ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Терлецького О.О.,суддів:Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_8 до Верховної Ради України (далі - ВРУ) про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

23 грудня 2015 року ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов'язати відповідача протягом двох робочих днів з дня набрання законної сили рішенням суду оприлюднити на офіційному веб-сайті ВРУ електронну петицію, автором (ініціатором) якої є він, адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 <ІНФОРМАЦІЯ_2>, суть звернення - назва петиції «Заборонити виносити на референдум питання ущемлення гідності та прав людини».

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_8 послався на те, що 21 грудня 2015 року на підставі Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР), з наступними змінами, він звернувся до ВРУ шляхом спеціальної форми на веб-сайті ВРУ з проханням оприлюднити його електронну петицію, однак вже 22 грудня 2015 року отримав відповідь про відмову в оприлюдненні петиції, оскільки її зміст не відповідає вимогам, визначеним законом.

Вважаючи таку відмову незаконною та необґрунтованою, ОСОБА_8 просив задовольнити його адміністративний позов.

Вищий адміністративний суд України постановою від 25 січня 2016 року відмовив у задоволенні позову.

При цьому суд виходив із того, що спірні відносини виникли не за участю ВРУ як колегіального органу, а за участю Апарату ВРУ як окремого органу державної влади та самостійного суб'єкта владних повноважень, дії (бездіяльність) якого відповідно до правил предметної підсудності адміністративних справ, встановлених статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), підлягають оскарженню до окружного адміністративного суду.

Водночас, оскільки за положеннями частини першої статті 52 КАС Вищий адміністративний суд України не може змінити відповідача належним відповідачем у зв'язку з тим, що це приведе до зміни підсудності адміністративної справи, суд постановив оспорюване судове рішення.

Не погоджуючись із постановою Вищого адміністративного суду України від 25 січня 2016 року, ОСОБА_8 з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 237 КАС, звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України, у якій просить скасувати зазначену постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Виниклі правовідносини врегульовані законодавством України, і при їх реалізації, а відтак і при вирішенні виниклого спору, належить застосовувати Конституцію України, Регламент Верховної Ради України затверджений Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI (далі - Регламент), Закон № 393/96-ВР, а також підзаконні акти: Положення про Апарат Верховної Ради України, затверджене розпорядженням Голови ВРУ від 25 серпня 2011 року № 769 (у редакції розпорядження Голови ВРУ від 20 листопада 2014 року № 734; далі - Положення), розпорядження Голови ВРУ від 28 жовтня 2015 року № 1494 «Про деякі питання організації роботи Апарату Верховної Ради України з реєстрації та супроводження електронних петицій, адресованих Верховній Раді України» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Розпорядження).

Згідно з преамбулою Закону № 393/96-ВР цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 23-1 цього Закону врегульовані питання подання та розгляду електронної петиції, зокрема:

- громадяни можуть звернутися до Президента України, ВРУ, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування з електронними петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об'єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції;

- в електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім'я, по батькові автора (ініціатора) електронної петиції, адресу електронної пошти. На веб-сайті відповідного органу або громадського об'єднання, що здійснює збір підписів, обов'язково зазначаються дата початку збору підписів та інформація щодо загальної кількості та переліку осіб, які підписали електронну петицію;

- відповідальність за зміст електронної петиції несе автор (ініціатор) електронної петиції;

- для створення електронної петиції до Президента України, ВРУ, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування її автор (ініціатор) заповнює спеціальну форму на офіційному веб-сайті органу, якому вона адресована, або веб-сайті громадського об'єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронних петицій, та розміщує текст електронної петиції;

- у разі невідповідності електронної петиції встановленим вимогам оприлюднення такої петиції не здійснюється, про що повідомляється автору (ініціатору) не пізніше строку, встановленого для оприлюднення;

- електронна петиція, яка в установлений строк не набрала необхідної кількості голосів на її підтримку, після завершення строку збору підписів на її підтримку розглядається як звернення громадян відповідно до цього Закону;

- електронна петиція, адресована відповідно Президенту України, ВРУ, Кабінету Міністрів України, розглядається у порядку, встановленому цією статтею, за умови збору на її підтримку не менш як 25 000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції;

- якщо електронна петиція містить клопотання про її розгляд на парламентських слуханнях у ВРУ або громадських слуханнях відповідної територіальної громади, автор (ініціатор) петиції має право представити електронну петицію на таких слуханнях. У такому разі строк розгляду електронної петиції продовжується на строк, необхідний для проведення відповідних слухань;

- порядок розгляду електронної петиції, адресованої Президенту України, ВРУ, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування, визначається відповідно Президентом України, ВРУ, Кабінетом Міністрів України, місцевою радою.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 83 Конституції України порядок роботи ВРУ встановлюється Конституцією України та Регламентом.

Відповідно до частин першої та третьої статті 7 Регламенту організаційне, правове, наукове, документальне, інформаційне, експертно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності ВРУ, її органів, народних депутатів, депутатських фракцій (депутатських груп) у ВРУ здійснює Апарат ВРУ.

Апарат ВРУ діє на основі Положення про Апарат ВРУ.

Розділом І Положення передбачено, що Апарат ВРУ є постійно діючим органом, який здійснює правове, наукове, організаційне, документальне, інформаційне, кадрове, фінансово-господарське, матеріально-технічне, соціально-побутове та інше забезпечення діяльності ВРУ, народних депутатів України. Апарат ВРУ є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Відповідно до підпунктів 20, 21 пункту 7 та підпункту 6 пункту 9 Положення основними напрямами діяльності Апарату ВРУ у сфері організаційного, інформаційного та комп'ютерно-технологічного забезпечення діяльності ВРУ є організація прийому громадян, розгляд поданих ними до ВРУ та її органів пропозицій, заяв і скарг, вивчання та узагальнення питань, порушених громадянами у зверненнях, внесення пропозицій щодо їх вирішення; організаційне забезпечення виконання Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації»; забезпечення функціонування офіційного веб-сайту ВРУ, оприлюднення на ньому інформації, передбаченої цим Законом та іншими законодавчими актами.

Розпорядженням, з метою забезпечення реалізації положень статті 23-1 Закону № 393/96-ВР та глави 36-1 Регламенту, на структурні підрозділи Апарату ВРУ покладено забезпечення реєстрації та супроводження електронних петицій, адресованих ВРУ, зокрема, відділу з питань звернень Апарату ВРУ доручено забезпечення перевірки ініційованого електронного повідомлення на відповідність вимогам до електронної петиції, визначених законом; оприлюднення на офіційному веб-сайті ВРУ (система «Електронні петиції») електронної петиції, дати початку збору підписів на її підтримку, інформації про початок розгляду електронної петиції; повідомлення автора (ініціатора) електронного повідомлення про невідповідність поданого звернення вимогам закону; реєстрацію, супроводження та оприлюднення на офіційному веб-сайті ВРУ (система «Електронні петиції») електронної петиції, збір підписів на підтримку якої здійснювався через веб-сайт громадського об'єднання; направлення Голові ВРУ електронної петиції, яка підлягає розгляду відповідно до передбаченого главою 361 Регламенту ВРУ порядку; ведення бази даних електронних петицій.

Системний аналіз наведених норм права дозволяє колегії суддів дійти висновку, що при реалізації громадянами України свого права на участь в управлінні державними і громадськими справами в усіх передбачених законом формах - пропозиціях, заявах і скаргах, ВРУ є органом державної влади за своїм конституційним статусом. При цьому на різних етапах розгляду петиції ВРУ діє як через свої допоміжні органи - Апарат ВРУ, його структурні підрозділи, так і безпосередньо через Голову ВРУ та депутатський склад, тобто законодавчий орган держави. Однак у будь-якому разі в згаданих правовідносинах ВРУ діє як єдиний орган законодавчої влади України.

Колегія суддів констатує як помилкове і безпідставне судження Вищого адміністративного суду України, що Апарат ВРУ є окремим органом державної влади та самостійним суб'єктом владних повноважень, оскільки це суперечить Конституції України та чинному законодавству, зокрема статті 7 Регламенту, однак такий висновок не впливає на законність судового рішення, яке переглядається.

Відповідно до пункту 3 частини першої, частини другої статті 171-1 КАС дії чи бездіяльність ВРУ віднесені до особливостей провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРУ, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і оскаржуються до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції.

Перевіривши за матеріалами справи рішення суду та проаналізувавши доводи, наведені ОСОБА_8 у своїй заяві, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване рішення про відмову в позові відповідає вимогам закону, у зв'язку з чим у задоволенні заяви ОСОБА_8 належить відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

постановила:

У задоволенні заяви ОСОБА_8 відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.О. Терлецький

Судді: М.І. Гриців О.В. Кривенда П.В. Панталієнко О.А. Коротких В.Л. Маринченко О.Б. Прокопенко