П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоПанталієнка П.В., суддів:Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом державного підприємства «Ягільницький кінний завод» (далі - Підприємство) до Шульганівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області (далі - Сільрада) про скасування рішення,
в с т а н о в и л а:
У березні 2007 року Підприємство звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати рішення сесії Сільради від 8 листопада 2001 року № 98 «Про вилучення земель у Ягільницького кінного заводу та передачу їх до земель резервного фонду сільської ради з наступною передачею закритому акціонерному товариству «Науково-виробниче підприємство «Райз-Агро».
Господарський суд Тернопільської області постановою від 29 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від
11 вересня 2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовив.
У жовтні 2014 року Підприємство звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на вказані судові рішення.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 3 листопада 2014 року на підставі частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного суду України
(далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Підприємства з огляду на те, що надана скаржником заява про поновлення строку касаційного оскарження не містить обґрунтованих підстав для поновлення строку та ці підстави не є поважними.
У листопаді 2014 року Підприємство повторно звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою від 4 грудня 2014 року Вищий адміністративний суд України на підставі частини четвертої статті 214 КАС відмовив у відкритті касаційного провадження, оскільки надана Підприємством заява про поновлення строку касаційного оскарження не містить підстав для поновлення строку та ці підстави не є поважними.
У грудні 2014 року Підприємство втретє звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою від 2 січня 2015 року Вищий адміністративний суд України поновив строк Підприємству на касаційне оскарження вказаних судових рішень та відкрив касаційне провадження у цій справі.
Ухвалою від 14 квітня 2015 року Вищий адміністративний суд України на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 214 КАС закрив провадження за касаційною скаргою Підприємства на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як помилково відкрите ухвалою від 2 січня 2015 року, оскільки у цій справі є ухвали Вищого адміністративного суду України про відмову у відкритті касаційного провадження на ці самі рішення.
17 червня 2015 року представник Підприємства звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали суду касаційної інстанції від 14 квітня 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС.
На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 15 жовтня 2014 року (№ К/800/52273/14) та 3 листопада 2014 року
(№ К/800/52273/14), 18 листопада 2014 року (№ К/800/58815/14) та 4 грудня 2014 року
(№ К/800/58815/14) і 2 січня 2015 року (№ 10/50-1158 (1/17-1450), К/800/67705/14), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове правозастосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява Підприємства підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 214 КАС регламентовано порядок прийняття касаційної скарги судом касаційної інстанції.
Відповідно до частини другої статті 214 КАС, отримавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 213 цього Кодексу, суддя-доповідач у дводенний строк вирішує питання про відкриття касаційного провадження, про що постановляє відповідну ухвалу, та витребовує справу, яка має бути надіслана до суду касаційної інстанції протягом п'яти днів з дня отримання відповідної ухвали.
Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку (частина четверта статті 214 КАС).
Наслідки ж невиконання таких вимог суду передбачені в абзаці другому частини четвертої статті 214 КАС: якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.
При цьому в абзаці третьому цієї ж норми законодавець встановив присічний річний строк касаційного оскарження, але лише для прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, наслідком пропущення якого, незалежно від поважності причин пропуску строку, є відмова у відкритті касаційного провадження для таких скаржників.
Відповідно до частини п'ятої статті 214 КАС суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо: 1) справа не підлягає касаційному розгляду у порядку адміністративного судочинства; 2) справа не переглядалася в апеляційному порядку; 3) є ухвала про закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою цієї особи від касаційної скарги на це саме судове рішення; 4) є ухвала про відмову у задоволенні касаційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на це саме судове рішення; 5) касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Таким чином, у частинах четвертій та п'ятій визначено вичерпний перелік випадків, коли суддя-доповідач може постановити ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
При цьому, на думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах, відмова у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої частиною четвертою статті 214 КАС, не позбавляє права сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, оскаржити в касаційному порядку судові рішення, додавши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку.
Виняток з цього правила щодо присічного річного строку для певного кола скаржників зазначений в абзаці третьому частини четвертої статті 214 КАС.
Закриваючи касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства на постанову господарського суду Тернопільської області від 29 січня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року як помилково відкрите ухвалою від 2 січня 2015 року, суд касаційної інстанції виходив із того, що існують його ухвали по відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Підприємства на ці ж судові рішення.
Разом з цим мотивами ухвал Вищого адміністративного суду України від
3 листопада та 4 грудня 2014 року про відмову у відкритті касаційного провадження слугувало те, що суддя-доповідач визнав неповажними вказані скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження.
Водночас ухвалою від 2 січня 2015 року суддя-доповідач, вказавши, що касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 213 КАС, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження є обґрунтованим та підлягає задоволенню, поновив Підприємству строк на касаційне оскарження та відкрив касаційне провадження для перегляду судових рішень у прядку глави 2 розділу ІV КАС.
Тобто, відкривши касаційне провадження, суд дійшов висновку про відсутність перешкод для прийняття касаційної скарги до провадження та перегляду судових рішень.
За правилами статті 218 КАС суд може закрити касаційне провадження у разі прийняття відмови від касаційної скарги особою, яка її подала.
Також, касаційний суд може закрити провадження у справі з підстави, передбаченої статтею 157 КАС. Так, відповідно до частини першої вказаної статті суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.
Цей перелік є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
За таких обставин та з огляду на завдання адміністративного судочинства, у тому числі і щодо забезпечення права на касаційне оскарження рішень, визначені статтями 2, 13 КАС, на думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах, Вищий адміністративний суд України, ухваливши рішення від 14 квітня 2015 року про закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 214 КАС, порушив норми процесуального права, у зв'язку з чим його рішення підлягає скасуванню з передачею справи для розгляду судом касаційної інстанції.
Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
Заяву державного підприємства «Ягільницький кінний завод» задовольнити частково.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2015 року скасувати, справу направити до суду касаційної інстанції для розгляду справи в касаційному порядку.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
ГоловуючийП.В. Панталієнко Судді:М.І. ГрицівО.А. КороткихВ.В. КривенкоВ.Л. МаринченкоО.Б. ПрокопенкоІ.Л. СамсінО.О. Терлецький