ПОЗАПЛАНОВІ ПОДАТКОВІ ПЕРЕВІРКИ - ОСНОВА В ДОКАЗУВАННІ УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ, ЯКА НА ДАНИЙ ЧАС ЗНАХОДИТЬСЯ ПОЗА НОРМАМИ КПК УКРАЇНИ

Одним із основних та найпотужніших видів тиску на бізнес є безумовно, проведення податкових перевірок, але не планових, які проводяться не частіше, як раз на три роки, а позапланових.

Це саме те, чим завжди найбільш лякають суб’єктів господарювання правоохоронні органи (не тільки ДФС) під час проведення обшуків, витребування та вилучення документів, допитів, та інших слідчих дій.

Сторона обвинувачення (слідчий та прокурор) витрачає колосальний ресурс, як фізичний, так і матеріальний, розшукуючи первинні документи того чи іншого суб’єкта господарювання. Для чого все це робиться?

Квінтесенцією всього цього тривалого і напруженого для бізнесу процесу є призначення та проведення позапланових документальних податкових перевірок під час розслідування кримінальних правопорушень, тому що жодна кримінальна справа за фактом ухилення від сплати податків, ніколи не побачить суд доки сума ухилення не буде підтверджена податковим повідомленням-рішенням прийнятим на підставі акту відповідної податкової перевірки.

Так, після 15 липня 2015 року, у зв’язку із змінами до КПК України, сторону обвинувачення позбавили повноважень у частині призначення перевірок та ревізій.

Тобто, сторона обвинувачення не може призначати перевірки та ревізії за своїми постановами.

Разом з тим, законодавець не наділив такими повноваженнями жодного іншого учасника кримінального процесу.

У Податковий кодекс України з цього приводу теж внесені відповідні зміни та прибрано як одну з підстав для призначення перевірок «постанову слідчого та прокурора», на даний час підставою є «отримано рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесене ними відповідно до закону».

Натомість в КПК України, відповідні зміни не вносилися.

Вдуматись, процедурі отримання такого важливого доказу, як акт перевірки контролюючого органу, взагалі не знайшлось місця в КПК України, ні в розділі слідчих (розшукових) чи негласних дій, ні серед заходів забезпечення кримінального провадження.

Незважаючи на це, на практиці, починаючи з липня 2015 року, сторона обвинувачення, у порушення усіх основ кримінального процесуального Закону, навіть не посилаючись на норми КПК, якими зобов’язана керуватися, посилаючись лише на зазначене вище формулювання Податкового кодексу, вирішила звертатися з клопотаннями про призначення перевірок до слідчого судді. Чому? – Не зрозуміло. Будь-яких законних підстав як для звернення до суду з такими клопотаннями, так і для їх розгляду слідчим суддею – взагалі немає.

Фактично, з липня 2015 року відбувається юридичний колапс з цього питання. Відповіді на питання як, у відповідності до норм чинного законодавства, призначити та провести позапланову податкову перевірку, під час розслідування кримінальних правопорушень, на сьогоднішній день нема ні в кого. Нема відповіді ні у законотворців, ні в суддів найвищої судової ланки.

Нема єдиної практики з цього питання і в районних судах. Зокрема, Дарницький районний суд м. Києва, та ряд районних судів Київської області, відмовляють стороні обвинувачення у призначенні податкових перевірок, саме з підстав відсутності передбаченого порядку розгляду клопотань про призначення податкових перевірок слідчим суддею.

Однак таких судів в Україні майже не має, зустрічаються поодинокі рішення слідчих суддів про відмову в задоволенні таких клопотань, у зв’язку з необґрунтованістю, які згодом задовольняються тим же суддею або ж його колегою при повторних розглядах.

Задовольняючи такі клопотання, слідчими суддями допускаються невірні формулювання в резолютивній частині ухвал, які дають підстави для оскарження як Наказу про призначення перевірки, який виноситься перед початком податкової перевірки, так і апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про призначення перевірки.

В Апеляційних судах України також нема єдиної практики з цього питання.

Не дивлячись на позицію Верхового Суду України про те, що суди апеляційної інстанції не вправі відмовляти у перевірці законності ухвали слідчого судді про призначення позапланових документальних податкових перевірок, посилаючись на те, що КПК України не передбачає процедуру їх апеляційного оскарження, Апеляційні суди різних регіонів по різному реагують на питання відкриття чи не відкриття апеляційного провадження з цього приводу.

Все це призводить до суперечливої практики правозастосування кримінального процесуального законодавства.

Вважаємо, що з метою припинення порушення прав та законних інтересів бізнесу, а також з метою однакового застосування норм кримінального процесуального законодавства щодо призначення позапланової перевірки потрібно внести зміни до КПК України, узгодивши їх з податковим законодавством, та якнайшвидше законодавчо закріпити процесуальний порядок подання слідчому судді відповідних клопотань, порядок їх розгляду, а також вимоги до ухвали про задоволення або ж відмову у задоволенні відповідного клопотання та можливість їх апеляційного оскарження.

Разом з тим, не дивлячись на суперечливу практику – декілька практичних рекомендацій:

1.Доручіть своїм відповідальним працівникам, а краще адвокату здійснювати постійний щоденний моніторинг Єдиного реєстру судових рішень на предмет наявності ухвал суду із зазначенням в тексті рішення суду назви Вашого підприємства.

2. У випадку виявлення ухвали про призначення перевірки щодо Вашого підприємства, не гайте часу… Одразу вирішуйте питання щодо доцільності чи не доцільності апеляційного оскарження ухвали про призначення перевірки. Якщо прийняли рішення про доцільність оскарження необхідно одразу шукати правильну та ефективну мотивацію.

Ми радимо оскаржувати ухвалу про призначення податкових перевірок в апеляційному порядку у будь-якому випадку, результат може бути як позитивний так і негативний, з огляду на неоднозначну практику в суді на теперішній час.

З власного досвіду зазначимо, що в одному із Західних регіонів нам вдалось скасувати ухвалу слідчого судді про призначення перевірки вже після її фактичного проведення і винесення ППР. Тому оскаржувати ухвалу слідчого судді потрібно, а далі діяти по ситуації.

3. Отримавши наказ органу ДФС про призначення податкової позапланової перевірки, не спішіть допускати перевіряючих до перевірки, треба спочатку спробувати знайти законні підстави для не допуску перевіряючих, та підстави для оскарження в адміністративному суді наказу про призначення перевірки.

Для прикладу, згідно позиції Вищого адміністративного суду України платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки, має захищати свої права шляхом недопуску до проведення перевірки.

Все ж таки, якщо ж допуск відбувся, є наступні поради:

По перше. Щодо заповнення, під час перевірки, документів запропонованих ревізорами. Жоден працівник підприємства, що перевіряється, не повинен складати або допомагати складати ревізорам запропоновані ними «таблиці» чи будь-які інші документи чи довідки.

Не звертайте увагу на всі їх умовляння чи погрози: наприклад, «Ви це підпишіть …», «так буде краще та швидше для Вас …», «не доведеться продовжувати перевірку», і т.д.

Єдина вимога Закону до підприємства — надати документи, а не складати їх.

Крім того, працівники підприємства або сам підприємець не зобов’язані надавати пояснення. Податковий кодекс України передбачає лише право платника податків надавати письмові пояснення податковому органу в ході перевірки.

По друге. Щодо видачі перевіряючим оригіналів документів або їх завірених копій.

Копії документів надаються лише за сукупності таких умов:

— є письмовий запит, складений на бланку ДФС і підписаний начальником або його заступником органу, що здійснює перевірку;

— у запиті зазначений чіткий перелік документів, що запитуються;

— запит вручений під час перевірки.

У будь-який інший спосіб документи радимо не передавати!

Оригінали документів надаються тільки за ухвалою слідчого судді (суду) про тимчасовий доступ до документів.

По третє. Щодо переліку документів, що надаються на перевірку. Пропонуємо вимагати від перевіряючих підписати перелік документів, які надаються.

Переписати усі документи, звичайно ж, неможливо, досить вказати, приміром: «акти виконаних робіт за певний період у скількох папках», «оборотні відомості (вони обов’язково мають бути роздруковані заздалегідь) по певному рахунку за певний період», статут, накази і т. д.

Чим більше конкретизуєте, тим краще.

У разі відмови від підпису в переліку, повідомте того ж дня фіскальний орган письмово про таку відмову.

Цей лист знадобиться пізніше, коли в суді буде доводитись факт незаконних дій перевіряючих в частині визнання таких документів відсутніми.

Ці рекомендації повністю узгоджуються із судовою практикою, як приклад, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 01.03.17 у справі №К/800/51059/148 дійшов висновків про те, що працівники підприємства, а особливо бухгалтерії, не повинні роздруковувати додаткові відомості і журнали на запит перевіряючого типу «роздрукуйте мені картку рахунку за певний період по певному контрагенту». Це не передбачено законодавством.

Іншими словами, інформація, що надається перевіряючим, повинна бути повна, але не більша, ніж передбачено законодавством.

По четверте. Щодо підписання акту перевірки, подання на нього заперечень, не врахованих документів та участь в їх розгляді.

Службові особи підприємства, що перевіряється повинні розписатись на акті перевірки з проставлянням дати і припискою «із запереченнями». Строк на подачу яких встановлений 5 робочих днів.

При цьому, ідеальність тексту заперечень менш важлива, ніж додані до них копії документів, які не враховані при перевірці.

Також, важливо зазначити в запереченнях про те, що представник підприємства бажає особисто бути присутнім при розгляді заперечень щоб довести обставини, які не враховані при перевірці.

Підсумовуючи зазначимо, що знання цих порад та їх вміле використання надасть можливість не допустити помилок, якими вміло скористаються перевіряючі, а також успішно і правильно побудувати Вашу правову позицію з початку проведення податкової перевірки і аж до кінцевого рішення під час судового оскарження.

Автор статті: Колектив Адвокатського об'єднання "Правова та економічна безпека"