П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Волкова О.Ф., суддів:Гриціва М.І., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_9 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області (далі - КДКА), треті особи: Рада адвокатів Херсонської області, ОСОБА_10, про визнання протиправними та скасування рішень про порушення дисциплінарної справи та про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2014 року ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 25 квітня 2014 року про порушення дисциплінарної справи стосовно нього та від 23 травня 2014 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 2 роки (далі - спірні рішення, рішення від 23 травня 2014 року відповідно).

На обґрунтування позову зазначив, що спірні рішення не узгоджуються з вимогами законодавства, видані з перевищенням повноважень КДКА та порушують його права.

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 20 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2014 року, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення від 23 травня 2014 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Задовольняючи позов частково, суди виходили з того, що відповідачі не надали та до матеріалів справи не додали конкретних, беззаперечних, належних та допустимих доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Фактично висновок КДКА побудований на її власних припущеннях.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29 вересня 2015 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 червня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2014 року скасував, а провадження у справі закрив.

Приймаючи таке рішення, касаційний суд вказав, що справу належить розглядати не в порядку адміністративного судочинства, а в порядку цивільного судочинства, оскільки кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не є суб'єктом владних повноважень, не здійснює владних управлінських функцій на основі законодавства, а адвокатська діяльність не є публічною службою у розумінні пункту 15 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС, ОСОБА_9, посилаючись на неоднакове застосування статей 2-4, 17 КАС, просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до цього ж суду.

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права позивач надав рішення Вищого адміністративного суду України від 17 жовтня, 6 листопада 2013 року, 20 березня 2014 року (№№ К-19488/10, К/800/35002/13, К/9991/60191/11 відповідно), у яких касаційний суд дійшов висновку про правомірність рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарних стягнень до адвокатів з огляду на доведеність дисциплінарних проступків.

Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

За змістом статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) під цивільною юрисдикцією розуміється компетенція загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 3, 15 ЦПК).

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до статті 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС).

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4 КАС).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 КАС суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб'єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Згідно з частиною другою статті 59 Конституції України для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Статтею 2 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатура - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Разом з тим, згідно з частиною п'ятою статті 50 Закону № 5076-VI кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури делеговані повноваження приймати рішення про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.

Отже відносини, що виникли у справі, яка розглядається між адвокатом ОСОБА_9 та КДКА з приводу застосування до нього дисциплінарного стягнення є публічно-правовими, а спір - адміністративно-правовим, який відповідно до статті 2 КАС є предметом розгляду адміністративних судів в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, ухвала Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2015 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до цього ж суду.

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву ОСОБА_9 задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до цього ж суду.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Ф. ВолковСудді:М.І. ГрицівО.В. Кривенда В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко О.Б. ПрокопенкоІ.Л. Самсін О.О. Терлецький