П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Коротких О.А.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., - розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_8 до управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі Вінницької області (далі - управління ПФУ) про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання провести нарахування та виплату пенсії

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до управління ПФУ про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до 'статті 26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1523/ed_2015_03_02/pravo1/T031058.html?pravo=1> (далі - Закон № 1058-IV) з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2012, 2013, 2014 роки; зобов'язання відповідача нарахувати та виплачувати позивачу з 23 січня 2015 пенсію за віком згідно статті 26 та в порядку визначеному статтею 40 Закон № 1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні 2012, 2013, 2014 років; зобов'язання нарахувати позивачу підвищення (надбавки) до пенсії, що передбачені статтею 42 Закону <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1542/ed_2015_03_02/pravo1/T031058.html?pravo=1>№ 1058-IV починаючи з 23 січня 2015 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що він перебуваючи на обліку в управлінні ПФУ та з 10 липня 2009 року отримуючи пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 55 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_600641/ed_2015_03_02/pravo1/T178800.html?pravo=1> (далі - Закон № 1788-XII), як робітнику локомотивних бригад, який забезпечував безпеку руху на залізничному транспорті, продовжував працювати. А досягнувши пенсійного віку, 23 січня 2015 року звернувся до управління ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком, однак листом від 4 лютого 2015 року №175/06-38/02-10 управління ПФУ повідомило позивача про те, що його заява від 23 січня 2015 року залишена без розгляду, оскільки при надходженні попередньої заяви від 5 серпня 2014 року на перерахунок пенсії із донарахуванням стажу було проведено додатково розрахунок пенсії із донарахуванням стажу та заробітної плати, відповідно до Закону України від 8 липня 2011 року №3668-VІ <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_03_02/pravo1/T113668.html?pravo=1> «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Позивач вважає, що дії управління ПФУ є неправомірними і такими, що порушують норми чинного законодавства.

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області постановою від 28 серпня 2015 року позов задовольнив.

Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 21 жовтня 2015 року скасував рішення суду першої інстанції та відмовив в задоволенні позовних вимог.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 листопада 2015 року відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту п'ятого частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, ОСОБА_8 з підстави передбаченої пунктами 1, 5 частини першої статті 237 КАС звернувся із заявою про його перегляд Верховним Судом України, у якій просить скасувати ухвалу касаційного суду від 13 листопада 2015 року, постанову апеляційного суду, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

На обґрунтування заяви додано ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 квітня, 30 квітня, 25 червня, 17 вересня, 17 листопада 2015 року, постанову Верховного Суду України від 31 березня 2015 року, в яких інакше, на його думку, застосовано статтю 45 Закону № 1058-IV <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1545/ed_2015_03_02/pravo1/T031058.html?pravo=1>.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, відмовляючи у відкритті касаційного провадження, погодився із судом апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову, оскільки суд апеляційної інстанції вказав, що, отримуючи пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, ОСОБА_8 скористався своїм правом вибору державної пенсії, а тому подана ним до управління ПФУ заява з вимогою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV є заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, у зв'язку з чим управління ПФУ правильно застосувало до спірних правовідносин положення частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV, а не частини другої статті 40 цього Закону.

Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що він неоднаково застосував одні і ті самі норми матеріального права у подібних правовідносинах.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Верховний Суд України вже висловлював свою позицію щодо застосування частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV. Зокрема, у справі № 21-612а14, постанова в якій ухвалена 31 березня 2015 року, він дійшов висновку,що у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за Законом № 2262-XII, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон № 1058-ІV, у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом № 1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

У рішеннях Вищого адміністративного суду України, які додані до заяви про перегляд судових рішень з підстави, зазначеної у пункті 1 частини першої статті 237 КАС, які прийняті з урахуванням вищевказаної правової позиції, зазначено про протиправність дій органу ПФУ щодо застосування норми частини третьої статті 45 закону № 1058-ІV у подібних правовідносинах.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058-ІV <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1504/ed_2015_03_02/pravo1/T031058.html?pravo=1> за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1540/ed_2015_03_02/pravo1/T031058.html?pravo=1>, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1545/ed_2015_03_02/pravo1/T031058.html?pravo=1> встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1540/ed_2015_03_02/pravo1/T031058.html?pravo=1>, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Водночас, ОСОБА_8 було призначено пенсію відповідно до Закону №1788-XII <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_03_02/pravo1/T178800.html?pravo=1>, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема, відповідно до статті 55 Закону №1788-XII <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_272/ed_2015_03_02/pravo1/T178800.html?pravo=1>, пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком і при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_03_02/pravo1/T178800.html?pravo=1>.

Крім того, після призначення пенсії за вислугу років, ОСОБА_8 продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, з яким погодився й Вищий адміністративний суд України, безпідставно дійшов висновку про застосування у цій справі частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV.

Оскільки касаційний суд допустив неправильне застосування норм матеріального права до встановлених у справі обставин, заяву ОСОБА_8 слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.А. Коротких Судді:О.Ф. Волков М.І. Гриців О.В. Кривенда В.Л. Маринченко О.Б. Прокопенко О.О. Терлецький

За наведених обставин ухвала Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2015 року не відповідає викладеному у постанові Верховного Суду України від 31 березня 2015 року висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Отже, ухвала Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2015 року та постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року підлягають скасуванню, а постанова Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 серпня 2015 року - залишенню в силі.