П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гуменюка В.І., суддів:Лященко Н.П.,Романюка Я.М.,Сімоненко В.М., Охрімчук Л.І.,Сеніна Ю.Л.,Яреми А.Г.,

за участю представника публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» ‒ Кондякова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» до ОСОБА_9, ОСОБА_10 про стягнення заборгованості за кредитним договором за заявою ОСОБА_10 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 березня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2014 року публічне акціонерне товариство «Банк «Форум» (далі - ПАТ «Банк «Форум») звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 13 червня 2008 року між акціонерним комерційним банком «Форум» (далі - АКБ «Форум»), правонаступником якого є ПАТ «Банк «Форум», та ОСОБА_9 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 105 тис. доларів США зі сплатою 13 % річних та кінцевим терміном повернення до 10 червня 2033 року. З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором 13 червня 2008 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Форум», та ОСОБА_10 укладено договір поруки. 27 вересня 2010 року між ПАТ «Банк «Форум» та ОСОБА_9 укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору від 13 червня 2008 року, згідно з яким змінено пункти 2.3 і 2.7 договору щодо порядку повернення позичальником кредиту та процентів за його користування.

Посилаючись на зазначені обставини та невиконання ОСОБА_9 зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку із чим станом на 8 травня 2014 року утворилась заборгованість зі сплати кредиту та процентів за його користування у розмірі 123 тис. 676 доларів США 69 центів, ПАТ «Банк «Форум» просило задовольнити його позовні вимоги і стягнути солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на його користь зазначену суму заборгованості та 54 тис. 830 грн 19 коп. у рахунок сплати нарахованої пені.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 28 листопада 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 20 січня 2015 року, позов задоволено: стягнуто солідарно з ОСОБА_9, ОСОБА_10 на користь ПАТ «Банк «Форум» заборгованість за кредитним договором у розмірі 123 тис. 676 доларів США 69 центів та пеню у розмірі 54 тис. 830 грн 19 коп.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 березня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_10 відхилено, рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 28 листопада 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 20 січня 2015 року залишено без змін.

У травні 2015 року до Верховного Суду України звернулася ОСОБА_10 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 березня 2015 року, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статей 252‒255, 258, 261, частини четвертої статті 267 та 549 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), унаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення в подібних правовідносинах.

На підтвердження підстав подання заяви про перегляд судових рішень заявниця надала ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 листопада 2014 року та 21 січня 2015 року.

У зв'язку із цим ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 березня 2015 року, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Банк «Форум», перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно зі статтею 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, були застосовані правильно.

Суди встановили, що 13 червня 2008 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Форум», та ОСОБА_9 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 105 тис. доларів США зі сплатою 13 % річних та кінцевим терміном повернення до 10 червня 2033 року.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором 13 червня 2008 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Форум», та ОСОБА_10 укладено договір поруки, за умовами якого вона поручилася солідарно з ОСОБА_9 у повному обсязі відповідати за виконання його зобов'язань за кредитним договором (пункти 1.1, 3.1 договору поруки).

27 вересня 2010 року між ПАТ «Банк «Форум» та ОСОБА_9 укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору від 13 червня 2008 року, на підставі якого пункти 2.3 і 2.7 кредитного договору змінено в частині розрахункових рахунків банку, на які слід перераховувати щомісячні платежі за кредитним договором.

2 квітня 2014 року боржнику й поручителю направлено вимоги про погашення заборгованості, які не виконані в добровільному порядку.

22 травня 2014 року ПАТ «Банк «Форум» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості з боржника і поручителя у зв'язку з невиконанням боржником узятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

Згідно з розрахунком, наданим ПАТ «Банк «Форум», заборгованість ОСОБА_9 зі сплати кредиту та процентів за його користування станом на 8 травня 2014 року складала 123 тис. 676 доларів США 69 центів. Крім того, банком нараховано пеню в розмірі 54 тис. 830 грн 19 коп.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Банк «Форум», суд першої інстанції, з висновками якого погодились і суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що ОСОБА_9 належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, унаслідок чого утворилась заборгованість, яка на підставі статей 526, 553, 554, 1054 ЦК України підлягає стягненню солідарно з боржника й поручителя.

ОСОБА_10 зазначає, що суд касаційної інстанції під час розгляду справ з подібним предметом спору, підставою позову, змістом позовних вимог та встановленими судом фактичними обставинами й однаковим матеріально-правововим регулюванням спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У наданих для порівняння судових рішеннях Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційний суд дійшов таких висновків:

- в ухвалі від 29 жовтня 2014 року зазначено, що перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами), починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню в межах позовної давності щодо кожного з платежів. Крім того, стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою. Таку правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-20цс14. Установивши, що відповідач оспорює розрахунок заборгованості, наданий кредитодавцем, суд касаційної інстанції дійшов висновку про невстановлення судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим на підставі статті 338 ЦПК України скасував судові рішення судів попередніх інстанцій, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції, при цьому зазначив, що під час нового розгляду справи судам слід перевірити розрахунок кредитної заборгованості на відповідність його вимогам законодавства та умовам кредитного договору, з'ясувати момент настання строку погашення кожного чергового платежу, з якого повинна обчислюватися позовна давність та розрахунок неустойки;

- в ухвалі від 21 січня 2015 року зазначено, що оскільки умовами кредитного договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13. Установивши, що в апеляційній скарзі відповідач зазначав про пропуск кредитодавцем трирічного строку для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що апеляційний суд, відхиляючи доводи заявника щодо спливу позовної давності, не звернув уваги на висновки Верховного Суду України щодо початку перебігу позовної давності у справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами, якщо умовами цих договорів передбачено погашення кредиту шляхом унесення щомісячних платежів. Крім того, суд касаційної інстанції не обґрунтував відхилення доводів заявника про розмір заборгованості, не зазначив, за яку суму коштів було реалізовано заставлене майно, передане боржником на реалізацію, та не навів відповідних розрахунків, у зв'язку із чим, керуючись положеннями статті 338 ЦПК України, скасував судове рішення апеляційного суду, направивши справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У справі, яка переглядається, суд стягнув з боржника і поручителя заборгованість у розмірі, визначеному ПАТ «Банк «Форум» у наданому розрахунку цієї заборгованості, в якому зазначено період, за який вона виникла, та період, за який нараховано пеню. Зазначений розрахунок відповідачами не оспорювався. Про сплив позовної давності та застосування наслідків її спливу відповідачами в судах попередніх інстанцій не заявлялося і це питання судами не досліджувалося.

У судових рішеннях, наданих заявницею на підтвердження підстав для перегляду судового рішення, та в судовому рішенні, про перегляд якого подано заяву, наявні різні фактичні обставини справи, що не свідчать про неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми матеріального права.

Таким чином слід дійти висновку, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, що відповідно до частини першої статті 3605 ЦПК України є підставою для відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення суду касаційної інстанції Верховним Судом України.

За таких обставин у задоволенні заяви ОСОБА_10 слід відмовити.

Керуючись статтями 355, 3603 , 3605 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_11 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 березня 2015 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті

355 ЦПК України.

Головуючий В.І. Гуменюк

Судді: Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук

Я.М. Романюк

Ю.Л. Сенін

В.М. Сімоненко

А.Г. Ярема