П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Романюка Я.М., суддів:Гуменюка В.І.,Охрімчук Л.І.,Сімоненко В.М., Лященко Н.П.,Сеніна Ю.Л.,Яреми А.Г.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Херсон» про визнання договору купівлі-продажу недійсним та поділ майна подружжя, за заявою ОСОБА_8 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 лютого 2015 року,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_8 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_9, ОСОБА_10, товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Херсон» (далі - ТОВ «Автоцентр Херсон») про визнання недійсним договору комісії автомобіля Ford Transit, укладеного 2 лютого 2013 року між ОСОБА_9 та ТОВ «Автоцентр Херсон», визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля Ford Transit, укладеного 2 лютого 2013 року між ТОВ «Автоцентр Херсон» та ОСОБА_10, визнання вказаного автомобіля об'єктом спільної сумісної власності подружжя, обґрунтовуючи тим, що автомобіль придбано в період спільного перебування у шлюбі з відповідачем ОСОБА_9 Посилаючись на те, що спірний автомобіль було відчужено без її згоди на укладення вищезазначених договорів, позивачка просила визнати їх недійсними.

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 14 жовтня 2014 року позов задоволено. Визнано договір комісії автомобіля Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_1, укладений 2 лютого 2013 року між ОСОБА_9 та ТОВ «Автоцентр Херсон», недійсним.

Визнано договір купівлі-продажу автомобіля Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_1, укладений 2 лютого 2013 року між ТОВ «Автоцентр Херсон» та ОСОБА_10 недійсним.

Визнано автомобіль Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_8

Поділено вказаний автомобіль. Виділено у власність ОСОБА_9 даний автомобіль, стягнуто з останнього на користь ОСОБА_8 грошову компенсацію 1/2 частки його вартості в сумі 35 640 грн.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 17 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 лютого 2015 року ОСОБА_8 відмовлено у відкритті касаційного провадження.

У поданій до Верховного Суду України заяві ОСОБА_8 просить скасувати рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій та залишити силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме статей 203, 65 ЦК України та статей 63, 65, 70, 71 СК України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява задоволенню не підлягає.

На підставі ст. 360-4 ЦПК України Верховний Суд України скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, якщо установить, що воно є незаконним.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що спірний договір комісії та договір купівлі-продажу автомобіля були укладені без згоди ОСОБА_8, а тому підлягають визнанню недійсними відповідно до статті 65 СК України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, із висновками якого погодився суд касаційної інстанції, виходив із того, що оскільки договір про відчуження рухомого майна, який не потребує нотаріального посвідчення та державної реєстрації, було укладено в період шлюбу між сторонами та з відома ОСОБА_8, слід вважати, що договір укладено в інтересах сім'ї за взаємною згодою подружжя, а тому висновки суду першої інстанції про вчинення оспорюваного договору без згоди позивача не відповідають дійсності і за таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Разом із тим в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 березня 2013 року, на яку як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права посилається заявник, судом, на відміну від справи, яка переглядається, зазначено, що апеляційним судом при ухваленні нового судового рішення про відмову в позові про стягнення з ОСОБА_6 половини вартості спірного автомобіля на користь ОСОБА_7 не було взято до уваги положення частини третьої статті 65 СК України та не враховано того, що належним чином оформленої згоди на його продаж ОСОБА_7 не надавала, матеріали справи таких доказів про згоду іншого з подружжя на вчинення правочину не містять, а тому висновки суду ґрунтуються на припущеннях.

Порівняння вищенаведеної ухвали суду касаційної інстанції із судовим рішенням, яке переглядається, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового регулювання нормами матеріального права спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердились.

Керуючись статтею 3603 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви ОСОБА_8 відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 3 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

Головуючий Я.М. РоманюкСудді: В.І. Гуменюк Ю.Л. Сенін Н.П. Лященко В.М. СімоненкоЛ.І. Охрімчук А.Г. Ярема