна до дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також якщо вона відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та/або вжила алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), та/або вона керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії, та/або самовільно залишила місце пригоди.

{Пункт 38.2 статті 38 доповнено підпунктом 38.2.5 згідно із Законом № 3045-VI від 17.02.2011 }

Попередня

46/66

Наступна

Додати в обране

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Моментом початку позовної давності для регресної вимоги страховика є день проведення страховиком виплати страхового відшкодування третій особі (потерпілому в деліктному зобов’язанні) (ВСУ від 05.04.2017 № 6-2806цс16)

У цій постанові ВСУ висловився щодо часу з якого починається позовна давність за регресними позовами страховиків до осіб, які винні в ДТП, але їх цивільно-правова відповідальність не була застрахована.

За даним рішенням між двома автомобілями, один з яких не був застрахований, сталося ДТП з вини власника не застрахованого авта. Отже, МТСБУ звернулося до суду з позовом про відшкодування страхової виплати в порядку регресу.

Місцевий суд з якогось переляку вирішив, що в даному випадку має місце суброгація, оскільки відбулася заміна кредитора: страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, а не регрес і тому перебіг позовної давності починається від дня настання страхового випадку.

У зв’язку із спливом позовної давності у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Натомість суди апеляційної та касаційної інстанцій, з якими погодився і ВСУ вказали про те, що підпункт 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає право МТСБУ після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до особи винної у ДТП та не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Отже в даному випадку має місце регресний порядок відшкодування.

Окрім цього, порядок такого відшкодування врегульований спеціальним Законом «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з аналізу норм якого вбачається, що за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик виплатив третій особі, а не своєму страхувальнику, є одночасно й відшкодуванням шкоди третій особі (потерпілому) в деліктному зобов’язанні, оскільки страховик у договірних правовідносинах обов’язкового страхування відповідальності є одночасно боржником у цьому деліктному зобов’язанні.

А тому відповідно до ч. 6 ст. 261 ЦК України моментом початку позовної давності для регресної вимоги страховика в правовідносинах буде день виконання основного зобов’язання і фактично день припинення цього зобов’язання належним виконанням – день проведення страховиком виплати страхового відшкодування третій особі (потерпілому в деліктному зобов’язанні).

Правовий висновок ВСУ у справі № 6-2806цс16: Згідно зі статтею 41 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 цього Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Деліктне зобов’язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов’язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов’язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов’язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов’язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов’язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).

Аналізуйте судовий акт: Стягнення з працівника страхового відшкодування проводиться в порядку визначеним трудовим, а не цивільним законодавством (Краснолиманський міський суд Донецької області від 23.03.2017 № 236/2525/16-ц)

У справі,що розглядалась ставилося питання щодо стягнення в порядку регресу страхового відшкодування з водія, який перебував у трудових відносинах із позивачем, та внаслідок вини якого сталося ДТП.

У подальшому внаслідок порушення вимог ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в частині належного повідомленння про страховий випадок, що стався, у 3-денний строк, з позивача страховою компанією було стягнуто суму вказаного страхового відшкодування в порядку господарського судочинства.

У зв'язку із цим позивач з посиланням на норми ст. 1191 ЦК України, просив стягнути в порядку регресу з працівника на свою користь грошові кошти в порядку регресу.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд зазначив, таке стягнення має проводитись не в порядку ст. 1191 ЦК України , а в порядку п. 1 ст. 134 , ст.135-1 КЗпП України, тобто фактично, застосовавши норми трудового права до правовідносин, що виникли.

Окрім цього, суд взявши до уваги той факт, що посада водія не входить у Перелік посад і робіт, займаних або виконуваних працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатись письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення чи використання в процесі виробництва, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 р. № 447/24 стягнув з відповідача шкоду в розмірі середньомісячного заробітку.

Популярні новини