Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВСУ від 30.09.2015 року у справі №804/6218/14 Постанова ВСУ від 30.09.2015 року у справі №804/62...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоКоротких О.А., суддів:Гриціва М.І., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виховний комплекс «Катеринослав» (далі - Товариство) до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило з урахуванням уточнення позовних вимог визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ від 26 грудня 2013 року № 0003111503 про збільшення сум грошових зобов'язань по платежу «орендна плата з юридичних осіб» в розмірі 157 022 грн 92 коп. (в тому числі за основним платежем - 130 357 грн 82 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26 665 грн 10 коп.).

На обґрунтування позову Товариство зазначило, що висновки викладені в акті документальної невиїзної перевірки Товариства від 4 грудня 2013 року № 2425/1503/24423314 (далі - Акт), на підставі якого відповідач прийняв оскаржуване рішення, є неправильними та такими, що не відповідають чинному законодавству. Крім того, зазначив, що Товариство в силу приписів статті 282 Податкового кодексу України (далі - ПК) взагалі звільнене від сплати податку на землю, оскільки є загальноосвітнім навчальним закладом, у зв'язку із чим донарахування сум податкових зобов'язань з орендної плати за землю є протиправним, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Суди встановили, що в період з 26 по 27 листопада 2013 року ДПІ провела документальну невиїзну перевірку Товариства з питань повноти нарахування орендної плати за землю за період з 1 січня 2011 року по 31 жовтня 2013 року, за результатами якої складено Акт. Відповідно до Акта податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 та пункту 276.3 статті 276 ПК, що призвело до заниження орендної плати за земельну ділянку, що розташована в м. Дніпропетровську на вул. Гоголя в районі будинку 23, площею 0,0997 га за 2011 - 2013 роки на суму 130 357 грн 82 коп., в тому числі за 2011 рік - на 47 402 грн 83 коп., за 2012 рік - на 47 402 грн 83 коп., за січень - вересень 2013 року - на 35 552 грн 16 коп. На підставі цього прийнято зазначене податкове повідомлення-рішення про донарахування сум грошових зобов'язань з орендної плати за землю в розмірі 157 022 грн 92 коп., в тому числі за основним платежем - 130 357 грн 82 коп, за штрафними (фінансовими) санкціями - 26 665 грн 10 коп.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від

5 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2015 року, у задоволенні позову відмовив виходячи із того, що суд не бере до уваги твердження позивача стосовно того, що відповідно до підпункту 282.1.8 пункту 282.1 статті 282 ПК Товариство звільнено від сплати податку на землю на підставі того, що є загальноосвітнім навчальним закладом, оскільки позивач самостійно протягом 2011 - 2013 років узгодив податкові зобов'язання з орендної плати за землю, що спростовує його твердження з приводу застосування до нього пільг щодо сплати земельного податку.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 квітня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, Товариство звернулось із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, а саме підпункту 282.1.8 пункту 282.1 статті 282 ПК. Просить судові рішення скасувати, а позов задовольнити в повному обсязі. На обґрунтування заяви Товариство додало копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2015 року (№ К/800/51622/14), яка, на його думку, підтверджує неоднакове правозастосування.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява Товариства підлягає задоволенню з таких підстав.

У рішенні суду касаційної інстанції, на яке посилається заявник, обґрунтовуючи наявність інакшого правозастосування, вбачається, зокрема, що Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 22 січня 2015 року, погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій про задоволення позову, виходив із того, що відповідно до підпункту 282.1.8 пункту 282.1 статті 282 ПК від сплати податку звільняються дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування. Таким чином, оскільки позивач є ліцензованим дошкільним та загальноосвітнім навчальних закладом, про що свідчить ліцензія АБ № 108224, яка видана Головним управлінням освіти та науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації, на нього поширюється пільга передбачена підпунктом 282.1.8 пункту 282.1 статті 282 ПК.

У справі, що розглядається, суд касаційної інстанції, погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову, виходив із того, що оскільки позивач самостійно протягом 2011 - 2013 року узгодив податкові зобов'язання з орендної плати за землю, його твердження про застосування до нього пільги щодо сплати земельного податку є необґрунтованими.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Як установили суди, 27 червня 2007 року між Дніпропетровською міською радою і Товариством, яке є ліцензованим дошкільним та загальноосвітнім навчальних закладом, про що свідчить ліцензія АБ № 108220, яка видана 23 листопада 2007 року Головним управлінням освіти та науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації, був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - Договір). Відповідно до пункту 1.1 Договору Товариство прийняло у строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться у м. Дніпропетровську на вул. Гоголя в районі будинку 23 і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 120100000:03:288:0050. Згідно з пунктом 2.1 розділу 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0997 га. Відповідно до пункту 5.1 розділу 5 Договору земельна ділянка передається в оренду для облаштування та експлуатації шкільного спортивного майданчика.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 ПК вбачається, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з до пунктом 7.2 статті 7 ПК під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 зазначеного Кодексу плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За підпунктом 17.1.4 статті 17 ПК вбачається, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 30.1, 30.2, 30.9 статті 30 ПК (у редакції, чинній з 1 січня 2011 року) податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті; підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат; податкова пільга надається шляхом: податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору; зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору; встановлення зниженої ставки податку та збору; звільнення від сплати податку та збору.

Згідно з підпунктом 282.1.8 пункту 282.1 статті 282 ПК від сплати податку звільняються дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування.

На підставі наведеного колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що з набуття ПК чинності

(1 січня 2011 року) дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, які мають ліцензію, відповідно до підпункту 282.1.8 пункту 282.1 статті 282 ПК звільняються від плати за землю.

Відповідно до вимог статті 243 КАС за наявності підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу, суд має право у разі неправильного застосування судом норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, скасувати судове рішення (судові рішення) та ухвалити нове судове рішення.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного порушення судом касаційної інстанції норми матеріального права є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та прийняття нової постанови про задоволення позову Товариства.

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виховний комплекс «Катеринослав» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 червня 2014 року, ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2015 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виховний комплекс «Катеринослав» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області від 26 грудня 2013 року № 0003111503 про збільшення сум грошових зобов'язань по платежу «орендна плата з юридичних осіб» в розмірі 157 022 грн 92 коп. (в тому числі за основним платежем - 130 357 грн 82 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26 665 грн 10 коп.).

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.А. КороткихСудді: І. Гриців В.В. Кривенко В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін О.О. Терлецький

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст