П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенди О.В.,суддів:Гриціва М.І., Коротких О.А., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ) до Криворізької міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

У січні 2014 року ПАТ звернулося до суду з позовом до Фонду, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 13 вересня 2013 року

№ 366 в частині повернення страхових коштів у сумі 189 545 грн 22 коп. та застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 103 348 грн 60 коп.

На обґрунтування позову зазначило, що вказане рішення суперечить вимогам статті 35 Закону України від 18 січня 2011 року № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2240-III).

У позовній заяві йшлося про те, що Фонд вважає неправомірною витратою страхових коштів те, що ПАТ здійснило їх виплату по 876 листкам непрацездатності тим працівникам, останній день непрацездатності яких припадав на нічну зміну. Тобто, на думку Фонду, якщо останній день непрацездатності особи припадає на нічну зміну, яка триває з 19-ї до 7-ї години наступного дня, то за рахунок коштів Фонду підлягає оплаті лише перша частина такої зміни (з 19-ї до

24-ї години), а друга частина починаючи з опівночі і до 7-ї години ранку має бути оплачена за рахунок ПАТ.

Суди встановили, що в період з 7 по 16 серпня 2013 року та 28 серпня

2013 року Фонд провів планову перевірку ПАТ щодо правильності використання страхових внесків за період з 1 квітня 2012 року по 30 червня 2013 року, за результатами якої складено акт від 28 серпня 2013 року.

На підставі акта перевірки Фонд прийняв рішення від 13 вересня 2013 року

№ 366 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - Спірне рішення), згідно з яким позивачу нараховано пеню у розмірі 8 грн 84 коп., визначено неправомірну витрату коштів у сумі 232 590 грн 76 коп., яка підлягає поверненню, та накладено штраф у розмірі 116 446 грн 38 коп.

Спірне рішення мотивоване, зокрема, тим, що ПАТ порушило пункт 2 Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року № 439 (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок оплати), частину другу статті 53 Закону № 2240-III та пункт 20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок обчислення).

Суди також установили, що у 876 листках непрацездатності допомога нарахована застрахованим особам за нічні зміни, початок яких припадає на 19-у годину останнього дня непрацездатності, а кінець - на 7-у годину ранку наступного дня, тобто дня, коли працівник на лікарняному не перебував.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від

20 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 жовтня 2015 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишив без змін.

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, Фонд зазначає, що в доданих до заяви рішеннях Вищого адміністративного суду України від 5 березня 2014 року та 4 червня 2015 року (справи №№ К/800/52559/13, К/800/39949/14 відповідно) по-іншому, ніж в оскаржуваній ухвалі, застосовано положення статті 35 Закону № 2240-III. Просить скасувати всі судові рішення у цій справі та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суд касаційної інстанції погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки час початку і закінчення щоденної роботи передбачений правилами внутрішнього трудового розпорядку та графіками змінності позивача без поділу на день початку та день закінчення нічної зміни, то працівник, який не приступив до роботи на початку робочої зміни у зв'язку з непрацездатністю, не може розпочати роботу в середині цієї зміни. Відтак, коли останній день непрацездатності працівника припадає на початок нічної зміни, то за рахунок Фонду виплачуються кошти за всю зміну.

Водночас у наданих для порівняння рішеннях касаційного суду цей суд дійшов висновку про те, що оплатою робочої зміни, яка за графіком змінності припадає на добу працездатності застрахованої особи, страхувальник виходить за межі випадку тимчасової непрацездатності та оплачує дні роботи працездатної особи, тобто відшкодовує заробіток, який фактично не було втрачено.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні зазначених норм права, колегія суддів виходить із такого.

Згідно з частиною першою статті 35 Закону № 2240-III допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного зі страхових випадків, передбачених цією статтею, зокрема - тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Відповідно до вимог частини другої цієї статті зазначена допомога виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено у пунктах 2 та 3 Порядку оплати оплата днів тимчасової непрацездатності застрахованій особі провадиться за основним місцем роботи у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності. Підставою для оплати днів тимчасової непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності.

Згідно з пунктом 13 Порядку обчислення у випадках, не пов'язаних із застосуванням підсумованого обліку робочого часу або обліку робочого часу в годинах та встановленням неповного робочого дня в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньоденна заробітна плата (дохід) за відпрацьований час або за один календарний день.

Водночас за змістом пункту 15 Порядку обчислення середньогодинна заробітна плата для розрахунку застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується у разі, коли робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, а також коли в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, встановлюється неповний робочий день.

Аналіз наведених норм права дає колегії суддів підстави для такого правового висновку.

У разі настання одного зі страхових випадків, передбачених частиною першою статті 35 Закону № 2240-III, зокрема тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, застрахованій особі надається допомога по тимчасовій непрацездатності у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).

Оплата перших п'яти днів такої непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, а починаючи з шостого дня за весь період до відновлення працездатності відповідна допомога виплачується Фондом.

Якщо на підприємстві не застосовується підсумований облік робочого часу або облік робочого часу в годинах в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньоденна заробітна плата (дохід) за відпрацьований час або за один календарний день.

Тобто, якщо п'ятий день непрацездатності застрахованої особи припадає на нічну зміну, яка розпочинається цього дня, а закінчується наступного, оплата такого дня (зміни) тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок підприємства.

Якщо ж, починаючи з шостого дня непрацездатності, допомога застрахованій особі виплачується Фондом і останній день непрацездатності припадає знову ж таки на нічну зміну, оплата такого дня (зміни) тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок Фонду.

У справі, що розглядається, суди встановили, що згідно з графіками роботи №№ 170 та 171 нічні зміни на ПАТ визначені без розбивки їх на частини, ці зміни у графіках відображені як «Н» у день їх початку, підсумований облік робочого часу або його облік в годинах на підприємстві не застосовується.

Отже, у цій справі суд касаційної інстанції, який погодився із висновками першої та апеляційної інстанцій, правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим у задоволенні заяви Фонду слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви Криворізької міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Кривенда Судді:М.І. Гриців О.А. Коротких В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко О.О. Терлецький