ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 рокум. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоПанталієнка П.В., суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., при секретарі судового засідання Шатило Р.П.,

за участю представників: голови громадської організації «Захист Українського Народу» (далі - Громадська організація) - Цімейка Б.А., представника Адміністрації Президента України - Гуцала Д.С., представників Національного банку України (далі - НБУ) - Котванова В.В., Шульженка В.В., Шолох Ю.М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Громадської організації до Президента України Порошенка Петра Олексійовича, третя особа - Голова НБУ Гонтарєва Валерія Олексіївна, про визнання дії та бездіяльності протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

21 липня 2015 року Громадська організація звернулася до Вищого адміністративного суду України з позовом про визнання протиправними дії та бездіяльності Президента України Порошенка П.О. та зобов'язання його вчинити певні дії, посилаючись на те, що при внесенні подання в порядку статті 106 Конституції України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_385/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1> щодо призначення Верховною Радою України на посаду Голови НБУ Гонтарєвої В.О. відповідачу було достеменно відомо про недостовірність даних в її автобіографії та відомостях про трудову діяльність, що унеможливлює перебування останньої на вказаній посаді. Президент України, на думку позивача, вчиняє протиправну бездіяльність, що полягає у невиконанні обов'язку внести подання про звільнення з посади Голови НБУ Гонтарєвої В.О. Просила зобов'язати Президента України Порошенка П.О. внести до Верховної Ради України подання про звільнення Гонтарєвої В.О. з посади Голови НБУ.

Позивач зазначив, що строк звернення до суду не пропустив, оскільки про подання Гонтарєвою В.О. недостовірних відомостей про себе йому стало відомо 2 червня

2015 року з офіційного сайту інформаційного агентства «RBC Україна» за результатами журналістського розслідування ОСОБА_1.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29 липня 2015 року залишив без розгляду вказаний адміністративний позов, пославшись на статті 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

5 серпня 2015 року Громадська організація звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від

29 липня 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 237 КАС, у якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу до касаційного суду для продовження її розгляду.

Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов Громадської організації, Вищий адміністративний суд України виходив із того, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та його поновлення.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не може погодитись з таким рішенням Вищого адміністративного суду України, оскільки позивач, зокрема, оспорює як дії Президента України щодо призначення Гонтарєвої В.О. на посаду Голови НБУ, так і його бездіяльність щодо її звільнення з посади.

Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.

Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

Відтак початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас за правилами частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Суд, отримавши позов, зобов'язаний з'ясувати чи має місце порушення суб'єктивних прав, свобод чи інтересів особи.

У разі наявності порушення прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом своїх прав за межами, встановлених главою 8 КАС строків, суд може поновити їх та вирішити спір по суті (задовольнити вимоги) чи залишити заяву без розгляду.

У випадку, коли суб'єктивне право, свободи або інтереси не порушені, а відтак і не підлягають судовому захисту, застосування строків звернення до суду є помилковим. Іншими словами, інститут строків застосовується лише у разі реального порушення суб'єктивних прав, свобод та інтересів особи, що звернулась із позовом.

Разом з цим суд не з'ясував чи порушені суб'єктивні права, свободи або інтереси позивача, якщо так, то в чому полягають і коли сталися такі порушення, якщо вони мали місце, при цьому слід мати на увазі, що явище бездіяльності є триваючим.

За таких обставин та з огляду на предмет спору і характер спірних відносин, на думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, ухвала Вищого адміністративний суд України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до цього суду.

Керуючись статтями -241243 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2359/ed_2014_04_27/pravo1/T052747.html?pravo=1>Кодексу адміністративного судочинства України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2379/ed_2014_04_27/pravo1/T052747.html?pravo=1>, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву громадської організації «Захист Українського Народу» задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2015 року скасувати, а справу передати на розгляд до Вищого адміністративного суду України.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2310/ed_2014_04_27/pravo1/T052747.html?pravo=1>.

ГоловуючийП.В. Панталієнко Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців О.А. КороткихО.В. КривендаВ.В. КривенкоВ.Л. Маринченко І.Л. СамсінО.О. Терлецький