П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2015 року м. Київ

Судові палати у цивільних та господарських справах

Верховного Суду України у складі:

Головуючого Романюка Я.М.,Суддів:Берднік І.С.,Лященко Н.П.,Сімоненко В.М., Ємця А.А.,Охрімчук Л.І.,Шицького І.Б., Жайворонок Т.Є.,Потильчака О.І.,Яреми А.Г., Колесника П.І.,Сеніна Ю.Л., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ» до ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 про стягнення заборгованості за спожиту енергію та відновлення системи централізованого опалення за заявою ОСОБА_13 про перегляд судових рішень в справі,

в с т а н о в и л и :

У вересні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ» (далі - ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 та зобов'язані солідарно оплачувати за теплову енергію, яку постачає ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ». Внаслідок несплати рахунків за спожиту теплову енергію у відповідачів виникла заборгованість за період з 1 липня 2010 року по червень 2013 року в сумі 8 935 грн. 52 коп. Крім того, відповідачі самовільно, без дотримання встановлених законодавством норм і правил відокремили належну їм квартиру від системи централізованого опалення. Від оплати заборгованості за спожиту теплову енергію відповідачі ухиляються, тому позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 8 935 грн. 52 коп. та судові витрати по справі, а також зобов'язати відповідачів за власний рахунок відновити систему централізованого опалення у належній їм квартирі.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 4 березня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 на користь ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ» заборгованість за надану теплову енергію за період з 1 вересня 2010 року по 23 травня 2012 року в сумі 8 430 грн. 53 коп. У решті позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 8 червня 2015 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відновити за свій рахунок систему централізованого опалення у квартирі скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 за свій рахунок відновити систему центрального опалення в квартирі АДРЕСА_1.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 липня 2015 року ОСОБА_13 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі.

У заяві про перегляд рішення суду касаційної інстанції ОСОБА_13 просить скасувати судові рішення по справі та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статей 19, 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у заяві доводи, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України дійшли висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Відповідно до змісту ст. 360-5 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, були застосовані правильно.

Судом встановлено, що ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 є співвласниками квартири АДРЕСА_1

Рішенням виконавчого комітету Новояворівської міської ради № 232 від 28 квітня 2004 року ОСОБА_14, яка проживає у АДРЕСА_1, було надано дозвіл на влаштування автономної системи теплопостачання і газифікацію автономного котла та отримання технічних умов на влаштування автономного опалення у Яворівській філії УЕГГ МКП «ЖКГ», МДКП «Новояворівськтеплокомуненерго».

Технічні умови від МДКП «Новояворівськтеплокомуненерго» про порядок відключення від централізованої мережі опалення та встановлення автономного опалення відповідачка отримала 12 травня 2004 року, які не обмежені терміном своєї дії у часі.

22 жовтня 2009 року ОСОБА_14 звернулось до ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ» із заявою про відключення квартири від мережі централізованого опалення, однак їй було відмовлено у цьому.

Актом обстеження квартири на предмет функціонування системи централізованого опалення та гарячого водопостачання від 23 травня 2013 року встановлено факт наявності у квартирі АДРЕСА_1 індивідуального опалення та факт від'єднання даного житлового приміщення від мережі централізованого опалення.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію виходив із того, що на час звернення ОСОБА_14 із заявою про відключення квартири від мережі ЦО так і на момент затвердження рішення міжвідомчої комісії про відключення квартири відповідачів від мережі централізованого опалення, постачання гарячої води була чинна постанова КМУ від 21 травня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» у редакції зі змінами, внесеними постановою КМУ від 31 жовтня 2007 року № 1268 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2007_10_31/pravo1/KP071268.html?pravo=1>, і наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого опалення» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2007_11_06/pravo1/RE11758.html?pravo=1> у редакції зі змінами, внесеними Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України» від 6 листопада 2007 року № 169, які передбачали надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення з ініціативи споживачів на будинок в цілому, а не на окремі квартири.

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився касаційний суд, керувався тим, що оскільки встановлено приналежність квартири відповідачам на праві спільної сумісної власності, то правомірними є вимоги до них про зобов'язання відновити систему центрального опалення у квартирі. Відключення квартири відповідачів від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання було здійснено відповідачами у період, коли таке відключення не було передбачено нормативно-правовими актами, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту енергію та зобов'язання відновити за свій рахунок систему центрального опалення у квартирі є обґрунтованими.

У наданій для порівняння постанові Вищого господарського суду України від 8 травня 2012 року суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції виходив із того, що за змістом статей 11 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843042/ed_2012_02_21/T030435.html?pravo=1>, 509 ?? ??????? <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843578/ed_2012_02_21/T030435.html?pravo=1> та частини першої статті 19 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_160/ed_2011_12_22/T041875.html?pravo=1>, пунктів 1, <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_42/ed_2011_12_22/T041875.html?pravo=1> частини третьої статті 20 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_166/ed_2011_12_22/T041875.html?pravo=1>, пункту 3 частини другої статті 21 ?????? ??????? «??? ???????-?????????? ??????? <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_188/ed_2011_12_22/T041875.html?pravo=1>» відносини між сторонами по справі (виконавцем та споживачем), як учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, повинні ґрунтуватися на договорі про надання житлово-комунальних послуг, укладеному на основі типового договору, а обов'язку споживача (відповідача) оплачувати вартість житлово-комунальних послуг має передувати виконання позивачем обов'язку підготувати договір на надання житлово-комунальних послуг та надати його на підписання споживачу. Наведеним спростовується передчасний висновок суду першої інстанції про обов'язок відповідача оплачувати фактично надані послуги на позадоговірних засадах.

Постанова Вищого господарського суду України від 8 травня 2012 року, на яку заявник посилаються на підтвердження своєї заяви, прийнята у справі за наявності інших фактичних обставин, ніж у справі, судове рішення в якій просить переглянути заявник.

Порівняння вищенаведеного судового рішення із судовим рішенням, яке переглядається, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового регулювання нормами матеріального права спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердились.

Керуючись пунктом 1 статті 355, пунктом 2 частини першої статті 360-3, статтею 360-5 ЦПК України, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л и :

У задоволенні заяви ОСОБА_13 відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 3 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

Головуючий Я.М. Романюк Судді І.С. Берднік А.А. Ємець Т.Є. Жайворонок П.І. Колесник Н.П. Лященко Л.І. Охрімчук О.І. Потильчак Ю.Л. Сенін В.М. Сімоненко І.Б. Шицький А.Г. Ярема