П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоПрокопенка О.Б., суддів:Гриціва М.І., Коротких О.А., Маринченка В.Л., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,

за участю представників:

товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Ексімтрейд» - Міщенко В.В.,

Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) - Петричук І.М.,

Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку) - Харабари Т.І., Суховій О.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ТОВ «Ексімтрейд» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ОДПІ), Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів), Мінекномрозвитку про визнання протиправними дій та наказів,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року ТОВ «Ексімтрейд» звернулося до суду із зазначеним позовом, у якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просило:

- визнати протиправним наказ ОДПІ від 29 січня 2014 року № 97 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ексімтрейд» (далі - наказ № 97);

- визнати протиправними дії ОДПІ щодо проведення на підставі наказу № 97 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ексімтрейд» з питань дотримання вимог валютного законодавства щодо порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД);

- визнати протиправними дії ОДПІ щодо складання акта від 10 лютого 2014 року № 82/22.08/25004967 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ексімтрейд» з питань дотримання вимог валютного законодавства щодо порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД при виконанні контракту від 10 липня 2013 року № 10/07-13» (далі - Акт) та внесення на підставі нього інформації про результати перевірки до підсистеми «Податковий аудит» автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», інших підсистем цієї системи, інших інформаційних систем та баз;

- визнати протиправними дії Мінідоходів щодо складання та надання Мінекономрозвитку подання від 2 квітня 2014 року № 5970/99-99-22-03-01-16 про порушення ТОВ «Ексімтрейд» норм Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон № 959-ХІІ) та Закону № 185/94-ВР;

- визнати протиправним наказ Мінекономрозвитку від 6 червня 2014 року № 656 в частині застосування до ТОВ «Ексімтрейд» спеціальної санкції індивідуального режиму ліцензування ЗЕД.

Суди попередніх інстанцій встановили, що до ОДПІ надійшов лист уповноваженого банку філії акціонерного банку «Південний» в м. Кривий Ріг від 6 листопада 2013 року № 1154-01/04 щодо порушення ТОВ «Ексімтрейд» термінів розрахунків у сфері ЗЕД при виконанні контракту від 10 липня 2013 року № 10/07-13 (далі - Контракт). У зв'язку з цим та на підставі пункту 1 підпункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України ОДПІ направила директору ТОВ «Ексімтрейд» запит від 12 грудня 2013 року № 11859/10/04-82-22.08 про надання документів, що підтверджують дотримання вимог валютного законодавства за Контрактом за період з 26 липня 2013 року по дату надання інформації.

На запит ОДПІ ТОВ «Ексімтрейд» листом від 24 грудня 2013 року № 24/12.1 направило такі документи на підтвердження дотримання валютного законодавства: Контракт, специфікацію від 10 липня 2013 року № 1, заявку від 23 липня 2013 року ТОВ «Сабаро», вантажну митну декларацію від 26 липня 2013 року № 901050000/2013/006162, рахунок-фактуру від 26 липня 2013 року № 26/07.13.2, накладну від 26 липня 2013 року № 43335565, відомість вагонів до накладної від 26 липня 2013 року № 42225565, акт звірки від 10 жовтня 2013 року, укладений між ТОВ «Ексімтрейд» і ТОВ «Сабаро», лист від 18 жовтня 2013 року № 30, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2013 року про порушення провадження у справі.

ОДПІ провела документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ексімтрейд» з питань дотримання вимог валютного законодавства щодо порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, за результатами проведення якої склала Акт, у якому зазначено про порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД при виконанні Контракту, що є порушенням статті 1 Закону № 185/94-ВР і відповідно до статті 4 цього Закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Міндоходів направило на адресу Мінекономрозвитку подання від 2 квітня 2014 року № 5970/5/99-99-22-03-01-16 «Про застосування спеціальних санкцій» (далі - Подання) із пропозицією застосувати спеціальні санкції відповідно до статті 7 Закону № 959-ХІІ до сімдесяти восьми українських суб'єктів господарської діяльності, у яких за результатами проведених перевірок встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості за здійсненими зовнішньоекономічними операціями, та до вісімдесяти іноземних суб'єктів господарської діяльності, у тому числі й до ТОВ «Ексімтрейд».

6 червня 2014 року Мінекономрозвитку прийняло наказ № 656, пунктом 1 якого передбачено, що за порушення пов'язаних із Законом № 959-ХІІ законів України, що встановлюють порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме статей 1, 2 Закону № 185/94-ВР, у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зазначених у додатках до цього наказу, у тому числі і до ТОВ «Ексімтрейд» (пункт 14 додатка до наказу).

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 2 жовтня 2014 року позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправними дії Міндоходів щодо внесення подання до Мінекономрозвитку про застосування до ТОВ «Ексімтрейд» спеціальної санкції за порушення Закону № 959-ХІІ; визнав протиправним та скасував наказ Мінекономрозвитку від 6 червня 2014 року № 656 в частині застосування до ТОВ «Ексімтрейд» спеціальної санкції індивідуального режиму ліцензування ЗЕД. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 12 березня 2015 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасував та відмовив у задоволенні позову ТОВ «Ексімтрейд».

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 жовтня 2015 року касаційну скаргу ТОВ «Ексімтрейд» залишив без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав, передбачених пунктами 1 та 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ТОВ «Ексімтрейд» просить скасувати рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

На обґрунтування заяви додає копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2011 року, 8 жовтня 2013 року, 11 лютого 2014 року та 26 травня 2015 року (справи №№ К-8886/09, К/9991/36552/12, К/800/60740/13 (К/800/58849/13), К/800/68347/14 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

На обґрунтування невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постановах Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права заявник додав постанови Верховного Суду України від 13 лютого 2012 року та 20 травня 2014 року (справи №№ 21-422а11 та 21-76а14 відповідно).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що підстав для задоволення заяви немає.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Так, у справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що подання Міндоходів до Мінекономрозвитку про застосування до ТОВ «Ексімтрейд» спеціальної санкції за порушення Закону № 959-ХІІ, яке стало підставою для прийняття оскаржуваного наказу, за формою та змістом відповідає вимогам цього Закону і, оскільки обсяги допущених ТОВ «Ексімтрейд» порушень є значними, а жодних гарантій подальшої ліквідації наслідків вчиненого порушення немає, у Мінекономрозвитку не було передбачених законодавством підстав для незастосування до позивача спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування.

Натомість в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2011 року, наданій на порівняння, цей суд погодився із рішеннями судів попередніх інстанцій про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за прострочення поставки за зовнішньоекономічним контрактом.

У рішеннях Вищого адміністративного суду України від 8 жовтня 2013 року, 11 лютого 2014 року та 26 травня 2015 року, також наданих заявником на підтвердження неоднакового правозастосування, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що оскільки суб'єкти господарської діяльності вживали всі можливі заходи щодо повернення валютної виручки, а факт порушення ними вимог діючого валютного законодавства України не підтвердився, то підстав для застосування спеціальної санкції - індивідуального ліцензування ЗЕД - немає.

Аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що Вищий адміністративний суд України ухвалив їх за різних фактичних обставин справ, установлених судами, у зв'язку з чим не можна дійти висновку про неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Пунктом 5 частини першої статті 237 КАС передбачено, що перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися з мотивів невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Водночас аналіз постанови Верховного Суду України від 13 лютого 2012 року (справа № 21-422а11) не дає підстав для висновку про невідповідність оскаржуваного судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у цій постанові висновку Верховного Суду України щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, оскільки постановлена за інших фактичних обставин, ніж у справі, що розглядається.

Постанова Верховного Суду України від 20 травня 2014 року (справа № 21-76а14) не містить висновку щодо застосування норм матеріального права, оскільки Верховний Суд України у цій справі відмовив у задоволенні заяви Мінекономрозвитку у зв'язку із відсутністю неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 244 КАС Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Б. Прокопенко Судді: М.І. Гриців О.А. Коротких В.Л. Маринченко І.Л. Самсін О.О. Терлецький