П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Волкова О.Ф.,суддів:Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_10, до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Запоріжжя (далі - Управління) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У березні 2014 року ОСОБА_10 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії Управління від 18 грудня 2013 року № 19 щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Список № 1) та зобов'язати вчинити певні дії.

На обґрунтування позову послався на те, що він має право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з урахуванням спеціального стажу за період з 11 серпня 1981 року по 14 серпня 1991 року на підставі статей 13, 14, 62, 100 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).

Суди встановили, що позивач ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 11 серпня 1981 року по 14 серпня 1991 року працював на посаді слюсаря-монтажника по ремонту металургійного обладнання в цехах зі шкідливими умовами праці Запорізького спеціалізованого управління № 1 тресту «Укрметалургремонт» Міністерства чорної металургії УРСР, який перейменовано в Запорізьке спеціалізоване управління № 1 тресту «Укрметалургремонт» науково-виробничого об'єднання «Черметмеханізація». У період з 29 травня 2005 року по 31 березня 2008 року позивач займав посаду підготовки составів до розливу плавок металу відкритого акціонерного товариства «Запоріжсталь».

16 грудня 2013 року ОСОБА_10 звернувся до Управління із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, відповідно до якого працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки, після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Рішенням від 18 грудня 2013 року № 19 Управління відмовило позивачу у задоволенні заяви у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, оскільки посада, на якій позивач працював у період з 11 серпня 1981 року по 14 серпня 1991 року, віднесена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 (чинного в період роботи позивача), та не дає права на призначення пенсії відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду та просив зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах, зарахувавши стаж його роботи у період з 11 серпня 1981 року по 14 серпня 1991 року як стаж роботи на посаді, віднесеній до Списку № 1.

Заводський районний суд міста Запоріжжя постановою від 25 березня 2014 року позов задовольнив: визнав протиправними дії Управління та скасував оскаржуване рішення від 18 грудня 2013 року № 19; зобов'язав відповідача призначити ОСОБА_10 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з урахуванням спеціального стажу за період з 11 серпня 1981 року по 14 серпня 1991 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що для підтвердження пільгового стажу роботи позивача відповідачу були надані всі необхідні архівні довідки, уточнюючі довідки і трудову книжку, де є відповідні записи про шкідливі умови праці, але зазначені документи не були повною мірою проаналізовані відповідачем при винесенні рішення.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 3 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2015 року, рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовив.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд, з яким погодився суд касаційної інстанції, виходив із того, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок), та статті 100 Закону № 1788-XII права на призначення пенсії відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII ОСОБА_10 не має, оскільки до пільгового стажу за Списком № 1 зараховується лише період роботи з 26 січня по 14 серпня 1991 року.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ОСОБА_10, посилаючись на неоднакове застосування статей 13 та 62 Закону № 1788-XII, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2014 року, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2015 року та залишити в силі постанову Заводського районного суду міста Запоріжжя від 25 березня 2014 року.

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права позивач надав рішення Вищого адміністративного суду України від 6 лютого 2014 року (№ К/800/54404/13).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС однією із підстав перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що з 26 січня 1991 року посада, на якій працював позивач у період з 11 серпня 1981 року по 14 серпня 1991 року, віднесена до Списку № 1, але права на призначення пенсії відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII ОСОБА_10 не має, оскільки до пільгового стажу за Списком № 1 зараховується лише період роботи з 26 січня по 14 серпня 1991 року.

У рішенні, наданому заявником на підтвердження наведених у заяві доводів, касаційний суд дійшов висновку, що наявними доказами підтверджується наявність пільгового стажу роботи позивача.

Оскільки обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі, рішення у якій додано до заяви, то у задоволенні заяви ОСОБА_10 слід відмовити.

Ураховуючи наведене, керуючись частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_10 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Ф. Волков Судді: М.І. Гриців О.А. Коротких О.В. Кривенда В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін О.О. Терлецький