Стаття 3. Національна музейна політика

Про музеї та музейну справу (ЗМІСТ) Інші закони
  • 775

    Переглядів

  • 775

    Переглядів

  • Додати в обране

    Національна музейна політика - це сукупність основних напрямів і засад діяльності держави і суспільства в галузі музейної справи.

    Основними напрямами національної музейної політики є:

    збереження та державна підтримка Музейного фонду України;

    {Частину другу статті 3 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 659-XIV від 14.05.99 ; в редакції Закону № 1709-VI від 05.11.2009 }

    повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами;

    {Частину другу статті 3 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 659-XIV від 14.05.99 }

    забезпечення соціально-економічних, правових і наукових умов для ефективної діяльності музеїв;

    сприяння формуванню сучасної інфраструктури музейної справи;

    підтримка і розвиток мережі музеїв;

    забезпечення підготовки та підвищення фахової кваліфікації музейних кадрів, їх правовий і соціальний захист;

    бюджетне фінансування (у тому числі на дольових засадах) і пріоритетне матеріально-технічне забезпечення розробки і реалізації державних, регіональних і місцевих програм розвитку музейної справи;

    забезпечення охорони музеїв;

    підтримка фундаментальних і прикладних наукових досліджень, пов'язаних з музейною справою;

    сприяння міжнародному співробітництву в галузі музейної справи.

    Попередня

    3/33

    Наступна
    Додати в обране
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст