П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоВолкова О.Ф.,суддів:Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О.,

при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,

за участю представника позивача - Шкаровського Д.О., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лук Авіа Ойл» (далі - Товариство) до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі - Митниця) про скасування рішення,

встановила:

У вересні 2014 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати рішення Митниці від 25 квітня 2014 року № КТ-100000003-0045-2014 про визначення коду товару та зобов'язати Митницю здійснити митне оформлення товару, вказаного в митній декларації від 11 квітня 2014 року №100250004/2014/091953, за кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) 2710 19 21 00.

На обґрунтування позовних вимог зазначило, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки дії та рішення відповідача суперечать нормам чинного законодавства.

Суди встановили, що 11 квітня 2014 року Товариство подало до Митниці попередню митну декларацію № 100250004/2014/091953, в якій імпортований товар класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 2710 19 21 00 - «паливо для реактивних двигунів».

Проте, не погодившись із зазначеною класифікацією, контролюючий орган з метою проведення відповідних досліджень відібрав зразки товару.

У результаті здійснення лабораторних досліджень у спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів (далі - СЛПЕД) контролюючий орган класифікував зазначений вище товар за кодом УКТ ЗЕД 2710 12 21 00 - «уайт-спірит» шляхом прийняття рішення про визначення коду товару від 25 квітня 2014 року № КТ-1000000030045-2014.

Не погодившись із зазначеним висновком, позивач звернувся до Митниці із зверненням про проведення повторного дослідження контрольних зразків, які знаходяться у СЛПЕД, у зв'язку з чим 17 червня 2014 року відповідач звернувся до СЛПЕД із повторним запитом на дослідження.

СЛПЕД провела повторне дослідження, за результатами якого складено висновок від 1 липня 2014 року № 142000901-0388, з наявної у матеріалах справи копії якого вбачається, що отримані результати повторних лабораторних досліджень не суперечать висновкам, згідно з якими товар віднесено за УКТ ЗЕД за фракційним складом до легких дистилятів та застосовано до нього термін «уайт-спірит».

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 6 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2015 року, в задоволенні позову відмовив.

Приймаючи таке рішення, касаційний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуване рішення відповідач прийняв на підставі встановлених характеристик товару та відповідно до вимог Основних правил інтерпретації Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - Основні правила), затверджених Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України», тому є правомірним і не підлягає скасуванню.

Не погоджуючись з рішенням Вищого адміністративного суду України, Товариство звернулось із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), посилаючись на неоднакове застосування частин другої, четвертої статті 69 Митного кодексу України, пункту 2 Додаткових приміток до групи 27 Митного тарифу та пункту (b) правила 3 Основних правил, просить скасувати постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 6 жовтня 2014 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2015 року і прийняти нове рішення - про задоволення позову.

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї ж норми права позивач надав рішення Вищого адміністративного суду України від 1 серпня 2013 року, 28 жовтня, 27 листопада 2014 року (№№ К/800/20133/13, К/800/35616/14, К/800/18921/14 відповідно).

Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У рішенні від 28 жовтня 2014 року касаційний суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відхилення висновку Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України, оскільки визначення позивачем спірного товару як «палива для реактивних двигунів», що відноситься до терміну «середні дистиляти» та відповідає коду 2710 19 21 00, підтверджується паспортом якості виробника товару - відкритого акціонерного товариства «Нафтан», сертифікатом відповідності, протоколом випробувань, висновком судової товарознавчої експертизи у справі від 20 березня 2014 року № 816/5774/13 та ГСТУ 320.00149943.007-97 «палива для реактивних двигунів РТ».

У рішенні від 27 листопада 2014 року касаційний суд дійшов висновку про неправомірність рішення митного органу про визначення коду товару з огляду на те, що службою з експертного забезпечення митних органів при дослідженні не визначалась вогнетривкість проб зразків товару у зв'язку з відсутністю необхідного обладнання.

У рішенні від 1 серпня 2013 року касаційний суд дійшов висновку про неправомірність рішення митного органу про визначення коду товару з огляду на те, що якщо з будь-яких причин товар на перший погляд можна віднести до двох чи більше товарних позицій, при його класифікації перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Аналіз рішення, про перегляд якого подано заяву, та рішень, наданих для порівняння, не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

За таких обставин у задоволені заяви Товариства слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Лук Авіа Ойл» відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Ф. ВолковСудді: М.І. Гриців О.А. КороткихО.В. КривендаВ.Л. МаринченкоП.В. ПанталієнкоО.Б. ПрокопенкоО.О. Терлецький