П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоПанталієнка П.В., суддів:Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ен Ес Ай Буд» (далі - Товариство) до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2014 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 9 липня 2014 року № 94526552209 про застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 226 478 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом безпідставно, оскільки Товариство не порушувало пунктів 2.6, 2.8, 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2013_06_06/pravo1/RE10320.html?pravo=1>(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320; далі - Положення), а ДПІ зробила необґрунтовані висновки щодо перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства у розмірі 101 603 грн 94 коп. та неоприбуткування готівкових коштів в касі підприємства у розмірі 4 653 грн 96 коп., які спростовуються належним чином оформленими документами.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 26 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від

19 березня 2015 року, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ від 9 липня 2014 року № 94526552209 в частині накладення на Товариство штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 191 160 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 березня 2015 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ на вказані судові рішення.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, ДПІ звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС.

Зокрема у своїй заяві ДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції пунктів 2.6, 2.8 та 3.5 Положення № 637, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На обґрунтування заяви додано копію постанови Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2013 року (справа № 2а-2392/09/2670, К-26307/10), яка, на думку ДПІ, підтверджує неоднакове правозастосування судом касаційної інстанції.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС однією із підстав перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Оскільки обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі, рішення в якій додано на підтвердження наведених у заяві доводів, підстав для висновку про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права немає.

Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, керуючись частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийП.В. ПанталієнкоСудді:М.І. ГрицівО.А. КороткихВ.В. КривенкоВ.Л. МаринченкоО.Б. ПрокопенкоІ.Л. СамсінО.О. Терлецький