П ОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючогоСімоненко В.М.,суддів:Гуменюка В.І., Лященко Н.П., Охрімчук Л.І.,Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,Яреми А.Г., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна про стягнення грошової вартості майнових паїв за заявою ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 квітня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що після смерті батька ОСОБА_2 та матір ОСОБА_3 він успадкував належні їм паї членів колективного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна (далі - КСП ім. Ватутіна), реорганізованого у приватне сільськогосподарське підприємство імені Ватутіна (далі - ПСП ім. Ватутіна), і йому видано свідоцтва про право власності на майнові паї члена КСП ім. Ватутіна (майнові сертифікати) серії НОМЕР_1 і НОМЕР_2, відповідно до яких, його частки визначено в розмірі 5 тис. 461 грн, або 0,317% та 5 тис. 120 грн, або 0,294%. У зв'язку з тим, що відповідач відмовив йому у видачі майнового паю в натурі, за користування паями орендну плату не сплачує, ОСОБА_1 просив стягнути на свою користь вартість майнових паїв у грошовому еквіваленті в сумі 10 тис. 581 грн.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2015 року, відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 квітня 2015 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2015 року.

У поданій заяві ОСОБА_1 порушує питання про скасування рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій і ухвалення нового рішення про задоволення позову з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме норм -глави 26 Цивільного кодексу України (далі ЦК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843402/ed_2015_09_03/pravo1/T030435.html?pravo=1>), статей <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_44/ed_2014_10_30/pravo1/T211400.html?pravo=1>, 9 Закону України від 3 грудня 1999 року №1529/99 «Про колективне сільськогосподарське підприємство» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_54/ed_2014_10_30/pravo1/T211400.html?pravo=1> та пункту «а» частини першої Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_1999_12_03/pravo1/U1529_99.html?pravo=1>.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На підставі статті 360-4 ЦПК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3409/ed_2015_09_01/pravo1/T041618.html?pravo=1> Верховний Суд України скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, у разі неправильного застосування судом норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Суди встановили, що згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 12 лютого 2007 року, ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_2 успадкував право власності на майновий пай у пайовому фонді майна КСП ім. Ватутіна, реорганізованого у ПСП ім. Ватутіна, що знаходиться у селі Мала Вільшанка Вільшанського району Кіровградської області, належне спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майнового сертифіката) серії НОМЕР_3, виданого Маловільшанською сільською радою Вільшанського району Кіровоградської області 15 червня 2001 року, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай. Частка спадкодавця визначена в розмірі 5 тис. 461 грн, або 0,317%.

На підставі цього свідоцтва про право на спадщину за законом Маловільшанською сільською радою Вільшанського району Кіровоградської області позивачу 15 лютого 2007 року видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серії НОМЕР_1.

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 4 травня 2012 року ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_3 успадкував право власності на майновий пай у пайовому фонді майна КСП ім. Ватутіна, реорганізованого у ПСП ім. Ватутіна, що знаходиться у селі Мала Вільшанка Вільшанського району Кіровградської області, належне спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майнового сертифіката) серії НОМЕР_3, виданого Маловільшанською сільською радою Вільшанського району Кіровоградської області 15 червня 2001 року, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай. Частка спадкодавця визначена в розмір 5 тис. 120 грн, або 0,294%.

На підставі цього свідоцтва про право на спадщину за законом, позивач отримав свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серії НОМЕР_2, видане Маловільшанською сільською радою Вільшанського району Кіровоградської області 23 серпня 2012 року.

Відповідно до довідки НОМЕР_4 від 28 липня 2014 року ПСП ім. Ватутіна є правонаступником КСП ім. Ватутіна згідно з протоколом НОМЕР_5 від 28 лютого 2000 року.

20 червня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до ПСП ім. Ватутіна із заявою про видачу частки майна в натурі загальною вартістю 10 тис. 581 грн.

Листом від 23 липня 2014 року ПСП ім. Ватутіна повідомило позивача про неможливість отримання майна в натурі без розпорядження зборів співвласників майна колишнього КСП ім. Ватутіна.

Ухвалюючи рішення та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що члени КСП мають право отримати свій майновий пай лише відповідно до структури, визначеної рішенням зборів співвласників паїв у порядку виділу своєї частки зі спільного майна, в тому числі шляхом пред'явлення позову до всіх співвласників. Ураховуючи те, що рішення зборів співвласників про виділення в натурі паю позивачу не приймалося, а позов пред'явлено лише до одного із них - ПСП ім. Ватутіна - правонаступника КСП ім. Ватутіна, у власності якого перебуває лише частина майна, то позов задоволенню не підлягає. Разом з тим за висновком суду відмова в задоволенні позову до одного зі співвласників не позбавляє позивача права на звернення з такими вимогами до всіх співвласників майнових паїв.

Суд касаційної інстанції, переглядаючи справу в касаційному порядку, погодився з висновками суду апеляційної інстанції, указавши на правильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

У наданій для порівняння ухвалі Верховного Суду України від 20 жовтня 2010 року суд касаційної інстанції, зважаючи на обставини цієї конкретної справи, дійшов висновку щодо задоволення позову про стягнення вартості майнового паю, врахували, що позивач як член КСП, який вийшов з нього, має право на частину пайового фонду підприємства у визначеному розмірі, і хоча рішення зборів співвласників паїв про затвердження структури майнових паїв їх власників не приймалось, частка паю позивача є незначною, стягнення з відповідача вартості вказаного майнового паю суттєво не впливає на ведення його господарської діяльності та не порушує права та інтереси обох сторін чи інших власників майнових паїв.

Рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2013 року у справі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових паїв та переведення прав і обов'язків покупця на майнові сертифікати, на яке заявниця посилається на підтвердження своєї заяви, ухвалене у справі за наявності інших фактичних обставин, з іншим суб'єктним складом та предметом позову, ніж у справі, судове рішення в якій просить переглянути заявниця.

Порівняння вищенаведених судових рішень із судовим рішенням, яке переглядається, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового регулювання нормами матеріального права у спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 3605 ЦПК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1761/ed_2015_09_01/pravo1/T041618.html?pravo=1> Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердились.

Керуючись статтею 3603 ЦПК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1759/ed_2015_09_01/pravo1/T041618.html?pravo=1>, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 квітня 2015 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.

Головуючий В.М. Сімоненко

Судді : В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук

Я.М. Романюк

Ю.Л. Сенін

А.Г. Ярема