П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоВолкова О.Ф.,суддів:Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма «Енергетик» (далі - Товариство) до Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення ОДПІ від 23 лютого 2015 року №№ 0000122200, 0000132200.

Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 5 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року, на підставі пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) провадження у справі закрив.

Приймаючи таке рішення, суди виходили з того, що Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 2 квітня 2015 року у справі № 823/598/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року, в задоволенні адміністративного позову Товариства до ОДПІ про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 23 лютого 2015 року №№ 0000122200, 0000132200 відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 7 жовтня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС з огляду на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Не погоджуючись із рішенням Вищого адміністративного суду України, Товариство звернулось із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС, посилаючись на неоднакове застосування норм процесуального права, а саме: частини другої статті 11, пункту 4 частини першої статті 106, пункту 4 частини першої статті 157 КАС.

У заяві Товариство просить ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 жовтня 2015 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року та Черкаського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2015 року скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

На підтвердження наведених у заяві доводів заявник надав рішення Вищого адміністративного суду України від 22 липня 2013 року та 22 травня 2014 року (№№ К/999175452/12, К/800/28117/13 відповідно).

У рішеннях, наданих заявником на підтвердження наведених у заяві доводів, касаційний суд, направляючи справу до судів попередніх інстанцій для продовження розгляду, виходив із того, що, як убачається із заявлених позовних вимог, вимог у межах справи, що розглядається, та позовних вимог, які були предметом розгляду в іншому суді, вказані справи різняться за їх предметом та підставами, що виключає застосування приписів пункту 4 частини першої статті 157 КАС.

Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною другою статті 11 КАС суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За правилами пункту 2 частини першої статті 109 КАС суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду; ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі; ухвала про закриття провадження в адміністративній справі; ухвала про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду (крім випадків, коли така ухвала винесена до відкриття провадження в адміністративній справі).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 157 КАС суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зазначає, що ухвала про закриття провадження у справі має відповідати вимогам статті 165 КАС як норми процесуального права, яка визначає обов'язок судді (суду) мотивувати свій висновок (пункт 3 частини першої зазначеної статті).

Зі змісту рішень у справі, яка розглядається, вбачається, що суди лише констатували висновок, що є такі, що набрали законної сили, рішення судів з того самого спору і між тими самими сторонами, проте немає відповідного мотивування прийнятих рішень, не досліджено підстав і обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, зокрема, щодо порушення відповідачем строків застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України, які не були предметом розгляду у справі № 823/598/15.

Верховний Суд України, розглядаючи справу в межах наданих йому повноважень, позбавлений процесуальної можливості встановлювати обставини та давати оцінку доказам.

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини другої статті 243 КАС у разі неправильного застосування судом (судами) норми процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, Верховний Суд України має право скасувати судове рішення (судові рішення) та передати справу на розгляд до відповідного суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій.

Аналіз наведених норм процесуального права, юридична оцінка обставин справи дають підстави вважати, що суди неправильно застосували процесуальний закон, тому ухвалені у цій справі рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма «Енергетик» задовольнити.

Ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2015 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 7 жовтня 2015 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Ф. ВолковСудді: М.І. ГрицівО.А. КороткихО.В. КривендаВ.Л. МаринченкоП.В. ПанталієнкоО.Б. ПрокопенкоІ.Л. СамсінО.О. Терлецький