Приватизація приміщень та інші житлові права мешканців гуртожиків

З появою ЗУ «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 04.09.2008 року, стало зовсім реально приватизувати приміщення у гуртожитках, які були надані для проживання робітникам, військовослужбовцям та інших ,визначених у цьому законі, верств населення разом з їх родинами. Сфера дії цього Закону поширюється на гуртожитки, які є об’єктами права державної та комунальної власності.

Але, нажаль, адміністрації гуртожитків чинять всебічні перепони своїм мешканцям для неможливості приватизації квадратних метрів в яких вони проживають більше як п’ять років на законних підставах. Цю тенденцію з боку адміністрацій можна відслідкувати, якщо проаналізувати збільшення позовів керівництва гуртожитків до суду. Підстави, для того щоб виселити мешканців гуртожитків і унеможливити приватизацію нерухомості, обирають без особливого прояву фантазії. Як показує практика, адміністрація пред’являє позов до суду для виселення мешканців гуртожитків з підстави- що у мешканців на руках немає ордеру на вселення. А це начебто тоді буде трактуватися, як самовільне зайняття приміщення.

Користуйтесь консультацією: Чи може банк за борги відібрати житло, в якому проживають діти?

Але все по черзі. Спочатку, відносно наявності ордерів на приміщення. Якщо припустити, що у мешканців немає таких ордерів, то можливо лише з цієї підстави виселити людей із гуртожитку, які там проживають і розірвали трудові відносини з підприємством не за власним бажанням, а наприклад за скороченням штату? Дійсно, з огляду на статтю 122 Житлового кодексу Української РСР, спеціальний ордер є єдиною підставою для вселення у службове приміщення. Але отримання такого ордеру являється результатом самої підстави для вселення- формальним документом. Законною підставою для вселення і користування наданою площею у гуртожитку- є саме прийняття спеціального рішення на надання житлового приміщення організацією підприємства та профкому з якими мешканці були в трудових відносинах на момент вселення. Така послідовність і порядок закріплені статті 121 ЖК. Отже, спочатку приймається рішення адміністрацією підприємства погоджене з профкомом, а потім на цей підставі видається сам ордер. На підтвердження цього зробимо посилання на судову практику. Ось як, щодо наявності ордера, як єдиної підстави для вселення, трактує Вищій спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ норми ЖК України в листі від 01.08.2013 року Аналіз судової практики застосування Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" :

ч. 3 При вирішенні деяких справ, відсутність спеціального ордера на вселення у житлове приміщення гуртожитку не було підставою для виселення громадян з гуртожитків без надання іншого житлового приміщення. Суди враховували, що житлове приміщення в гуртожитку надавалося за спільним рішенням адміністрації підприємства і профкому, відповідачі перебували у трудових відносинах із підприємством та (або) припиняли роботу з підстав, визначених частиною третьою статті 132 ЖК УРСР, зареєстровані відповідно до закону та не мають іншого житла.

Таку позицію можна вважати правильною оскільки спеціальний ордер на вселення у житлове приміщення в гуртожитку видається адміністрацією підприємства, установи, організації, які не завжди добросовісно виконували покладені на них обов'язки.

Тобто вселення у гуртожиток і користування житловою площею у гуртожитку відбулося на законних підставах - на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету, а отримання спеціального ордера є формалізованим підтвердженням наявності такого рішення.

Так що, якщо у мешканців гуртожитка не виявиться ордера-це ще не привід виселяти громадян без надавання їм іншого приміщення, які там проживають на законних підставах. До того, ж видача ордерів та їх звітність- це обов’язок керівництва підприємства. А вони не завжди сумлінно виконують свої обов’язки і найчастіше ,навіть, зацікавлені в знищенні архівів чи втраті окремих ордерів. А потім подають позов до суду і таким чином намагаються виселити непотрібних мешканців.

З прийняттям нового Положення про гуртожитки від 27.04.2015 року було скасоване старе Примірне положення про гуртожитки від 03.06.1986 р. № 208.

Нове положення про гуртожитки взагалі виключає таку підставу- як самоправне зайняття приміщення, з підстав що тягнуть за собою виселення з гуртожитку без надання іншого приміщення. Нагадаємо, що пунктом 44 в старому Положенні № 208 можливо було виселити громадян, які самоправно зайняли жилу площу у гуртожитку без надання їм іншого жилого приміщення. Як раз у своїх позовах до суду керівництво гуртожитків вказувало на те що, у разі відсутності ордера, мешканці нібито самоправно займають житлове приміщення у гуртожитку. Та керуючись вже скасованим пунктом 44 старого Положення про гуртожитки, намагалися відсуджувати масове виселення мешканців, які начебто, виходило, що самоправно займали приміщення.

Користуйтесь консультацією: Оформлення спадщини на неприватизовану квартиру

Зараз такої підстави, як самоправне займання приміщення , у новому Положення немає, а залишились підстави для виселення , які перераховані у статті 132 Житлового кодексу Української РСР. Мова там йде про громадян, які можуть бути виселені з гуртожитків без надання іншого приміщення , а саме:

Сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням.

Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути висилено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

Особи, які припинили роботу з інших підстав- не можуть бути виселені з гуртожитку без надання їм іншого приміщення для проживання. До того ж деякі категорії громадян, наприклад як пенсіонери, інваліди ,особи, які пропрацювали на підприємстві більше десяти років та інші ( перелічені у статті 125 ЖК), також не можуть бути виселені з службових приміщень без надання їм іншого приміщення для мешкання.

Так що приватизувати чи просто користуватися своїм приміщенням у гуртожитку – вирішувати мешканцям. Але ніхто не може безпідставно виселяти громадян зі службового приміщення, яке їм було надано на законних підставах. Знати свої права дуже корисно, особливо коли проти вас намагаються діяти протиправно і незаконно.

Автор консультації: Антоніна Мельникова, юрист Адвокатського об’єднання «Бі Ес Бі Партнерс»

Користуйтесь консультацією: Порядок приватизации жилья

Приватизація земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення ОСГ, яка розташована за межами населеного пункту