ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Прокопенка О.Б.,суддів:Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_9 до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) про перерахунок пенсії,

в с т а н о в и л а:

У травні 2014 року ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом до управління ПФУ, в якому просив визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати здійснити нарахування і виплату йому пенсії на підставах, що були визначені при первинному призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника, у розмірі не нижчому за 1652 грн 3 коп. без урахування надбавок і доплат.

Суд установив, що 11 грудня 2012 року позивачу призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальників (батька - ОСОБА_10, матері - ОСОБА_11.) у розмірі 100 % пенсій за віком померлих годувальників на всіх непрацездатних членів сім'ї, а саме: ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4, та позивача ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Розмір пенсії позивача був визначений в сумі 1304 грн 20 коп. + 30 грн (доплати до пенсії дітям-сиротам старше 18 років), тобто 1334 грн 20 коп. У подальшому у зв'язку із різними обставинами розмір пенсії позивача змінювався і в березні 2014 року склав 1682 грн 3 коп.

При призначенні пенсії позивачу управління ПФУ застосувало показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2012 рік, тобто рік, який передував року звернення за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Розпорядженням управління ПФУ від 31 березня 2014 року № 161129 позивачу здійснено перерахунок пенсії в розмірі 992 грн 61 коп. + 30 грн. (доплати до пенсії дітям-сиротам старше 18 років), разом 1022 грн 61 коп., із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік. Вказаний перерахунок пенсії відповідач мотивував тим, що при призначенні пенсії був помилково застосований показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2012 рік, а необхідно було застосовувати вказаний показник за 2007 рік.

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області постановою від 5 червня 2014 року у задоволенні позову відмовив.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 30 жовтня 2014 року рішення суду першої інстанції скасував і ухвалив нове рішення - про задоволення позову: визнав дії управління ПФУ щодо встановлення позивачу частки пенсії у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 992 грн 61 коп. неправомірними; розпорядження управління ПФУ від 31 березня 2014 року № 161131 скасував; зобов'язав відповідача здійснювати нарахування і виплату позивачу пенсії на підставах, що були визначені при первинному призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника, у розмірі не нижчому за 1652 грн 3 коп., без врахування надбавок і доплат, з можливими подальшими перерахунками відповідно до чинного законодавства України, а також виплатити недоотриману суму коштів, що виникла у зв'язку зі зменшенням розміру пенсії з квітня 2014 року.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 квітня 2015 року рішення апеляційного суду скасував, а рішення міськрайонного суду залишив без змін.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу суду касаційної інстанції та залишити в силі рішення апеляційного суду.

На обґрунтування заяви додав копію рішення Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2014 року (справа № К/800/56115/13), яке, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме статей 37, 40, 45 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що підстав для задоволення заяви немає.

У справі, що розглядається, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, касаційний суд погодився з його висновками про те, що відповідач, виявивши помилку при обчисленні розміру пенсії позивача, привів у відповідність із вимогами статті 45 Закону № 1058-IV <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1545/ed_2015_03_02/pravo1/T031058.html?pravo=1>цей розмір пенсії та правомірно обчислив пенсію позивача з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік.

Водночас у наданому для порівняння рішенні Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2014 року (справа № К/800/56115/13) касаційний суд у подібних відносинах погодився з висновками суду першої інстанції і виходячи з положень абзацу четвертого пункту 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_13/ed_2013_06_03/pravo1/T113668.html?pravo=1>» дійшов висновку про те, що оскільки внаслідок перерахунку пенсії позивача за правилами вказаного вище Закону її розмір зменшився, то у відповідача не було законних підстав для прийняття спірного розпорядження про встановлення позивачу меншого розміру пенсії. Таким чином, розпорядження, прийняте всупереч приписам Закону № 3668-VI, <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2013_06_03/pravo1/T113668.html?pravo=1>є протиправним і підлягає скасуванню.

Статтею 9 Закону № 1058-IV встановлено види пенсійних виплат і соціальних послуг, зокрема в частині першій зазначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Розділом V вказаного Закону визначено умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника (стаття 36), розмір такої пенсії (стаття 37), період, на який вона призначається, зміна розміру (стаття 38), призначення однієї пенсії у зв'язку з втратою годувальника на всіх членів сім'ї, виділення частки пенсії (стаття 39).

Так, зокрема, відповідно до статті 37 цього Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Тобто, пенсія у зв'язку з втратою годувальника розраховується у відсотковому відношенні до розміру пенсії померлого годувальника.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1545/ed_2015_03_02/pravo1/T031058.html?pravo=1>переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1540/ed_2015_03_02/pravo1/T031058.html?pravo=1>, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Отже, при переведенні з одного виду пенсії на інший обрахунок нової пенсії здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, тобто показник середньої заробітної плати є незмінною величиною.

Оскільки пенсія у зв'язку з втратою годувальника розраховується у відсотковому відношенні до розміру пенсії померлого годувальника, то в розумінні частини третьої статті 45 Закону <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1545/ed_2015_03_02/pravo1/T031058.html?pravo=1> № 1058-IV як попередній вид пенсії слід розуміти саме пенсію, яку отримував на день смерті годувальник.

Суд установив, що батько позивача на день смерті отримував пенсію, яка йому була призначена з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік.

За таких обставин немає правових підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2012 рік при обчисленні позивачу пенсії у зв'язку із втратою годувальника, оскільки за основу для визначення розміру такої пенсії береться розрахунок пенсії годувальника.

Ураховуючи наведене, суди першої та касаційної інстанцій у цій справі дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідач правомірно здійснив перерахунок пенсії позивачу, оскільки виявив помилку при призначенні пенсії у зв'язку із втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України Верховий Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_9 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Б. Прокопенко Судді: О.А. Коротких П.В. Панталієнко О.В. Кривенда І.Л. Самсін В.В. Кривенко О.О. Терлецький В.Л. Маринченко