П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоПрокопенка О.Б., суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Терлецького О.О., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,

за участю представників Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Луганській області (правонаступник Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України; далі - ОДПІ) - Грищенко В.Ю., Павловича Д.М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард» (далі - Товариство) до ОДПІ про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

У червні 2012 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними дії ОДПІ, які призвели до прийняття податкового повідомлення-рішення від 3 лютого 2012 року № 0000312310 (далі - Рішення), визнати протиправним та скасувати Рішення про зменшення Товариству суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на 23 780 174 грн.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ОДПІ провела планову виїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2009 року до 30 вересня 2011 року, за результатами якої склала акт від 17 січня 2012 року № 133/231/31942911 (далі - Акт), яким встановлено порушення позивачем пункту 36.1 статті 36, пункту 37.1 статті 37, пункту 150.1 статті 150, абзацу другого пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2012_08_16/pravo1/T102755.html?pravo=1> (далі - ПК), в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, а саме у ІІ кварталі 2011 року на загальну суму 23 780 174 грн. Як зазначено в Акті, таке завищення відбулося внаслідок урахування у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло за результатами діяльності у І кварталі 2011 року та включало від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року - 23 780 174 грн.

На підставі Акта відповідач прийняв Рішення. Товариство його оскаржило в адміністративному порядку спочатку до Державної податкової служби України в Луганській області, проте їх скаргу залишили без задоволення, а потім - до Державної податкової служби України, рішеннями яких Рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Спір між сторонами виник у зв'язку з неоднаковим розумінням положень ПК в частині формування валових витрат І та ІІ кварталів 2011 року та можливості включення до декларації за ІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року з урахуванням від'ємного значення податку, сформованого до І кварталу 2011 року.

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 16 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року та Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2015 року, позов задовольнив частково: визнав протиправним і скасував Рішення. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду касаційної інстанції, ОДПІ звернулась із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування касаційним судом пункту 36.1 статті 36, пункту 37.1 статті 37, пункту 150.1 статті 150, абзацу дргого пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК, статей 11, 69, 71, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2015 року скасувати, а справу направити на новий касаційний розгляд.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2015 року (№ К/800/15160/14), яка, на думку ОДПІ, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що підстав для задоволення заяви немає.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Так, у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, погодився з їхніми висновками про те, що позивач правомірно включив до складу валових витрат ІІ календарного кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, яке, у свою чергу, розраховане з урахуванням у складі валових витрат І календарного кварталу 2011 року від'ємного значення, що утворилося протягом 2010 року. При цьому зазначив, що ПК не передбачено обмежень щодо формування валових витрат ІІ кварталу 2011 року лише сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності виключно першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Натомість у наданій для порівняння ухвалі від 24 лютого 2015 року (№ К/800/15160/14) Вищий адміністративний суд України, посилаючись на пункт 20 підрозділу 4 Перехідних положень, пункт 126.1 статті 126 ПК, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 10 % (5 025 723 грн) погашеної суми податкового боргу, оскільки на час спливу граничного строку сплати авансових внесків з податку на прибуток, а саме 18 січня 2013 року, за позивачем обліковувалась податкова заборгованість.

Аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що Вищий адміністративний суд України ухвалив їх за різних фактичних обставин справ, установлених судами, у зв'язку з чим не можна дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Відповідно до частини першої статті 244 КАС Верховий Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Луганській області відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Б. Прокопенко Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців О.В. Кривенда В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко О.О. Терлецький