ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Гриціва М.І.,суддів:Волкова О.Ф., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., за участю: секретаря судового засідання Ключник А.Ю.,

представників: позивача - ОСОБА_9, ОСОБА_10,

відповідача - Белінської О.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_12 до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) про визнання незаконним та скасування рішення,

установила:

У січні 2016 року ОСОБА_12 звернулася до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до ВРЮ, в якому просила визнати незаконним і скасувати рішення ВРЮ від 17 грудня 2015 року № 1195/0/15-15 про внесення Президенту України подання про звільнення її з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва за порушення присяги (далі - Спірне рішення).

На обґрунтування позову ОСОБА_12 зазначила, що Спірне рішення не ґрунтується на жодних доказах, які б свідчили про вчинення нею дій, що охоплюються поняттям «порушення присяги».

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 березня 2016 року (справа № 800/42/16) зупинив провадження у справі до розгляду Верховним Судом України справ №№ П/800/485/15, 800/514/15, 800/470/15, 800/451/15, 800/437/15.

Своє рішення суд мотивував тим, що зупинення провадження у справі зумовлене з'ясуванням правової позиції Верхового Суду України у справах про застосування строку, протягом якого суддю може бути звільнено за порушення присяги.

У заяві про перегляд судових рішень ОСОБА_12 з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), просить скасувати цю ухвалу та направити справу для продовження судового розгляду по суті заявленого позову.

Вважає Спірне рішення таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, позаяк причини, через які було зупинено провадження у справі, не пов'язані з обставинами, що стали підставами прийняття Спірного рішення, а тому не можуть бути перешкодою для їх судового дослідження та надання правової оцінки. Посилається й на те, що суд не мотивував існування залежності та/чи взаємозв'язку між причинами зупинення провадження у справі, зазначеними в оскарженій ухвалі, та обставинами, що становлять предмет спору за її позовом.

У судовому засіданні представники позивача просили задовольнити заяву і навели міркування, подібні до тих, що містяться в заяві про перегляд.

Представник ВРЮ, вважаючи оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим, просила відмовити у задоволенні заяви про його перегляд.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України заслухала пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевірила наведені у заяві та запереченнях до неї доводи і дійшла висновку про таке.

Положення статті 156 КАС регулюють питання зупинення провадження у справі. Так, у пункті 3 частини першої цієї статті передбачено, що суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

За пунктом 4 частини другої цієї самої статті суд має право зупинити провадження у справі у разі наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.

Вищий адміністративний суд України, зупиняючи провадження у справі за позовом ОСОБА_12, це рішення обґрунтовував необхідністю з'ясування правової позиції Верховного Суду України щодо застосування норм права, які визначають порядок розгляду ВРЮ питань щодо внесення подань про звільнення суддів з посад у зв'язку з порушенням присяги у справах: № П/800/48515 за позовом ОСОБА_13, № 800/514/15 - за позовом ОСОБА_14, № П/800/470/15 - за позовом ОСОБА_15, № 800/451/15 - за позовом ОСОБА_16, № 800/437/15 - за позовом ОСОБА_17

Проте з такими підставами зупинення провадження у справі погодитися не можна.

Як видно зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_12 насамперед не погоджувалася з висновками ВРЮ про наявність в її діях як судді Голосіївського районного суду міста Києва ознак (проявів) проступку, що був розцінений як порушення присяги судді. Обставини, які були покладені в основу Спірного рішення, мають індивідуально виражений і конкретно-персональний характер; стосуються прав та інтересів особисто ОСОБА_12 та її дій, які, як вона вважає, хибно оцінені як порушення присяги судді. З'ясування цих обставин, як і в їх контексті перевірка правильності дій і рішення ВРЮ, має домінуюче значення, попри те, що в позовній заяві міститься також посилання на сплив річного строку, протягом якого може бути прийнято подання про звільнення з посади судді. Дослідження цих питань жодним чином не пов'язане з адміністративними судовими провадженнями у справах, на які робиться посилання в оскарженій ухвалі суду.

У розумінні пункту 4 частини другої статті 156 КАС зазначені в ухвалі суду причини не є переконливими і достатніми для зупинення провадження у справі.

З огляду на це ухвала Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції про зупинення провадження не може залишатися в силі, а підлягає скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду до цього ж суду.

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

постановила:

Заяву ОСОБА_12 задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції від

10 березня 2016 року скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду справи.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.І. Гриців

Судді: О.Ф. Волков О.А. Коротких

О.В. Кривенда В.Л. Маринченко

П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко

О.О. Терлецький