П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенди О.В.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,

за участю представників:

позивачів - ОСОБИ_1,

відповідача - ОСОБА_10, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБИ_2, ОСОБИ_1, ОСОБИ_3, ОСОБИ_4, ОСОБИ_5, ОСОБИ_6, ОСОБИ_7 до Президента України, Голови Ради національної безпеки і оборони України, Верховного головнокомандувача Збройних Сил України ОСОБА_12 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Президента України, Голови Ради національної безпеки і оборони України, Верховного головнокомандувача Збройних Сил України ОСОБА_12 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

На обґрунтування позову зазначили, що під час проведення антитерористичної операції в смт Новосвітлівка Краснодонського району Луганської області було повністю зруйновано їхні житлові будинки та інші будівлі. У зв'язку з цим вони звернулися до Президента України, щоб вирішити питання відшкодування їм матеріальної та моральної шкоди, проте їхні заяви не були розглянуті відповідно до Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 6 липня 2015 року позовну заяву залишив без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки позивачі повторно не прибули у судове засідання без поважних причин та від них не надійшло заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, позивачі звернулись із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 4 частини першої статті 237 КАС, у якій просять скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2015 року і задовольнити їхні позовні вимоги. Наводять доводи щодо неналежного повідомлення позивачів про дату розгляду справи судом.

У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 підтримав заяву про перегляд судового рішення, пояснив, що позивачі не були належним чином повідомлені про дату і час розгляду їхнього позову у Вищому адміністративному суді України.

Представник Президента України ОСОБА_10 заперечив проти доводів заявника і просив відмовити у задоволенні заяви.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 33 КАС судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Статтею 38 КАС визначено порядок виклику шляхом надсилання тексту повістки електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою. Зокрема, суб'єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою (факсимільним повідомленням) на адресу електронної пошти або на номер факсу (телефаксу), які містяться у Єдиній базі даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб'єктів владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду і приєднується секретарем судового засідання до справи. Таке підтвердження є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду. Якщо протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки підтвердження від суб'єкта владних повноважень не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду.

Частиною другою цієї статті передбачено, що такий порядок може бути застосовано також щодо особи, яка бере участь у справі, незалежно від того, чи є вона суб'єктом владних повноважень, у разі, якщо вона зазначила адресу своєї електронної пошти (номер факсу, телефаксу) і не висловила заперечень проти її використання для одержання текстів судових рішень та інших документів.

Наведені норми законодавства зобов'язують суд при підготовці адміністративної справи до судового розгляду вжити необхідних заходів для виклику на судовий розгляд осіб, які беруть участь у справі.

Як убачається з оскаржуваної ухвали, підставами для залишення позовної заяви без розгляду стало те, що позивачі повторно не прибули у судове засідання без поважних причин та від них не надійшло заяви про розгляд справи за їх відсутності.

При цьому суд виходив із того, що ухвалою від 11 червня 2015 року у справі закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду на 22 червня 2015 року. Про дату, час та місце судового розгляду справи з огляду на відсутність поштового сполучення з населеним пунктом, вказаним позивачами як місце реєстрації, позивачі повідомлялися: шляхом направлення на адресу електронної пошти, вказану позивачами у позовній заяві як засіб зв'язку; за номером мобільного телефону, вказаному у позовній заяві як засіб зв'язку; на адресу Головпоштамту міста Києва, 01001, «до запитання» та поштовою кореспонденцією, переданою працівникам поштового відділення К-29 з метою здійснення поштового відправлення у випадку відновлення поштового сполучення із населеним пунктом, вказаним позивачами у позовній заяві.

У судове засідання 22 червня 2015 року позивачі та їх представник не прибули, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 6 липня 2015 року. Про цю дату, час та місце судового розгляду справи з огляду на відсутність поштового сполучення з населеним пунктом, вказаним позивачами як місце реєстрації, позивачі також повідомлялися: шляхом направлення на адресу електронної пошти, вказану позивачами у позовній заяві як засіб зв'язку; за номером мобільного телефону, вказаному у позовній заяві як засіб зв'язку; на адресу Головпоштамту міста Києва, 01001, «до запитання».

У судове засідання 6 липня 2015 року позивачі та їх представник не прибули, про причини неявки суд не повідомили.

Суд встановив, що електронні повідомлення про призначення справи до судового розгляду, надіслані за адресою електронної пошти, що вказана у позовній заяві, не вручені адресату у зв'язку з тим, що адреса електронної пошти одержувача має неприпустимий формат. Абонент за номером телефону, що вказаний у позовній заяві як засіб зв'язку, не відповідав у зв'язку з відсутністю факту телефонного з'єднання. Поштове відправлення суду на адресу Головпоштамту міста Києва, 01001, «до запитання» повернулося у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Проте, як убачається із матеріалів справи, електронні повідомлення про призначення справи до судового розгляду надіслані за адресою електронної пошти, яка відрізняється від вказаної у позовній заяві. Зокрема, у документах щодо неможливості доставки повідомлень (а. с. 107, 109) зазначено, що адреса електронної пошти одержувача ia.ivan.@mail.ru, за якою ці повідомлення і були надіслані, має неприпустимий формат.

Як видно зі змісту позовної заяви, у ній зазначена адреса електронної пошти ia.ivan@mail.ru, тобто перед символом @ крапка відсутня. Водночас в адресі електронної пошти, за якою позивачам надсилалися повідомлення про розгляд справи, перед символом @ стоїть крапка.

Колегія суддів вважає, що оскільки за вказаною у позовній заяві адресою електронної пошти повідомлення про розгляд справи позивачам не надсилались, іншої адреси, за якою б вони могли отримати зазначені повідомлення, вони не зазначили, висновок суду про неприбуття позивачів у судове засідання без поважних причин є передчасним.

За таких обставин ухвала Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2015 року підлягає скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд.

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

постановила:

Заяву ОСОБИ_2, ОСОБИ_1, ОСОБИ_3, ОСОБИ_4, ОСОБИ_5, ОСОБИ_6, ОСОБИ_7 задовольнити частково.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2015 року скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд до цього ж суду.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Кривенда

Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців О.А. Коротких В.В. Кривенко В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко І.Л. Самсін О.О. Терлецький