ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року м. Київ

Судові палати у цивільних та господарських справах

Верховного Суду України на спільному засіданні в складі:

головуючого Сімоненко В.М., суддів:Барбари В.П., Жайворонок Т.Є., Романюка Я.М., Берднік І.С., Колесника П.І., Сеніна Ю.Л., Ємця А.А., Лященко Н.П., Шицького І.Б., Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І., Яреми А.Г., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_14 до ОСОБА_15, товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кліринговий дім», треті особи - компанія «Візалот Лімітед», відкрите акціонерне товариство «Міжрегіональний фондовий союз», товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантія», про відшкодування неодержаних доходів, визнання недійсною господарської операції, визнання недійсними угод та перереєстрації права власності, визнання недійсною угоди та господарської операції, визнання права власності на прості іменні акції, зобов'язання анулювати сертифікат власників іменних цінних паперів, зобов'язання зарахувати акції на особовий рахунок у реєстрі власників, зобов'язання анулювати акції за заявами товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро спеціалізованих перекладів» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2014 року та відкритого акціонерного товариства «Уралкалій» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 травня 2014 року,

в с т а н о в и л и :

У червні 2005 року ОСОБА_14 звернувся до Сихівського районного суду м. Львова з вищезазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_14 зазначав, що 29 липня 2004 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Кліринговий дім» (далі - ТОВ «ФК «Кліринговий дім») укладено договір купівлі-продажу акцій відкритого акціонерного товариства «Азот» (далі - ВАТ «Азот») у кількості 7 млн 117 тис. 819 штук, на виконання умов якого прості іменні акції в кількості 7 млн 117 тис. 819 штук були зараховані на його рахунок.

2 серпня 2004 року між сторонами зазначеного договору укладено додаткову угоду, якою було продовжено термін оплати пакету акцій ВАТ «Азот», а в забезпечення виконання умов договору досягнуто домовленості про тимчасове повернення акцій на рахунок ТОВ «ФК «Кліринговий дім».

Посилаючись на те, що ТОВ «ФК «Кліринговий дім» здійснило відчуження простих іменних акцій ВАТ «Азот» третій особі, чим порушило умови укладених угод, ОСОБА_14 просив: стягнути з ОСОБА_15 неодержані доходи (упущену вигоду) у зв'язку з невиплатою йому дивідендів за акціями, придбаними за договором купівлі-продажу від 29 липня 2004 року в розмірі 3 тис. грн; визнати недійсною господарську операцію ТОВ «ФК «Кліринговий дім» від 10 листопада 2004 року щодо переказу 8 млн 115 тис. 219 простих іменних акцій ВАТ «Азот» в частині переказу 7 млн 117 тис. 819 акцій з рахунку в цінних паперах № 304940 ТОВ «ФК «Кліринговий дім» в акціонерному банку «ІНГ Банк Україна» на рахунок № 010649, відкритий компанією «Візалот Лімітед» у відкритому акціонерному товаристві «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - ВАТ «ВіЕйБі Банк»); визнати недійсними подальші угоди із 7 млн 117 тис. 819 простими іменними акціями ВАТ «Азот» або їх частиною, укладеними компанією «Візалот Лімітед», та усі перереєстрації прав власності за цими угодами; визнати дійсною угоду та господарську операцію між ТОВ «ФК «Кліринговий дім» та ОСОБА_14 згідно з договором купівлі-продажу акцій ВАТ «Азот» від 29 липня 2004 року; визнати за ОСОБА_14 право власності на 7 млн 117 тис. 819 простих іменних акцій ВАТ «Азот»; зобов'язати реєстратора ВАТ «Азот» - товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантія» (далі - ТОВ «Гарантія») списати 7 млн 117 тис. 819 простих іменних акцій ВАТ «Азот» з рахунку № 35034 відкритого акціонерного товариства «Міжрегіональний фондовий союз» (далі - ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз») у реєстрі власників ВАТ «Азот» та анулювати сертифікат власників іменних цінних паперів на ім'я ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз» з урахуванням здійсненої трансакції; зобов'язати реєстратора ВАТ «Азот» - ТОВ «Гарантія» зарахувати 7 млн 117 тис. 819 простих іменних акцій ВАТ «Азот» на особовий рахунок у реєстрі власників ВАТ «Азот»; зобов'язати ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз» анулювати 7 млн 117 тис. 819 простих іменних акцій ВАТ «Азот» на рахунку № 1021, який відкрито у ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз» і який належить ВАТ «ВіЕйБі Банк», і направити реєстратору ВАТ «Азот» - ТОВ «Гарантія» свідоцтво про знерухомлення іменних цінних паперів ВАТ «Азот», що діє на момент виконання рішення.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 25 серпня 2005 року позов задоволено частково: визнано недійсною господарську операцію ТОВ «ФК «Кліринговий дім» від 10 листопада 2004 року щодо переказу 8 млн 115 тис. 219 простих іменних акцій ВАТ «Азот» в частині переказу 7 млн 117 тис. 819 простих іменних акцій ВАТ «Азот» з рахунку в цінних паперах, відкритого ТОВ «ФК «Кліринговий дім» в акціонерному банку «ІНГ Банк Україна», на рахунок № 010649, відкритий компанією «Візалот Лімітед» у ВАТ «ВіЕйБі Банк»; визнано недійсними подальші угоди із 7 млн 117 тис. 819 простими іменними акціями ВАТ «Азот» або їх частиною, укладеними компанією «Візалот Лімітед» та усі перереєстрації прав власності за цими угодами; визнано дійсною угоду та господарську операцію між ТОВ «ФК «Кліринговий дім» та ОСОБА_14 згідно з договором купівлі-продажу акцій ВАТ «Азот» від 29 липня 2004 року; визнано за ОСОБА_14 право власності на 7 млн 117 тис. 819 простих іменних акцій ВАТ «Азот»; зобов'язано реєстратора ВАТ «Азот» - ТОВ «Гарантія» списати 7 млн 117 тис. 819 простих іменних акцій ВАТ «Азот» з рахунку № 35034 ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз» в реєстрі власників ВАТ «Азот» та анулювати сертифікат власників іменних цінних паперів, що діє на момент виконання цього рішення, і видати новий сертифікат власників іменних цінних паперів на ім'я ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз» з урахуванням здійсненої трансакції; зобов'язано реєстратора ВАТ «Азот» - ТОВ «Гарантія» зарахувати 7 млн 117 тис. 819 простих іменних акцій ВАТ «Азот» на особовий рахунок у реєстрі власників ВАТ «Азот», який належить ОСОБА_14; зобов'язано ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз» анулювати 7 млн 117 тис. 819 простих іменних акцій ВАТ «Азот» на рахунку № 1021, відкритому у ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз», який належить ВАТ «ВіЕйБі Банк», і направити реєстратору ВАТ «Азот» - ТОВ «Гарантія» свідоцтво про знерухомлення іменних цінних паперів ВАТ «Азот», що діє на момент виконання цього рішення; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 28 грудня 2012 року рішення Сихівського районного суду м. Львова від 25 серпня 2005 року скасовано, провадження у справі закрито.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 28 грудня 2012 року виправлено описку в ухвалі Апеляційного суду Львівської області від 28 грудня 2012 року, викладено резолютивну частину ухвали в такій редакції: «Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 297 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), апеляційне провадження за апеляційною скаргою компанії «Візалот Лімітед» закрити, роз'яснивши право на звернення з апеляційною скаргою до відповідного господарського суду».

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 січня 2013 року відмовлено компанії «Візалот Лімітед» у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 28 грудня 2012 року з підстави, встановленої пунктом 5 частини четвертої статті 328 ЦПК України.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 16 травня 2013 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Уралкалій» (далі - ВАТ «Уралкалій») на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 25 серпня 2005 року.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 25 квітня 2014 року відмовлено у відкритті провадження у справі за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро спеціалізованих перекладів» (далі - ТОВ «Бюро спеціалізованих перекладів») з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 297 ЦПК України.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 травня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ВАТ «Уралкалій» на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 16 травня 2013 року з підстави, визначеної пунктом 5 частини четвертої статті 328 ЦПК України.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Бюро спеціалізованих перекладів» на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 25 квітня 2014 року з підстави, передбаченої пунктом 5 частини четвертої статті 328 ЦПК України.

У травні 2015 року на адресу Верховного Суду України надійшли заяви ВАТ «Уралкалій» та ТОВ «Бюро спеціалізованих перекладів» про перегляд Верховним Судом України ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 та 22 травня 2014 року відповідно.

У заяві про перегляд судових рішень ВАТ «Уралкалій» та ТОВ «Бюро спеціалізованих перекладів» просять скасувати ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 та 22 травня 2014 року, ухвали Апеляційного суду Львівської області від 16 травня 2013 року та 25 квітня 2014 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

На підтвердження неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм процесуального права ТОВ «Бюро спеціалізованих перекладів» посилається на постанови Вищого господарського суду України від 29 жовтня 2008 року, 27 серпня 2009 року та 7 травня 2015 року, а також на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 липня 2013 року та 15 квітня 2015 року.

ВАТ «Уралкалій» на підтвердження неоднакового застосування норми процесуального права посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 березня, 29 квітня та 6 травня 2015 року.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в заяві доводи, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України дійшли висновку, що заяви ТОВ «Бюро спеціалізованих перекладів» та ВАТ «Уралкалій» підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пункту 2 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

У справі, що розглядається, суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного суду про те, що спір виник з корпоративних відносин, а тому, відповідно до вимог пунктів 2, 3 розділу II «;Прикінцеві положення» Закону України від 15 грудня 2006 року № 483-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів» (далі - Закон № 483-V) та пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України він підлягає перегляду в порядку господарського судочинства.

Разом з тим заявники зазначають, що суди касаційної інстанції під час розгляду аналогічних справ подібними предметами спору, підставами позову, змістом позовних вимог і однаковим матеріально-правовим регулюванням спірних правовідносин дійшли неоднакових правових висновків щодо підсудності спору судам.

Так, у наданій для порівняння постанові від 27 серпня 2009 року касаційний суд, розглядаючи спір, правовідносини в якому виникли щодо визнання недійсним укладеного між фізичною та юридичною особами договору купівлі-продажу простих акцій, дійшов висновку про те, що відповідно до положень статей 1 та 167, пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України, а також статті 177 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) справа не підлягає розгляду в господарському суді.

Аналогічних висновків дійшов Вищий господарський суд України в постановах від 29 жовтня 2008 року та 7 травня 2015 року, наданих ТОВ «Бюро спеціалізованих перекладів» як приклад неоднакового застосування норми процесуального права.

Про неоднакове застосування норми процесуального права свідчить також надана ВАТ «Уралкалій» ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2015 року, постановлена у справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів.

Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судами касаційної інстанції зазначеної норми процесуального права, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України виходять з такого.

За положеннями статті 1 ГПК України господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

Законом № 483-V до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та статті 194 ЦК України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

За частиною 1 статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права

його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства,

включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного

товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини

майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на

управління акціонерним товариством, а також немайнові права,

передбачені ЦК України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Акція є неподільною. Порядок реалізації прав співвласників акції (акцій) визначається ЦК України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Відповідно до частин першої статті 197 ЦК України до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером).

Закон України «Про акціонерні товариства» визначає корпоративні права як сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Господарський кодекс України визначає корпоративні права як права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (стаття 167 цього Кодексу).

Отже, системний аналіз зазначених норм матеріального права показує, що акція є цінним папером, який одночасно посвідчує право його власника на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, а також надає право на участь в управлінні акціонерним товариством у випадках, передбачених статутом і законом, який регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Зазначені права власника акції є корпоративними, а спори щодо цих прав відповідно до статті 12 ГПК України підвідомчі господарським судам України.

У справі, що переглядається, ОСОБА_14 жодних вимог до акціонерного товариства, акції якого складають предмет спору, не заявляв. Не заявляв він також вимог до інших акціонерів цього товариства з приводу управління товариством, отримання дивідендів чи активів акціонерного товариства, а також щодо інших прав, передбачених статутом чи законом, що регулюють питання створення, діяльності та припинення акціонерного товариства.

За змістом позовних вимог спір виник між фізичною особою ОСОБА_14 та юридичною особою - ТОВ «ФК «Кліринговий дім» з правочину щодо обігу цінних паперів. Останнє у спірних правовідносинах діяло на підставі ліцензії на здійснення професійної діяльності з випуску та обігу цінних паперів та, як вбачається зі спірної додаткової угоди від 2 серпня 2004 року до договору купівлі-продажу, виконувало лише обов'язок зберігача акцій до виплати ОСОБА_14 коштів за придбані акції.

Отже, за суб'єктним складом, предметом спору, підставами позовних вимог такий спір є не корпоративним, а цивільно-правовим та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ураховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

Керуючись пунктом 2 частини першої статті 355, підпунктом «а» пункту 1 частини другої статті 3604 ЦПК України, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л и :

Заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро спеціалізованих перекладів» та відкритого акціонерного товариства «Уралкалій» задовольнити.

Ухвали Апеляційного суду Львівської області від 16 травня 2013 року та 25 квітня 2014 року, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 та 22 травня 2014 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий В.М. Сімоненко Судді: В.П. Барбара Н.П. Лященко І.С. Берднік Л.І. Охрімчук А.А. Ємець Я.М. РоманюкВ.І. Гуменюк Ю.Л. СенінТ.Є. Жайворонок І.Б. Шицький П.І. КолесникА.Г. Ярема