П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоВолкова О.Ф.,суддів:Гриціва М.І., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., - при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,

за участю представника відповідача - Білери Ю.П., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) до військової частини (далі - ВЧ) 2276 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

У червні 2014 року управління ПФУ звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ВЧ 2276 заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), за травень 2014 року в сумі 1303 грн 39 коп.

На обґрунтування позову зазначило, що відповідач згідно з пунктом 1 частини першої статті 4, пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування та перебуває на обліку в управлінні ПФУ.

Суди встановили, що ВЧ 2276 є юридичною особою та внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

16 травня 2014 року відповідачу вручено розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, за травень 2014 року, яким визначено до сплати 1303 грн 39 коп. фактичних витрат позивача на виплату і доставку таких пенсій особам, які працювали або працюють у ВЧ 2276.

Сумський окружний адміністративний суд постановою від 26 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2014 року та Вищого адміністративного суду України від 3 березня 2015 року, в задоволенні позову відмовив.

Приймаючи таке рішення, суди виходили з того, що порядок відшкодування підприємством витрат ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663; далі - Інструкція).

Відповідно до Інструкції страхувальниками є, зокрема, роботодавці (підпункт 2.1.1 пункту 2.1) та підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу (підпункт 2.1.2 пункту 2.1).

За змістом пункту 6.1 Інструкції витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) відшкодовуються платниками, зазначеними у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції.

Оскільки пунктом 6.1 Інструкції передбачено відшкодування витрат платниками, визначеними у підпункті 2.1.1 Інструкції, а військові частини не відносяться до переліку вказаних платників, фінансуються з бюджету за рахунок бюджетних коштів, які виділяються на оплату праці працівників та грошове утримання військовослужбовців, то в останніх відсутній обов'язок відшкодовувати ПФУ фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), управління ПФУ, посилаючись на неоднакове застосування пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV та статей 1, 2 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР), просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 3 березня 2015 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї ж самої норми матеріального права управління ПФУ надало рішення Вищого адміністративного суду України від 4 листопада 2010 року (№ К-57374/09), у якому касаційний суд, враховуючи положення абзацу третього пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР та абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, дійшов висновку, що на військову частину покладається обов'язок відшкодування органам ПФУ фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій працівників підприємства до набуття права на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, призначених на підставі пунктів «а» та «б»−«з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Перевіривши наведені заявником доводи, заслухавши в судовому засіданні представника відповідача, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1622/ed_2012_09_06/pravo1/T031058.html?pravo=1> пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2012_09_06/pravo1/T031058.html?pravo=1> в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2011_07_08/pravo1/T178800.html?pravo=1>. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1525/ed_2012_09_06/pravo1/T031058.html?pravo=1>. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи−суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_22/ed_2012_06_07/pravo1/Z970400.html?pravo=1> для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9/ed_2012_06_07/pravo1/Z970400.html?pravo=1>, <...> об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»−«з» Закону № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-ХІІ.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «б»−«з» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_65/ed_2011_07_08/pravo1/T178800.html?pravo=1> за списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями.

У справі, що розглядається, суди встановили, що розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»−«з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ складений щодо особи, яка працювала у ВЧ 2276 на посаді електрозварювальника як вільнонаймана особа. Таким чином, ВЧ 2276, яка є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, перебуває на обліку в управлінні ПФУ та використовує працю найманих осіб, має обов'язок відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»−«з» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_65/ed_2011_07_08/pravo1/T178800.html?pravo=1> за списком № 2.

За таких обставин порушення судом касаційної інстанції норм матеріального права є підставою для скасування постановлених у справі рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій та прийняття нового рішення - про задоволення позову.

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву управління Пенсійного фонду України у м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області задовольнити.

Ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 березня 2015 року, Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2014 року та постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року скасувати.

Позов управління Пенсійного фонду України у м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області задовольнити.

Стягнути з військової частини 2276 на користь управління Пенсійного фонду України у м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за травень 2014 року в сумі 1303 грн 39 коп.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Ф. ВолковСудді: М.І. Гриців О.В. Кривенда В.Л. МаринченкоП.В. Панталієнко О.Б. ПрокопенкоО.О. Терлецький