Стаття 1. Визначення термінів

Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (ЗМІСТ) Інші закони
  • 998

    Переглядів

  • 998

    Переглядів

  • Додати в обране

    Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:

    активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому;

    бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

    внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система збору, обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством;

    {Абзац четвертий частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2164-VIII від 05.10.2017 }

    господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства;

    група - група юридичних осіб, що складається з підприємства, яке контролює інші підприємства (материнське підприємство), та всіх підприємств, які ним контролюються (дочірніх підприємств);

    {Частину першу статті 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2435-IX від 19.07.2022 }

    документооборот - рух первинних документів з моменту їх складання підприємством або одержання від інших підприємств до передавання на зберігання в архів після прийняття до обліку;

    {Частину першу статті 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2435-IX від 19.07.2022 }

    зобов’язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди;

    економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів;

    консолідована фінансова звітність - фінансова звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці;

    {Абзац частини першої статті 1 в редакції Закону № 2164-VIII від 05.10.2017 }

    національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту;

    {Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012 ; в редакції Закону № 2164-VIII від 05.10.2017 }

    облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності;

    {Абзац частини першої статті 1 в редакції Закону № 2164-VIII від 05.10.2017 }

    первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію;

    {Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1724-VIII від 03.11.2016 }

    фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства;

    {Абзац частини першої статті 1 в редакції Закону № 2164-VIII від 05.10.2017 }

    користувачі фінансової звітності (далі - користувачі) - фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень;

    міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності;

    {Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 3332-VI від 12.05.2011 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2435-IX від 19.07.2022 }

    витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками);

    {Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2164-VIII від 05.10.2017 }

    доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників);

    {Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2164-VIII від 05.10.2017 }

    звіт про платежі на користь держави - документ, що містить узагальнену інформацію про діяльність суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях або заготівлю деревини, а також деталізовану інформацію про податки і збори, інші платежі, що були сплачені або належні до сплати на користь держави відповідно до закону. Звіт про платежі на користь держави подається суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, відповідно до Закону України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях", а також підприємствами, що здійснюють заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес;

    {Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2164-VIII від 05.10.2017 ; в редакції Закону № 2545-VIII від 18.09.2018 }

    звіт про управління - документ, що містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності;

    {Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2164-VIII від 05.10.2017 }

    власний капітал - різниця між активами і зобов’язаннями підприємства;

    {Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2164-VIII від 05.10.2017 }

    національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності для розпорядників бюджетних коштів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, розроблений на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектору та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту;

    {Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2164-VIII від 05.10.2017 }

    підприємства, що становлять суспільний інтерес, - підприємства - емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств;

    {Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2164-VIII від 05.10.2017 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2210-VIII від 16.11.2017 , № 738-IX від 19.06.2020 }

    таксономія фінансової звітності - склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю. Таксономія фінансової звітності за міжнародними стандартами видається Радою міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;

    {Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2164-VIII від 05.10.2017 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2435-IX від 19.07.2022 }

    чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - дохід, що визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у тому числі платежів від оренди об’єктів інвестиційної нерухомості) наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

    {Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2164-VIII від 05.10.2017 }

    Інші терміни для цілей цього Закону використовуються у значеннях, визначених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства, залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.

    {Статтю 1 доповнено частиною другою згідно із Законом № 2164-VIII від 05.10.2017 }

    1/16

    Наступна
    Додати в обране
    КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

    Аналізуйте судовий акт:  Документи, які підтверджують господарські операції, повинні розкривати їх суть, справжність, економічну вигоду та ділову мету. Без цього їх неможливо вважати реальними! (ВСУ, 14.03.2017р., справа № 21-1513а16)

     ВСУ «зломав» три рішення судів на користь платника податків і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції у зв’язку із поверхневістю, неповнотою та поспішністю судів при дослідженні господарських операцій цього платника податків на предмет їх реальності та товарності.   

    Так, реальні зміни майнового стану платника податків є визначальною ознакою господарської операції, яка дозволяє віднести грошову суму такої операцію на витрати та зменшити оподатковуваний дохід платника податків. Проте, судам для підтвердження господарської операції необхідно досліджувати докази – документи, які б не лише формально описували зовнішню форму, а і розкривали внутрішню суть такої операції, її справжність та економічну вигоду, ділову мету.  Якщо таких документів немає у матеріалах справи, і вони не були надані платником податків під час перевірки, то тоді неможливо підтвердити реальність та товарність спірної господарської операції. 

    ВСУ ставлячи під сумнів господарські операції платника податків з контрагентами підкреслив, що у справі відсутні докази, які б підтверджували здатність контрагентів виконати прийняті на себе договірні зобов’язання, за які їм були сплачені кошти. Зокрема, судам слід було перевірити чи має   контрагент позивача управлінський та/або технічний персонал, основні кошти, виробничі активи, складські приміщення, транспортні та інші засоби, що можуть свідчити про можливість здійснення ним операцій з поставки сировини; чи технічні умови виготовлення плівки ПЕТФ зобов’язували контрагента відшукувати саме суб’єктів господарювання, які з огляду на такі умови її виготовлення були спроможні поставити потрібну продукцію. Підлягають з’ясуванню й умови поставки сировини, зокрема, чи володіє контрагент виробничими та технологічними потужностями і має спеціально підготовлених працівників (персонал), за наявності яких може організувати та виконати поставку сировини для позивача, чи поставило воно насправді продукцію, якщо так, то як саме; що свідчить про її переміщення і доставку; як повинно було оформлятись виконання поставки; чи знав і чи не міг не знати платник податку про виробничий, технологічний й кадровий потенціал виконавця та його здатність виконати обумовлену поставку тощо

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст