П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року м. КиївСудова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Жайворонок Т.Є., суддів:Барбари В.П.,Потильчака О.І., Берднік І.С.,Шицького І.Б., - Колесника П.І., за участю представників:

Генеральної прокуратури України - Гнатюка М.М.,

відповідача - Букевича Ю.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву заступника Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28 січня 2016 року у справі № 906/165/15 за позовом прокурора Малинського району Житомирської області в інтересах держави в особі: Малинської районної державної адміністрації Житомирської області (далі - Малинська РДА), територіальної громади сіл, селищ та міст Малинського району в особі Малинської районної ради Житомирської області, Державної екологічної інспекції у Житомирській області (далі - Держекоінспекція) до товариства з обмеженою відповідальністю «Рибацький хутір» (далі - ТОВ «Рибацький хутір»), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Пиріжківська сільська рада Малинського району Житомирської області (далі - Пиріжківська сільрада), про розірвання договору оренди земельної ділянки, розірвання договору оренди водного об'єкта, зобов'язання привести земельну ділянку до попереднього стану, зобов'язання повернути земельну ділянку, зобов'язання повернути водний об'єкт,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року прокурор Малинського району Житомирської області звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що у 2009 році між Малинською РДА (орендодавець) і ТОВ «Рибацький хутір» (орендар) було укладено договори оренди земельної ділянки та водного об'єкта з призначенням для риборозведення. За умовами договорів самовільну забудову об'єктів оренди заборонено. У грудні 2013 року Держекоінспекцією проведено обстеження та складено акт, яким установлено, що ТОВ «Рибацький хутір» на орендованій земельній ділянці встановило 6 будівель (споруд) - 1 будинок рибалки та 5 малих архітектурних форм; 6 червня 2013 року ТОВ «Рибацький хутір» отримало свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення - будинок рибалки. Орендодавець згоди на забудову не надавав, будівництво виконано без відповідних дозвільних документів, зазначені будівлі (споруди) є самочинним будівництвом; будівлі (споруди) розташовано на незначній відстані від урізу води, що суперечить вимогам Земельного кодексу України (далі - ЗК) та Водного кодексу України (далі - ВК); орендарем порушено істотні умови зазначених договорів. Зважаючи на викладене, прокурор Малинського району Житомирської області просив:

- розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 10 квітня 2009 року між Малинською РДА і ТОВ «Рибацький хутір»;

- розірвати договір оренди водного об'єкта, укладений 13 квітня 2009 року між Малинською РДА і ТОВ «Рибацький хутір»;

- зобов'язати ТОВ «Рибацький хутір» привести земельну ділянку водного фонду, передану в користування на підставі акта приймання-передачі від 10 квітня 2009 року, до попереднього стану шляхом знесення збудованих будинку рибалки та 5 малих архітектурних форм;

- зобов'язати ТОВ «Рибацький хутір» повернути у власність держави в особі Малинської РДА земельну ділянку з водним об'єктом загальною площею 19,6211 га, кадастровий номер 1823486800:09:000:0166, вартістю відповідно до нормативної грошової оцінки 10 148,24 грн, за актом приймання-передачі;

- зобов'язати ТОВ «Рибацький хутір» повернути у власність держави в особі Малинської РДА водний об'єкт площею водного плеса 13,1044 га, розташований за межами с. Пиріжки Малинського району Житомирської області.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 3 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено:

- розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений 10 квітня 2009 року між Малинською РДА і ТОВ «Рибацький хутір»;

- розірвано договір оренди водного об'єкта, укладений 13 квітня 2009 року між Малинською РДА і ТОВ «Рибацький хутір»;

- зобов'язано ТОВ «Рибацький хутір» привести земельну ділянку водного фонду, передану в користування на підставі акта приймання-передачі від 10 квітня 2009 року, до попереднього стану шляхом знесення збудованих будинку рибалки та 5 малих архітектурних форм;

- зобов'язано ТОВ «Рибацький хутір» повернути у власність держави в особі Малинської РДА земельну ділянку з водним об'єктом загальною площею 19,6211 га, кадастровий номер 1823486800:09:000:0166, вартістю відповідно до нормативної грошової оцінки 10 148,24 грн, за актом приймання-передачі;

- зобов'язано ТОВ «Рибацький хутір» повернути у власність держави в особі Малинської РДА водний об'єкт площею водного плеса 13,1044 га, розташований за межами с. Пиріжки Малинського району Житомирської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 28 січня 2016 року постанову апеляційного суду скасовано, рішення суду першої інстанції залишено в силі.

У заяві про перегляд із підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), заступник Генерального прокурора України просить скасувати постанову суду касаційної інстанції та залишити в силі постанову апеляційного суду, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права.

В обґрунтування заяви надано копії постанов Вищого господарського суду України від 22 січня 2013 року у справі № 5011-51/6481-2012 та від 17 березня 2014 року у справі № 5011-47/15551-2012.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню.

У справі, яка розглядається, судом установлено, що 10 квітня 2009 року між Малинською РДА (орендодавець) і ТОВ «Рибацький хутір» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір).

Згідно з п. 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду для риборозведення, розташовану за межами населеного пункту, із земель запасу Пиріжківської сільради, на підставі розпорядження голови Малинської РДА від 26 березня 2009 року № 79.

Пунктом 2 Договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 19,6211 га, з них: сільськогосподарські землі (рілля) 4,0734 га, забудовані землі, всього 1,2721 га (в тому числі: інші (відвали) 0,3434 га, під дорогами 0,6902 га, під гідротехнічними спорудами (гребля) 0,2379 га), болото 1,1712 га, водний об'єкт (став), всього 13,1044 га (в тому числі під штучними водостоками (канавами, каналами та ін.) 0,2470 га, ставками 12,8574 га). Кадастровий номер земельної ділянки 1823486800:09:000:0166.

На земельній ділянці об'єктів нерухомості немає, за винятком гідротехнічної споруди-дамби, переданої орендареві згідно з договором оренди від 17 грудня 2008 року Пиріжківською сільрадою (п. 3 Договору).

Договір укладено строком на 30 років (п. 7 Договору).

Відповідно до п.п. 14, 15, 17 Договору земельна ділянка передається в оренду для риборозведення. Цільове призначення земельної ділянки: землі водного фонду. Умови збереження стану об'єкта оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки, орендар зобов'язаний не погіршувати стан земельної ділянки.

Пунктом 32 Договору визначено право орендаря за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому порядку інші будівлі та споруди.

Згідно з п.п. 38, 39 Договору його дія припиняється шляхом розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 22 Договору).

ТОВ «Рибацький хутір» прийняло від Малинської РДА в оренду зазначену земельну ділянку на підставі акта приймання-передачі від 10 квітня 2009 року.

13 квітня 2009 року між Малинською РДА (орендодавець) і ТОВ «Рибацький хутір» (орендар) укладено договір оренди водного об'єкта (далі - Договір оренди водного об'єкта).

Відповідно до п. 1.1 цього договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування на підставі розпорядження голови Малинської РДА від 26 березня 2009 року № 79 водний об'єкт (став), розташований за межами населеного пункту с. Пиріжки на території Пиріжківської сільради, загальною площею 19,6211 га, з них: болото 1,1712 га, дорога 0,6902 га, гідроспоруди 0,2379 га, прибережна смуга 4,4174 га; водний об'єкт (став), всього 13,1044 га, в тому числі: під штучними водостоками (канавами, каналами та ін.) 0,2470 га, ставками 12,8574 га.

Згідно з п.п. 1.2, 2.1 Договору оренди водного об'єкта земельна ділянка, на якій розташований вказаний водний об'єкт, передана в оренду орендареві відповідно до Договору. Договір оренди водного об'єкта укладено строком на 30 років.

Водний об'єкт (став) передається в користування для риборозведення (п. 4.1 Договору оренди водного об'єкта).

Визначено умови збереження стану об'єкта оренди: забороняється розміщення будь-яких об'єктів; благоустрій прилеглої території; використання за цільовим призначенням; без права суборенди; забезпечення виконання умов природоохоронного, санітарного, земельного, водного законодавства, ветеринарних правил та правил риборозведення (п. 4.2 Договору оренди водного об'єкта).

Відповідно п.п. 9.3, 9.4 Договору оренди водного об'єкта його дія припиняється шляхом розірвання, зокрема за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованого об'єкта, яке істотно перешкоджає його використанню. Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається.

Після припинення дії цього договору орендар повертає орендодавцеві водний об'єкт (став) у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав його в оренду, про що складається акт приймання-передачі (п. 4.4 Договору оренди водного об'єкта).

ТОВ «Рибацький хутір» прийняло від Малинської РДА в оренду зазначений водний об'єкт на підставі акта приймання-передачі об'єкта оренди від 13 квітня 2009 року.

На виконання постанови прокурора Малинського району від 5 серпня 2013 року № 85/101-13 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів Держекоінспекція здійснила обстеження земельної ділянки та водного об'єкта (ставу), розташованих за межами населеного пункту с. Пиріжки на території Пиріжківської сільради та переданих в оренду ТОВ «Рибацький хутір».

За результатами цієї перевірки складено акт від 17 грудня 2013 року, з якого вбачається, що на час перевірки на землях водного фонду, а саме в межах прибережної захисної смуги водного об'єкта (площа якої відповідно до Договору оренди водного об'єкта становить 4,4174 га), встановлено (виконано будівельні роботи) 6 будівель (споруд): 1 будинок рибалки та 5 малих архітектурних форм. Зазначені будівлі розміщено на незначній відстані від урізу води, а саме: будівля № 1 на відстані 1 м; будівля № 2 - 3,5 м; будівля № 3 - 2,5 м; будівля № 4 - 2 м; будівля № 5 - 2,75 м; будівля № 6 - 1 м. Будівлі (споруди) встановлено за допомогою залізобетонних плит (перетинок) на залізобетонних опорах (блоках).

Зазначений факт відображено у протоколі огляду місця події від 25 січня 2015 року, проведеного під час розслідування кримінального провадження № 42014060220000003, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 9 квітня 2014 року за ч. 1 ст. 364 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909848/ed_2015_10_06/pravo1/T012341.html?pravo=1>, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909904/ed_2015_10_06/pravo1/T012341.html?pravo=1>.

У матеріалах справи міститься декларація від 30 травня 2012 року № КТ 20212086752 про готовність об'єкта до експлуатації (нежитлового приміщення - будинку рибалки з функціональним призначенням - для ведення рибогосподарства), затверджена інспекцією державного архітектурного нагляду в Житомирській області.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Пиріжківскьої сільради від 21 лютого 2013 року № 185 «Про оформлення права власності об'єктів нерухомого майна» останній не заперечував проти оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна - комплекс будівель і споруд № 7 (будинок рибалки), розташований за межами населеного пункту Пиріжківської сільради; заявникові (ОСОБА_9, який є директором ТОВ «Рибацький хутір») рекомендовано звернутися до територіального органу державної реєстрації прав нерухомого майна за оформленням права власності на цей комплекс.

На підставі зазначеного рішення та договору оренди земельної ділянки реєстраційною службою Малинського районного управління юстиції Житомирської області 4 червня 2013 року внесено відомості до Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, будівля, будинок рибалки, розташоване за адресою: Житомирська область, Малинський район, сільрада Пиріжківська, комплекс будівель і споруд № 7, за ТОВ «Рибацький хутір» і видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 6 червня 2013 року за номером САЕ 085055.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 14 жовтня 2014 року у справі № 906/997/14 за позовом прокурора Малинського району в інтересах держави в особі Малинської РДА до Пиріжківської сільради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Житомирській області, ТОВ «Рибацький хутір» про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Пиріжківської сільради від 10 червня 2009 року «Про надання дозволу на проведення благоустрою прибережної смуги», визнання незаконним рішення інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області від 30 травня 2012 року щодо реєстрації декларації № КТ20212086752 про готовність об'єкта до експлуатації, визнання недійсною та скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації; визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету Пиріжківської сільради від 21 лютого 2013 року № 185 «Про оформлення права власності об'єктів нерухомого майна» провадження у справі в частині скасування державної реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації припинено, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. При цьому в рішенні зазначено, що підставою для відмови у задоволенні позову є, зокрема, те, що рішення виконавчого комітету Пиріжківської сільради від 21 лютого 2013 року № 185 «Про оформлення права власності об'єктів нерухомого майна» має рекомендаційний характер (не породжує жодних прав та обов'язків для сторін). Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25 грудня 2014 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Згідно з листом Малинської РДА від 19 травня 2014 року № 09/833 ТОВ «Рибацький хутір» із квітня 2009 року не зверталося за наданням дозволу на забудову та розміщення споруд на прибережних захисних смугах орендованої земельної ділянки.

Відповідно до листа Малинської РДА від 31 січня 2015 року № 09/207 на зазначену земельну ділянку містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації ТОВ «Рибацький хутір» не надавалися .

9 липня 2014 року розпорядженням голови Малинської РДА № 165, з урахуванням звернення ТОВ «Рибацький хутір», затверджено детальний план території земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів на території Пиріжківської сільради, для визначення режиму та параметрів використання земельних ділянок для ведення садівництва та для риборозведення.

Згідно з п. 2.3 цього плану на території, що проектується, передбачається розмістити такі будівлі та споруди, до складу яких, у тому числі, входять некапітальна споруда для тимчасового перебування рибалок, для складування інвентарю, устаткування та кормів - 23 од., альтанка для риболовлі - 17 од., альтанка - 1 од. та ін.

Цей детальний план розроблено, зокрема, на підставі розпорядження Малинської РДА від 16 грудня 2013 року № 364 «Про розроблення детального плану території, розташованої за межами населених пунктів на території Пиріжківської сільської ради, для визначення режиму та параметрів земельної ділянки водного фонду для риборозведення».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що:

- ТОВ «Рибацький хутір» здійснило самочинне будівництво будинку рибалки та 5 малих архітектурних форм на орендованій земельній ділянці, без отримання відповідних дозвільних документів на здійснення такої забудови;

- договорами оренди земельної ділянки та водного об'єкта заборонено самовільну забудову земельної ділянки та розміщення будь-яких об'єктів відповідно; самочинна забудова є істотним порушенням цих договорів та підставою для їх розірвання;

- таке будівництво здійснено з порушенням вимог ЗК і ВК щодо заборони будівництва будь-яких споруд у прибережних захисних смугах, оскільки спірні об'єкти розташовано у безпосередній близькості від урізу води;

- наявність детального плану територій, затвердженого Малинською РДА у 2014 році, яким передбачено розміщення на спірній земельній ділянці споруд для тимчасового перебування рибалок, для складування інвентарю, устаткування та кормів, альтанок не свідчить про погодження будівництва спірних будівель (споруд) ТОВ «Рибацький хутір»;

- рішення Пиріжківської сільради від 21 лютого 2013 року № 185, на підставі якого зареєстровано право власності на спірні будівлі (споруди) за ТОВ «Рибацький хутір», має рекомендаційний характер (не породжує жодних прав та обов'язків сторін), що підтверджується висновком, викладеним у судових рішеннях у справі № 906/997/14 про визнання його незаконним.

Скасовуючи постанову апеляційного суду, суд касаційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на те, що:

- відсутні передбачені законом умови для розірвання договорів оренди на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК - на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, оскільки немає завданої відповідачем шкоди орендодавцеві внаслідок встановлення будинку рибалки та 5 малих архітектурних форм;

- дослідження істотності порушення відповідачем умов договорів оренди свідчить про недоведеність обставин позбавлення орендодавця того, на що він розраховував, укладаючи зазначені договори;

- судом першої інстанції правомірно враховано наявність детального плану територій, затвердженого Малинською РДА у 2014 році, яким передбачено розміщення зазначених некапітальних споруд у кількості 23 одиниць на спірній ділянці, та який є належним підтвердженням отримання необхідних письмових дозволів, у тому числі від орендодавця, на розміщення будівель і споруд, зокрема й спірних архітектурних форм.

Постанова суду касаційної інстанції не містить висновків щодо порушення ТОВ «Рибацький хутір» вимог ВК і ЗК, якими встановлено заборону будівництва будь-яких споруд у прибережних захисних смугах.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, крім зазначеного, виходив із того, що право власності ТОВ «Рибацький хутір» на будинок рибалки підтверджується свідоцтвом про право власності на підставі рішення Пиріжківської сільради від 21 лютого 2013 року № 185, доказів визнання якого недійсним не надано, що спростовує твердження прокурора про самочинне будівництво.

Разом із тим у наданій для порівняння постанові у справі № 5011-51/6481-2012 за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарго» про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки суд касаційної інстанції погодився із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову з огляду на порушення умов використання земельної ділянки та взятих за договором оренди зобов'язань. Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що договором оренди та ст.ст. 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі» передбачена можливість його розірвання у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем умов договору щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням. Оскільки відповідачем допущено порушення умов використання переданої йому за договором земельної ділянки, що є істотною умовою договору оренди земельної ділянки, відповідачем не доведено відсутності його вини у порушенні зобов'язань за цим договором, таке порушення є підставою для розірвання договору. У зв'язку з розірванням договору земельна ділянка підлягає поверненню орендодавцеві на підставі ст. 34 Закону України «Про оренду землі» та відповідного пункту договору.

У справі № 5011-47/15551-2012 за позовом заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісно-пропускний пункт-1» про розірвання договору оренди земельних ділянок та зобов'язання повернути їх територіальній громаді міста суд касаційної інстанції, задовольняючи позов у частині розірвання договору оренди однієї із земельних ділянок і зобов'язання повернути її територіальній громаді міста та залишаючи в силі рішення судів попередніх інстанцій про повернення територіальній громаді міста іншої земельної ділянки, виходив із такого. Договором оренди земельних ділянок і ст.ст. 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі» передбачена можливість його розірвання у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем умов цього договору щодо, зокрема, порушення орендарем строків завершення забудови земельної ділянки, використання її не за цільовим призначенням. Відповідач фактично до використання земельних ділянки не приступив, ділянка вільна від забудови, будівельні роботи не ведуться. Відтак, позов вучастині розірвання договору оренди однієї із земельних ділянок підлягає задоволенню, а земельна ділянка підлягає поверненню територіальній громаді міста. Суд касаційної інстанції також погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем не було дотримано порядку поновлення договору оренди іншої земельної ділянки в частині поновлення строку оренди, отже, договір є припиненим, а така земельна ділянка підлягає поверненню територіальній громаді міста на підставі ст. 34 Закону України «Про оренду землі».

Викладене свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ст.ст. 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі» щодо розірвання договору оренди землі з підстав істотного порушення, невиконання, неналежного виконання орендарем умов такого договору, що спричинило до ухвалення різних судових рішень у подібних правовідносинах.

Забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм матеріального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 651 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» визначено право орендодавця вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Права та обов'язки орендаря визначено ст. 25 цього Закону, згідно з якою орендар має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем. Водночас на орендаря покладається обов'язок виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

За змістом положень ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК та іншими законами України.

Відповідно до приписів ст. 4 ВК і ст. 58 ЗК до земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм.

Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Прибережна захисна смуга є частиною водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення, засмічення та збереження їх водності встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони (ст.ст. 1, 88, 89 ВК, ст.ст. 60, 61 ЗК).

Частинами 1, 2 ст. 60 ЗК визначено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг (ст. 61 ЗК, ст. 89 ВК).

Ураховуючи, що за умовами оспорюваних договорів ТОВ «Рибацький хутір» було передано в оренду землі водного фонду з відповідними обмеженнями щодо забудови та з умовами збереження стану об'єктів оренди (зокрема, на орендаря покладено обов'язок дотримання вимог земельного та водного законодавства), суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, дійшов помилкового висновку про відсутність порушень умов цих договорів і вимог законодавства внаслідок встановлення будівель (споруд) у прибережній захисній смузі.

Положеннями ст.ст. 15, 24, 25 Закону України «Про оренду землі» визначено, що умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, є істотними умовами договору оренди, дотримання яких управі вимагати орендодавець, а орендар зобов'язаний виконувати. Відповідно до зазначених норм та умов Договору право на забудову наданої в оренду земельної ділянки виникає в орендаря виключно за наявності, крім іншого, письмової згоди орендодавця.

За таких обставин висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд касаційної інстанції, про відсутність порушень договору та вимог законодавства щодо самовільної забудови у зв'язку з наявністю рішення Пиріжківської сільради про відсутність заперечень проти оформлення за ТОВ «Рибацький хутір» права власності на комплекс будівель (споруд), розташований на орендованій за Договором земельній ділянці, та детального плану територій, затвердженого Малинською РДА у 2014 році, є помилковим.

Таким чином, судом апеляційної інстанції правильно застосовано норми матеріального права, на підставі яких він дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову з підстав істотного порушення орендарем умов оспорюваних договорів і вимог земельного та водного законодавства, невиконання орендарем покладених на нього цими договорами зобов'язань щодо заборони на здійснення забудови орендованих об'єктів без згоди орендодавця.

Ураховуючи, що судом касаційної інстанції помилково скасовано рішення апеляційної інстанції, постанова суду касаційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду апеляційної інстанції слід залишити в силі.

Відповідно до ст. 49 ГПК стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з платіжним дорученням від 8 квітня 2016 року № 661 Генеральною прокуратурою України сплачено судовий збір у розмірі 8 017,00 грн за подання заяви про перегляд рішень господарських судів Верховним Судом України.

Таким чином, із ТОВ «Рибацький хутір» підлягають стягненню на користь Генеральної прокуратури України судові витрати у розмірі 8 017,00 грн.

Керуючись ст.ст. 11123 , 11124 , 11125 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву заступника Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28 січня 2016 року у справі № 906/165/15 задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 28 січня 2016 року скасувати, Рівненського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2015 року залишити в силі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рибацький хутір» на користь Генеральної прокуратури України 8 017,00 грн (вісім тисяч сімнадцять гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Видачу наказу доручити Господарському суду Житомирської області.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 11116 ГПК.

Головуючий Т.Є. Жайворонок Судді:В.П. Барбара І.С. Берднік П.І. Колесник О.І. Потильчак І.Б. Шицький