Право працівників органів внутрішніх справ та поліцейських на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (ВАСУ)

Фабула судового акту: Ухвала Вищого адміністративного суду України від 10.01.2017 р., постановлена в адміністративній справі № 822/1259/16 (№ в ЄДРСР 64124774).

Правова позиція:

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» №580-VІІІ від 2 липня 2015 року (далі - Закон №580-VІІІ).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 97 Закону №580-VІІІ, одноразова грошова допомога призначається та виплачується, у разі визначення поліцейському інвалідності, яка настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання службових обов'язків під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежні суверенітету та територіальної цілісності України

Відповідно до частини 2 статті 97 Закону №580-VІІІ, порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейським встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Розділом XI прикінцевих та перехідних положень Закону №580-УІІІ (із змінами) встановлено, що право на отримання одноразової гроні допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону №580-VІІІ.

Отже, стаття 23 Законом № 565-XII передбачено, що право на одноразову грошову допомогу у працівника міліції виникає і у тому разі, коли інвалідність настала навіть після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходженні що і було зазначено в довідці МСЕК.

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 січня 2017 року м. Київ К/800/32998/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - ГУНП у Хмельницькій області), Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. Просив суд : визнати бездіяльність ГУНП у Хмельницькій області, щодо не подання до Міністерства внутрішніх справ Україна у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту), висновку щодо виплати грошової допомоги разом з підтвердними документами, які додані до заяви - протиправною; зобов'язати ГУНП в Хмельницькій області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України, висновок щодо виплати грошової допомоги, у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565 -ХІІ (далі - Закон № 565 -ХІІ), а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі за (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року 850 (далі - Порядок №850); зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути в визначений законом термін подані ГУНП у Хмельницькій області подані документи, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону № 565-ХІІ, а також Порядку № 850.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що відповідачами порушено його права та інтереси, а тому ОСОБА_1 просить про задоволення позову.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року, у позов задоволено частково. Зобов'язано ГУНП в Хмельницькій області прийняти та направити до Міністерства внутрішніх справ України, висновок щодо виплати грошової допомоги, у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-XII, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, ОСОБА_1

ГУНП у Хмельницькій області подало касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить ухвалені ними судові рішення скасувати та в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 1 грудня 2016 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху, з підстав її невідповідності вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржнику, у строк до 19 грудня 2016 року запропоновано усунути зазначені в ухвалі недоліки та роз'яснено, що у випадку їх невиконання касаційну скаргу буде йому повернуто.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали до Вищого адміністративного суду України надійшла заява скаржника, зареєстрована в канцелярії суду 19 грудня 2016 року, якою недоліки касаційної скарги усунуто.

Разом з тим, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити враховуючи наступне.

За правилами частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому, згідно з положеннями частини 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Як встановлено судами, Наказом № 9 о/с від 8 лютого 2016 року позивач був звільнений в запас Збройних Сил України за пунктом7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням).

19 лютого 2016 року протоколом ВЛК № 16 та постановою ВЛК ДУ ТМО МВС України по Хмельницькій області був встановлений причинний зв'язок між захворюваннями ОСОБА_1 з його проходженням служби в органах внутрішніх справ.

За результатами обстеження отримав довідку №0017334, в якій зазначено, що ступінь втрати професійної придатності у відсотках становить 70%, травма пов'язана із проходженням служби в ОВС.

Відповідно до статті 25 Закону № 565-XII та на підставі вказаних документів неодноразово звертався до ГУНП у Хмельницькій області, з метою подання заяви (рапорту) про нарахування та виплату грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, проте отримував відмову від прийняття таких документів.

22 серпня 2016 року ОСОБА_1 отримав лист ГУНП у Хмельницькій області №2-/г-48, яким йому відмовлено у виплаті, оскільки він був звільнений зі служби в національній поліції, а захворювання отримав під час проходження служби в органах внутрішніх справ, а відтак відсутні підстави для нарахування такої виплати.

Частиною 6 статті 23 Закону № 565-XII встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Пункт 1 Порядку № 850 встановлює порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Положеннями підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850 передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

4 березня 2016 року позивача було обстежено Хмельницькою обласною МСЕК та встановлено ІІ групу інвалідності та видано довідку №0017334, згідно якої встановлено захворювання так, пов'язане з проходженням служби в ОВС України.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності II групи.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» №580-VІІІ від 2 липня 2015 року (далі - Закон №580-VІІІ).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 97 Закону №580-VІІІ, одноразова грошова допомога призначається та виплачується, у разі визначення поліцейському інвалідності, яка настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання службових обов'язків під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежні суверенітету та територіальної цілісності України

Відповідно до частини 2 статті 97 Закону №580-VІІІ, порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейським встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Розділом XI прикінцевих та перехідних положень Закону №580-УІІІ (із змінами) встановлено, що право на отримання одноразової гроні допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону №580-VІІІ.

Отже, стаття 23 Законом № 565-XII передбачено, що право на одноразову грошову допомогу у працівника міліції виникає і у тому разі, коли інвалідність настала навіть після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходженні що і було зазначено в довідці МСЕК.

Згідно пункту 9 Порядку № 850 Міністерства внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Згідно пункту 4 Порядку № 850, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

З урахуванням викладеного, висновки судів про часткове задоволення позовних вимог є правильними.

Такі висновки судів узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи або порушення норм процесуального права.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або порушили норми процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року, відмовити.

Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Мойсюк